Рішення

від 24.12.2013 по справі 906/1838/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" грудня 2013 р. Справа № 906/1838/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Гринчук Г.В. - довіреність №06/262 від 24.12.2013;

від відповідача: не з'явився;

прокурор:Шевчук М.М. - сл. посвідчення №011387 від 24.10.2012

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Прокурора Черняхівського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м.Київ) в особі Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м.Житомир)

до Фермерського господарства "Зороківське" (с. Зороків Черняхівського району)

про стягнення 10000,00 грн.

Прокурором пред'явлено позов про стягнення з фермерського господарства " "Зороківське" на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Житомирського відділення Укрдержфонду підтримки фермерських господарств бюджетних коштів у сумі 10000,00 грн.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, та у заявленому розмірі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись вчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 24).

Враховуючи наявні у справі та надані позивачем документи, а також те, що явка представника відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалася, відповідач, без зазначення поважності причин, не направив свого уповноваженого представника в судове засідання та не виконав викладених в ухвалах суду вимог, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, суд вважає, що відсутність представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, згідно ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши надані до справи документи, заслухавши думку прокурора та пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначив прокурор у позовній заяві, в ході проведення перевірки прокуратурою Черняхівського району встановлено, що між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (далі - Укрдержфонд, позивач-1), в особі директора Житомирського відділення (позивач-2) та Фермерським господарством "Зороківське" (відповідач) 29.09.2009 укладено договір №12 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству (далі - Договір (а.с.15-16)), за умовами якого Укрдержфонд (в особі регіонального відділення) зобов'язався надати фінансову підтримку на поворотній основі фермерському господарству в сумі 80000,00грн. (вісімдесят тисяч гривень 00 коп.), а фермерське господарство зобов'язалось використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку у визначений даним Договором строк (п.1 Договору).

Прокурор стверджує, що позивачем-1 на виконання вищевказаного Договору надано відповідачу фінансову підтримку в сумі 80000,00грн., на підтвердження чого надано платіжне доручення №18 від 16.10.2009 (а.с. 17).

Згідно п.3.4.3 Договору фермерське господарство зобов'язалось повернути кошти фінансової підтримки до Житомирського відділення Укрдержфонду згідно з встановленим графіком:

- до 29 вересня 2010 в сумі 16000,00 (шістнадцять тисяч) грн.;

- до 29 вересня 2011 в сумі 16000,00 (шістнадцять тисяч) грн.;

- до 29 вересня 2012 в сумі 16000,00 (шістнадцять тисяч) грн.;

- до 29 вересня 2013 в сумі 16000,00 (шістнадцять тисяч) грн.;

- до 29 вересня 2014 в сумі 16000,00 (шістнадцять тисяч) грн.

Прокурор вказує, що в порушення ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України та п. 3.4.3 Договору, відповідач взяті на себе зобов'язання по договору не виконав та в строк до 29.09.2013 кошти в сумі 16000,00грн. не повернув, а лише сплатив 6000,00грн., внаслідок чого станом на 09.12.2013 за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 10000,00грн.

Відповідач позов за предметом та підставами не оспорив, доказів додаткового погашення заборгованості не надав.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, враховуючи пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України, від 19.06.2003, № 973-IV "Про фермерське господарство" від 19.06.2003р., кошти Українського державного фонду підтримки фермерських господарств надаються новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, визначених в установленому порядку Кабінетом Міністрів України, на безповоротній основі та на конкурсних засадах на поворотній основі, а іншим фермерським господарствам підтримка надається тільки на поворотній основі, а також - спрямовуються на забезпечення гарантій, поруки при кредитуванні банками фермерських господарств.

Згідно пункту 13 "Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004, № 1102, кошти фінансової підтримки, наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до цього Порядку договорами на відповідні рахунки Фонду і його регіональних відділень, відкриті в територіальних органах Державної казначейської служби, і протягом двох робочих днів перераховуються до державного бюджету.

Згідно п.12 Порядку, фермерське господарство несе відповідальність згідно із законодавством за нецільове використання одержаних коштів та своєчасне і в повному обсязі повернення до державного бюджету коштів фінансової підтримки.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем, як Фермерським господарством, 30.06.2009 була подана позивачу заявка на участь у конкурсі для отримання фінансової підтримки на поворотній основі (а.с.10), на підставі чого 29 вересня 2009 року між сторонами укладено договір №12 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству (а.с.15-16). В забезпечення виконання зобов'язання за договором про надання фінансової підтримки №12 від 29.09.09р., сторони уклали договір застави від 30.09.09р. (а.с.14), за умовами якого відповідач (заставодавець) передав позивачу (заставодержателю) трактор колісний марки К-701, 2003 року випуску, реєстраційний №00380АМ, заводський №14-05498 двигун №14-05497, що належить заставодавцеві на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії АБ №562921, виданого 03.11.08р. Черняхівською інспекцією ДТН Житомирської області. Договір застави посвідчений нотаріусом Черняхівської державної нотаріальної контори Пилипчуком В.В.

На виконання вищевказаного Договору відповідачу надано фінансову підтримку в сумі 80000,00грн., доказом чого є платіжне дорученням №18 від 16.10.2009 (а.с.17).

Так, беручи до уваги зміст правовідносин, які склалися між сторонами, та характер взятих ними зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору позики.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було зазначено, в договорі сторони передбачили, що підприємство зобов'язано провести розрахунок згідно графіку з 29.09.2010 до 29 вересня 2013 року в сумі 64000,00грн.. (п.3.4.3 Договору).

Враховуючи, що відповідач за вказаний період сплатив лише 54000,00грн., що підтверджено випискою з рахунку позивача (а.с. 33-35), і доказів додатково проведених розрахунків відповідачем не надано, прокурор правомірно заявив до стягнення з відповідача 10000,00грн. заборгованості по сплаті фінансової допомоги за вересень 2013.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними та допустимими у справі доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 32 ГПК, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін.

Відповідач доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин суду не надав. При цьому, позивач довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягає задоволенню в повному обсязі на суму 10000,00грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Зороківське" (12335, Житомирська обл., Черняхівський р-н., с. Зороків, вул. Леніна, буд. 33А, ід. код 33557681)

на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (10014, Житомирська обл., м. Житомир, Корольовський р-н., майдан ім. С.П. Корольова, буд. 3/14, каб. 47, ід. код 13562604):

- 10000,00грн. заборгованості по сплаті фінансової допомоги.

3. Стягнути з Фермерського господарства "Зороківське" (12335, Житомирська обл., Черняхівський р-н., с. Зороків, вул. Леніна, буд. 33А, ід. код 33557681) в доход Державного бюджету України:

- 1720,50грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 30.12.2013.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1 - до справи;

2 - відповідачу (рек. з пов.)

3 - прокурору (наручно)