Постанова

від 09.12.2013 по справі 811/3405/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2013 року Справа № 811/3405/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Притули К.М.

при секретарі: Білоус І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства "ВТ Кіровоград-Трансгазбуд" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в

Приватне підприємство "ВТ Кіровоград-Трансгазбуд" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:

- визнати недійсним (протиправним) та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001032202 від 14.10.2013 р. винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

- визнати недійсним (протиправним) та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001022202 від 14.10.2013 р. винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

- визнати недійсним (протиправним) та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001012202 від 14.10.2013 р. винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено документальну планову виїзну перевірку приватного підприємства "ВТ Кіровоград-Трансгазбуд" (код за ЄДРПОУ 32791306) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 рік, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., внаслідок чого було складено акт від 30.09.2013 року № 000030/11-28-22-04/32791306.

На підставі проведеної перевірки, позивачем отримані податкові повідомлення-рішення від 14 жовтня 2013 року № 0001022202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 216368,00 грн., з якої основного платежу - 16303 грн., штрафних фінансових санкцій - 50065,00 грн., від 14 жовтня 2013 року № 0000571520 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 83698,50 грн., з якої основного платежу - 53799,00 грн., штрафних фінансових санкцій - 26899,5 грн. та від 14 жовтня 2013 року № 0001032202, яким було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 17508 грн.

Позивач зазначає, що відповідачем при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0001022202 від 14.10.2013 р., № 0001012202 від 14.10.2013 р. та № 0001032202 від14.10.2013 року були порушені норми чинного законодавства, а тому просить дані позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказавши, що оскаржувані повідомлення-рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені чинним законодавством, а тому є правомірними.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що посадовими особами відповідача було проведено документальну планову виїзну перевірку приватного підприємства "ВТ Кіровоград-Трансгазбуд" (код за ЄДРПОУ 32791306) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 рік, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р. (а. с. 24-71).

В акті № 000030/11-28-22-04/32791306 від 30.09.2013 року зазначено, що перевіркою встановлено порушення:

- п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5, п. 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п. 144 та п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток всього на суму 99701 грн., в т.ч. за: IV квартал 2010 року на суму 19604 грн., І квартал 2011 року на суму 270 грн., ІІІ квартал 2011 року на суму 11181 грн., IV квартал 2011 року на суму 25620 грн., ІІ квартал 2012 року на суму 25507 грн., ІІІ квартал 2012 року на суму 112010 грн., ІV квартал 2012 року в сумі 6309 грн.;

- п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 166303 грн., в т.ч. за: жовтень 2010 року на суму 1470 грн., грудень 2010 року на суму 130880 грн., січень 2011 року на суму 216 грн., травень 2011 року на суму 292 грн., жовтень 20111 року на суму 16445 грн., квітень 2012 року на суму 5000 грн., червень 2012 року на суму 12000 грн.;

- ст. 51, п. 70.16 ст. 70, пп. "б" п. 176.6 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання податку на доходи фізичних осіб та додатково нараховано 3217,69 грн., в тому числі: 2011 рік - 3217,69 грн.

- пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54, пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, нараховано пеню в сумі 602,74 грн.

14 жовтня 2013 року на підставі акту перевірки Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001022202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 216368,00 грн., з якої основного платежу - 16303 грн., штрафних фінансових санкцій - 50065,00 грн., № 0000571520 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 83698,50 грн., з якої основного платежу - 53799,00 грн., штрафних фінансових санкцій - 26899,5 грн. та №0001032202, яким було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 17508 грн. (а. с. 21, 22, 23).

В Акті перевірки зазначено, що у приватного підприємства "ВТ Кіровоград-Трансгазбуд" відсутнє право на формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та податкового кредиту з ПДВ.

Приватне підприємство „ВТ Кіровоград-Трансгазбуд" у відповідності до договору поставки №1-2412/10 від 24.12.10, укладеного із ПП "Лікмардс" (код за ЄДРПОУ 35804362, м. Кіровоград) придбано газове обладнання на загальну суму 60000,00грн., в т.ч. ПДВ 10000,00 грн.

В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників у періоді з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, що свідчить про те, що правочини між ПП «Лікмардс» та підприємствами - покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч.1, 2 ст.215, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Також, в Акті зазначено, що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від ВАТ "Завод сантехнічних заготовок", ТОВ "МТ1" та ТОВ "СБ-РАДАР" до ПП „ВТ Кіровоград-Трансгазбуд", у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, актів введення в експлуатацію основних засобів, а також інших первинних документів.

Таким чином, ПП „ВТ Кіровоград-Трансгазбуд" на порушення пп. 138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, п.144.1 ст. 144 та п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Кодексу, завищено собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) в частині віднесення до складу витрат, які не підтверджені первинними документами та амортизації виробничих основних засобів на загальну суму 364892грн., в т.ч.: за II квартал 2011 року в сумі 19444грн., за III квартал 2011 року в сумі 29167грн., за IV квартал 2011 року в сумі 111394грн., за І квартал 2012 року в сумі 29752грн., за II квартал 2012 року в сумі 91712грн.. за III квартал 2012 року в сумі 53378грн., за IV квартал 2012 року в сумі 30045грн.

Згідно із даними автоматизованої системи співставлення на рівні ДПС України сум податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів між ПП „ВТ Кіровоград-Трансгазбуд" та ПП "Лікмардс", ТОВ "Інтехмаш" та ТОВ "КПІ-Сервіс" рахуються розбіжності за жовтень 2010 року в сумі 233,80 грн., за грудень 2010 року в сумі 130880,27грн., за січень 2011 року в сумі 215,95 грн., за травень 2011 року в сумі 291,67 грн.

В ході проведення перевірки ПП "Лікмардс" встановлено, що за юридичною адресою підприємства відсутні первинні та бухгалтерські документи: договори, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та будь-які інші первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності.

В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ПП «Лікмардс» підприємствам - покупцям, що свідчить про те, що правочини між ПП «Лікмардс» та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до пп.1, 2 ст.215, пп.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Виходячи з вищенаведеного, ПП «Лікмардс» здійснювало діяльність, спрямовану на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Таким чином, на порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 п.п.7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" ПП "ВТ Кіровоград-Трансгазбуд" завищено суму податкового кредиту всього на загальну суму 131621,69грн. в т.ч. за жовтень 2010 року в сумі 233,80 грн., за грудень 2010 року в сумі 130880,27 грн., за січень 2011 року в сумі 215,95 грн., за травень 2011 року в сумі 291,67 грн.

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від ТОВ "Торговий дім "Курс", ВАТ "Завод сантехнічних заготовок", ТОВ "СБ-РАДАР" та ТОМ "МТ1" до ПП "ВТ Кіровоград-Трансгазбуд", у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент здійснення правовідносин), встановлює, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

У відповідності до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбавання товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат, у зв'язку з господарської діяльністю платника, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Відповідно до абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент здійснення правовідносин), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції чинній на момент здійснення правовідносин), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, відповідно до п.п.134.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

Згідно п.135.2 ст.135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Отже, зміст вказаних норм Податкового кодексу України вказує на те, що однією з необхідних умов для віднесення витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей до валових витрат, є наявність первинних документів, які підтверджують факт отримання доходу, який виник у зв'язку з подальшою реалізацією товарно-матеріальних цінностей.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що між приватним підприємством "ВТ Кіровоград-Трансгазбуд" та ПП "Лікмардс", ТОВ "Торговий дім "Курс", ВАТ "Завод сантехнічних заготовок", ТОВ "СБ-РАДАР", ТОВ "МТ1", ТОВ "Інтехмаш", ТОВ "КПІ-Сервіс" були укладені договори.

На підтвердження реальності виконаних робіт позивачем надано копії податкових та видаткових накладних, копії платіжних доручень, копії рахунків-фактур та копії актів прийому-передач виконаних робіт.

З огляду на викладене, судом встановлено, що позивачем правомірно сформовано валові витрати у спірному періоді фінансово-господарських операціях, а також, позивач мав право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ сплачену у складі вартості товарів (робіт, послуг) по даних взаємовідносинах.

Суд критично оцінює твердження відповідача, що фінансово-господарські угоди між позивачем та ВТ Кіровоград-Трансгазбуд" та ПП "Лікмардс", ТОВ "Торговий дім "Курс", ВАТ "Завод сантехнічних заготовок", ТОВ "СБ-РАДАР", ТОВ "МТ1", ТОВ "Інтехмаш", ТОВ "КПІ-Сервіс" є нікчемними.

Так, станом на час укладення позивачем з даними контрагентами договорів та їх виконання, останні були зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та на час здійснення господарських операцій з позивачем, були платниками податку на додану вартість, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні.

У відповідності з вимогами частин 2, 3 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. При цьому підставою недійсності правочину у відповідності до ч.1 ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 ст.203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У відповідності до вимог ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Нікчемні правочини характеризуються таким ознаками як спрямованість на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина або знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".

Отже, за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи можуть лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність, а також подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів.

При цьому, одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про неправомірність прийняття Кіровоградською ОДПІ податкових повідомлень-рішень від 14.10.2013 року № 0001022202, №0001012202 та № 0001032202, а тому позовні вимоги в частині їх скасування, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати в розмірі 2294,00 грн., здійснені позивачем, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "ВТ Кіровоград-Трансгазбуд".

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 162, 163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в

Позовні вимоги приватного підприємства "ВТ Кіровоград-Трансгазбуд" - задовольнити.

Визнати недійсним (протиправним) та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001032202 від 14.10.2013 р. винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Визнати недійсним (протиправним) та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001022202 від 14.10.2013 р. винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Визнати недійсним (протиправним) та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001012202 від 14.10.2013 р. винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Присудити з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "ВТ Кіровоград-Трансгазбуд" судовий збір у розмірі 2294,00 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 19 листопада 2013 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Притула К.М.