Постанова

від 13.12.2013 по справі 826/15654/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13 грудня 2013 року 15 год. 15 хв. № 826/15654/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євротекстиль" до реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області та державних реєстраторів прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Ігнатової Наталії Євгенівни і Перебоєвої Тетяни Іванівни про визнання протиправними дій, визнання незаконними і скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 02 жовтня 2013 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Євротекстиль" (також далі - позивач) до реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області (також далі - відповідач-1) та державних реєстраторів прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Ігнатової Наталії Євгенівни і Перебоєвої Тетяни Іванівни (також далі - відповідачі-2) про:

- визнання протиправними дій відповідачів-2 щодо зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та щодо відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень на земельну ділянку, площею 0,5019 га, розташовану за адресою: місто Харків, проспект Московський, 199, кадастровий номер 6310137500:04:011:0006, придбану у Харківської міської ради Харківської області на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 08 вересня 2010 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу (також далі - земельна ділянка) ;

- визнання незаконними та скасування рішень відповідачів-2 від 20 травня 2013 року № 2395586 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та від 06 червня 2013 року № 2941174 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на земельну ділянку (також далі - оскаржувані рішення № 2395586 та № 2941174) ;

- зобов'язання відповідача-1 зареєструвати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про право власності на земельну ділянку та видати відповідне свідоцтво про право власності позивачу.

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що дії та рішення відповідачів є протиправними, оскільки суперечать чинному законодавству та, як наслідок, порушують права та інтереси позивача.

Ухвалою суду від 03 жовтня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю.

Представник відповідача-1 заперечував проти позову та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, які надійшли до суду 17 жовтня 2013 року електронною поштою.

Представник відповідача-1 та відповідачі-2 (їх представники) у судове засідання 18 жовтня 2013 року не прибули, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач-1 та відповідачі-2 повідомлені належним чином, заяви про розгляд справи за відсутності представника відповідача-1 та відповідачів-2 (їх представників) до суду не надійшли.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 18 жовтня 2013 року судом, згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі - КАС України) , прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

До суду 21 жовтня 2013 року через канцелярію від представника відповідача-1 повторно надійшли письмові заперечення проти позову, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2010 року позивач придбав у Харківської міської ради Харківської області земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 32/10, посвідченого 08 вересня 2010 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу (також далі - договір купівлі-продажу) .

29 квітня 2013 року позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яке пов'язане з видачею свідоцтва про право власності на земельну ділянку. До вказаної заяви, як підставу виникнення права, заявником додано копію договору купівлі-продажу.

Оскаржуваним рішенням № 239586 розгляд вказаної заяви зупинено у зв'язку з тим, що позивачем подано не усі документи, необхідні для проведення державної реєстрації прав.

Оскаржуваним рішенням № 2941174 позивачу відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень, яке пов'язане з видачею свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних положень і обставин.

Так, відповідно до ст. 2, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (також далі - Закон) , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст. 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначений положеннями Закону та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (також далі - Порядок № 703) .

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону, державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до п.п. 7, 9, 10 Порядку № 703, для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові документ, що посвідчує його особу та необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону, державний реєстратор встановлює наявність факту виконання умов правочину, з яким закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно до п. 12 Порядку № 703, під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Виходячи із системного аналізу викладених положень, суд прийшов до висновку, що у разі якщо заявником як підставу проведення державної реєстрації визначено договір купівлі-продажу нерухомого майна, обов'язковою умовою такої реєстрації є попередня перевірка державним реєстратором факту виконання умов такого договору.

Як уже зазначено вище, до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, як підставу виникнення права, позивачем додано копію договору купівлі-продажу, п. 6.1 якого встановлена умова виникнення права власності у позивача, а саме - сплата першого платежу від вартості земельної ділянки та одержання державного акту на право власності на землю, зареєстрованого у встановленому порядку.

Додатком № 3 до договору купівлі-продажу визначено, що сплата першого платежу проводиться протягом 30 календарних днів із дня його нотаріального посвідчення.

При цьому, як вбачається з облікової справи № 1047312, позивачем до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не додано доказів сплати першого платежу від вартості земельної ділянки, тобто не підтверджено документально факт виконання умов правочину, із якими закон пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Згідно з п. 13 Порядку № 703, у разі подання не в повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття.

Державний реєстратор зупиняє розгляд заяви про державну реєстрацію на строк, що не перевищує п'яти робочих днів з моменту отримання заявником рішення про зупинення розгляду такої заяви.

Таким чином, оскаржуване рішення № 239586 є правомірним, оскільки позивачем подано не усі документи, необхідні для проведення державної реєстрації прав.

Крім того, відповідно до п. 13 Порядку № 703, якщо заявник не усунув протягом п'яти робочих днів після отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію обставини, що були підставою для його прийняття, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

З наявної у матеріалах справи копії картки прийому заяв № 2066434 вбачається, що уповноважений представник позивача особисто отримав оскаржуване рішення № 239586, однак протягом п'яти робочих днів із дня такого отримання жодних документів не подано.

Оскільки позивачем у законодавчо встановлений строк не усунуто недоліків вказаної заяви, суд прийшов до висновку про обґрунтованість прийняття оскаржуваного рішення № 2941174.

Враховуючи викладені положення та обставини, у суду також відсутні підстави для задоволення похідної від основних позовної вимоги про зобов'язання відповідача-1 зареєструвати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про право власності на земельну ділянку та видати відповідне свідоцтво про право власності позивачу.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі викладених положень та обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Євротекстиль" до реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області та державних реєстраторів прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Ігнатової Наталії Євгенівни і Перебоєвої Тетяни Іванівни про визнання протиправними дій, визнання незаконними і скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єктів владних повноважень та відсутністю з їх сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Євротекстиль".

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин