Постанова

від 30.12.2013 по справі 405/5309/13-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ провадження 33/781/558/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Загреба А.В.

Категорія - 472 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ремез П. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.12.2013 року. Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Ремез П.М., за участю прокурора Кондрашової В.Ф., представника Кіровоградської митниці Сікори С.В. та представника правопорушника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, розглянув у порядку апеляційного перегляду справу за апеляційною скаргою особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 червня 2013 року, якою

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Глинськ Світловодського району Кіровоградської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного Кодексу України,

ВСТАНОВИВ

Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 червня 2013 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного Кодексу України (далі МК України) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 6 937 гривень 30 копійок, з конфіскацією автомобіля марки «FIAT Doblo», 2006 року виготовлення, кузов № НОМЕР_1, з подальшою безоплатною передачею в дохід держави.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 25 лютого 2012 року ввіз на митну територію України в зоні діяльності Львівської митниці автомобіль марки «FIAT Doblo», 2006 року виготовлення, кузов № НОМЕР_1, вартістю 6 937 гривень 30 копійок. Після направлення вказаного автомобілю у Кіровоградську митницю для проведення митних формальностей, ОСОБА_4 у встановлений законодавством термін документи на автомобіль не доставлено. Після проведення сертифікації згаданого автомобіля, ОСОБА_4, маючи усі необхідні відомості та документи для проведення декларування транспортного засобу у повному обсязі, у встановлений законодавством строк не здійснив декларування автомобіля марки «FIAT Doblo», 2006 року виготовлення, кузов № НОМЕР_1, тобто, - не заявив за встановленою формою точні та достовірні відомості про транспортний засіб, який підлягає обов'язковому декларуванню при переміщенні через митний кордон України, чим вчинив порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ст. 472 Митного кодексу України (в редакції закону 2012 року).

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 червня 2013 року, а постанову суду першої інстанції скасувати і закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

При цьому вказує на те, що про існування постанови суду від 25 червня 2013 року дізнався лише 19 листопада 2013 року, коли отримав постанову про відкриття виконавчого провадження. Копію вказаної постанови суду йому надіслано не було, у судовому засіданні він присутній не був.

Вказує і на те, що судом першої інстанції не повно та не об'єктивно з'ясовано всі обставини справи, а постанову прийнято із порушеннями вимог процесуального та матеріального права, її мотивувальна частина не містить чіткого формулювання суті правопорушення, визнаного судом доведеним, не наведено доказів, що ними обґрунтовано висновок про вчинення ним порушення митних правил. Протокол про порушення митних правил складено із порушенням вимог ст. 494 МК України, оскільки йому не роз'яснені його права, не вручено копію протоколу про порушення митних правил.

Крім того, зазначає, що на дату розгляду судом першої інстанції справи, закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, адже з моменту вчинення правопорушення, тобто з 25 лютого 2012 року, сплинув шестимісячний строк, протягом якого може бути накладене таке стягнення.

Також вважає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про порушення ним митних правил, оскільки він, у встановлений строк, до 04 березня 2012 року доставив автомобіль та документи на нього до Кіровоградської митниці. До того ж, 25 лютого 2012 року, тоді ж коли до митного органу доставлений автомобіль, ним подано митну декларацію, та сплачено грошову заставу у сумі 2 219 гривень 94 копійки.

Заслухавши пояснення представника правопорушника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, який підтримав повністю подану апеляцію та думку представника митниці і прокурора, які заперечили задоволення апеляційної скарги і просили постанову суду залишити без зміни, дослідивши матеріали справи, зваживши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

З матеріалів справи убачається, що постанову Ленінським районним судом м. Кіровограда винесено 25 червня 2013 року, при розгляді справи в суді першої інстанції правопорушник участі не брав, та 02 липня 2013 року копію постанови суду направлено ОСОБА_4, але відсутні дані про те, що він її отримав (а.с.67,70). Тому, апеляційний суд погоджується з твердженням апелянта про те, що про існування оскаржуваної постанови він дізнався після вручення йому державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження 19 листопада 2013 року (а.с.88-89).

Таким чином, строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.

Відповідальність за ст. 472 МК України настає у разі недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто нез'явлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Матеріалами справи установлено наступне.

ОСОБА_4, 25 лютого 2012 року ввіз на митну територію України в зоні діяльності Львівської митниці автомобіль марки «FIAT Doblo», 2006 року виготовлення, кузов № НОМЕР_1, вартістю 6 937 гривень 30 копійок.

В пункті пропуску через митний кордон України гр. ОСОБА_4, по уніфікованій митній квитанції МД-1, серії КА № 916958 від 25.02.2012 року, сплачена грошова застава в сумі 2 219 гривень 94 копійки (а.с.17), та згідно повідомлення про транзитне переміщення № 000342/2012/209090425 від 25.02.2012 року, автомобіль був направлений в Кіровоградську митницю в строк до 04 березня 2012 року для проведення митних формальностей. ОСОБА_4 в зазначеному документі власноручно заповнив зобов'язання про доставку транспортного засобу в митницю призначення для проведення митного оформлення у повному обсязі (а.с. 13).

Однак, у встановлений законодавством термін, тобто до 04 березня 2012 року автомобіль та документи на нього в Кіровоградську митницю не доставив, за що 03.05.2013 року притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 332 МК України.

У подальшому, ОСОБА_4 звернувся в Кіровоградську митницю з письмовою заявою від 24.04.2012 року № 3203/5-1/01-23 про випуск зазначеного автомобіля, під митним контролем, з зони митного контролю для проведення сертифікації, що передбачено пунктом 7 «Порядку митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України та підлягають обов'язковій сертифікації в Україні», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.05.2008 року №446.

Відповідно до вказаної заяви, ОСОБА_4 зобов'язався доставити транспортний засіб, не пізніше 04 травня 2012 року для проведення митного оформлення (а.с. 10).

До заяви ОСОБА_4 додано довідку від 30.03.2012 року № 00408 та договір від 29.03.2012 року № 1.181/327, що видавались органом сертифікації ТОВ «Торговий дім «САГ» (01030, м. Київ, вул. Пирогова, 2/37, код ЄДРПОУ 37199911). Згідно зазначеного договору ТОВ «Торговий дім «САГ» повинен був здійснити сертифікацію транспортного засобу до 31.12.2012 року (а.с.20-22).

Після проведення сертифікації ОСОБА_4 повинен був здійснити митне оформлення автомобіля у відповідності до «Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщують громадянами через митний кордон України», затверджених наказом Державної митної служби від 17.11.2005 року № 1118, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.11.2005 року за № 1428/11708. У відповідності до п. 2.1, зазначеного нормативного акту ОСОБА_4 повинен був здійснити декларування автомобіля, шляхом подання митної декларації - заяви встановленої форми, в якій зазначається митна процедура, що підлягає застосуванню для товару, та передбачені відомості про товари, умови, способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Відповідно до матеріалів справи, митницею, з метою проведення перевірки, листом від 14.01.2013 року № 01-3/10/0233 направлявся запит до органу сертифікації ТОВ «Торговий дім «САГ» щодо завершення процедури сертифікації автомобіля «FIAT Doblo», 2006 року виготовлення, кузов № НОМЕР_1, та можливості здійснення декларування зазначеного транспортного засобу (а.с. 18).

Згідно з даними листа від 15.01.2013 року № 04-13 ТОВ «Торговий дім «САГ», на лист Кіровоградської митниці від 14.01.2013 року № 01-3/10/0233 повідомлено про те, що 29 березня 2012 року ОСОБА_4 звернувся із заявою про проведення сертифікаційних робіт автомобіля «FIAT Doblo», 2006 року виготовлення, кузов № НОМЕР_1, та про завершення ними сертифікації товару та видачу ОСОБА_4 сертифіката відповідності ще 08 травня 2012 року за № АІ.181.0069488-12 (а.с.18,19).

Статтею 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

З огляду на викладене вище, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_4 володів усіма необхідними документами та відомостями, що їх вимагає вказана норма закону для здійснення митного контролю.

Відтак, наведені обставини свідчать про наявність реальної можливості ОСОБА_4 провести декларування транспортного засобу, як того вимагає чинне законодавство.

За таких підстав, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції, на підставі досліджених доказів, обґрунтовано зроблено висновок про доведеність вини ОСОБА_4 у порушенні митних правил, передбачених ст. 472 МК України, а доводи апеляційної скарги правопорушника про відсутність доказів його вини та про те, що вказані докази неналежно досліджено судом першої інстанції, є безпідставними та спростовуються зібраними по справі доказами.

Доводи апелянта з приводу того, що протокол про порушення митних правил складено із порушенням вимог ст. 494 Митного кодексу України, а також, що йому не роз'яснені його права та не вручено копію даного протоколу, є необґрунтованими.

Положеннями ч. 2 ст. 494 МК України регламентовані дані, котрі повинен містити протокол про порушення митних правил, зокрема, ними є: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка склала протокол; необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено; місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил; посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає адміністративну відповідальність за таке порушення; прізвища та адреси свідків, якщо вони є; відомості щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно зі ст. 511 МК України; інші необхідні для вирішення справи відомості.

Як убачається з протоколу про порушення митних правил № 14/90100/13 від 22.01.2013 року, наявного у матеріалах справи, він містить усі необхідні відомості, що їх передбачено вказаною вище нормою закону (а.с.1).

Крім того, положеннями ст. 494 МК України не передбачено можливість складення протоколу про порушення митних правил лише за обов'язкової участі особи, яка притягується до відповідальності.

Відтак, оскільки складення протоколу за відсутності такої особи можливе, відповідно, на момент складення такого протоколу, особі, яка притягується до відповідальності, вочевидь не може бути роз'яснено її прав.

Також, пунктами 7 та 8 цієї статті передбачено, що протокол складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил; при цьому передбачена можливість вручення протоколу шляхом його надіслання протягом трьох робочих днів цій особі, за повідомленою нею або наявною в митниці адресою (місце проживання або фактичного перебування).

До того ж, слід вказати, що протокол вважається врученим навіть у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею адресою або місце проживання чи фактичного перебування, назване нею, є недостовірним.

Як свідчать матеріали справи, з метою вручення ОСОБА_4 протоколу про порушення митних правил, головним інспектором сектору провадження у справах про ПМП служби БК та ПМП Кіровоградської митниці С.В. Сікорою надано окреме доручення, де також зазначено дату розгляду справи відносно нього у Ленінському суді м. Кіровограда, проте у подальшому встановлено, що за місцем реєстрації ОСОБА_4 не проживає (а.с.9).

За таких обставин, враховуючи наведені вище положення статей Митного кодексу України, не можна вважати, що митницею допущено порушення, на які вказує у своїй апеляційній скарзі ОСОБА_4, та які полягали у складенні протоколу про порушення митних правил за його відсутності, не роз'ясненні йому прав і не врученні копії протоколу.

Також, є безпідставними і доводи апеляції про те, що з моменту вчинення правопорушення - 25 лютого 2012 року, сплинув шестимісячний строк, протягом котрого може бути накладене стягнення, оскільки вказане спростовується тим, що відповідно до договору № 1.181/327 від 29.03.2012 року, укладеного між ОСОБА_4 та органом сертифікації ТОВ «Торговий дім «САГ», останній повинен був здійснити сертифікацію транспортного засобу до 31.12.2012 року, а тому до вказаного часу скаржник повинен був подати до Кіровоградської митниці за встановленою формою точні та достовірні відомості про товар, що підлягав обов'язковому декларуванню, тобто про автомобіль «FIAT Doblo», 2006 року виготовлення, кузов № НОМЕР_1. Тому, лише з цього часу слід рахувати шестимісячний строк, протягом якого може бути накладене стягнення і який на момент винесення оскаржуваної постанови суду, а саме 25.06.2013 року, ще не минув.

З огляду на викладене, та враховуючи що під час апеляційного перегляду справи апеляційним судом не виявлено будь-яких порушень митного законодавства чи законодавства про адміністративні правопорушення, допущених судом першої інстанції при розгляді даної справи, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 червня 2013 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 червня 2013 року, якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного Кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 6 937 гривень 30 копійок, з конфіскацією автомобіля марки «FIAT Doblo», 2006 року виготовлення, кузов № НОМЕР_1, з подальшою безоплатною передачею в дохід держави, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області Ремез П.М.