Постанова

від 10.12.2013 по справі 814/4651/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

10 грудня 2013 року справа № 814/4651/13-а

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Єнтіна А.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інструментальний сервіс", вул. Нікольська, 21, кв. 2, м. Миколаїв, 54030

доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв,54030

проскасування податкового повідомлення - рішення від 28.08.2013р. №0002122208, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інструментальний сервіс" (далі-позивач, ТОВ "Інструментальний сервіс") звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі-відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 28.08.2013 р. №0002122208, мотивуючи свої вимоги тим, що висновки відповідача при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, стосовно порушення позивачем податкового законодавства, відсутності господарської операції між ним та його контрагентом не відповідають дійсності.

Позивач надав до суду клопотання про зупинення провадження у справі до 9 січня 2014 року, у зв'язку з тим, що представник позивача з 09.12.2013 р. по 09.01.2014 р. буде перебувати у відрядженні.

Суд ухвалив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відмовити, у зв'язку з тим, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі.

Представник відповідача надав до суду клопотання в якому просив суд розглянути справу без участі його представника. Письмові заперечення проти позову знаходяться в матеріалах справи.

Враховуючи вище викладене, суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Проаналізувавши діюче законодавство, матеріали справи, суд дійшов наступного.

В період з 31.07.2013р. по 06.08.2013р. ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Інструментальний сервіс" з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах із ТОВ "ДЕ-ЛОНГА" (код за ЄДРПОУ 36622606) за період з 01.01.2010р. по 31.12.2011р. та контрагентами-покупцями.

За результатами даної перевірки відповідачем складено Акт №119/22-08/32229600 від 13.08.2013р. (далі - Акт перевірки), згідно висновків якого, перевіркою встановлено порушення:

1 .п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5., п. 7.4.. п.п. 7.7.1 п 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, із змінами та доповненнями, внаслідок чого підприємством ТОВ "Інструментальний сервіс" занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 16501 грн., в тому числі:

- за серпень 2010 року - 5667 грн.

- за вересень 2010 року - 4167 грн.

- за грудень 2010 року - 6667 грн.

2. перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ТОВ "Інструментальний сервіс" з отримання товарів на загальну суму придбання ПДВ у розмірі 21296,54 грн. у ТОВ "ДЕ-ЛОНГА" за серпень 2010 року, вересень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року на адресу контрагентів-покупців.

На підставі зазначеного Акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0002122208 від 28.08.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 20626,25 грн. (основний платіж - 16501 грн., штраф - 4125,25 грн.)

Висновки податкового органу обґрунтовані тим , що операції між позивачем та ТОВ "ДЕ-ЛОНГА" здійснені без мети настання реальних наслідків, по яких не встановлено їх фактичності та використання у господарській діяльності.

Фактичною підставою для винесення відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки: Акту ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 12.11.2012 р. №913/23-225/36622606 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "ДЕ-ЛОНГА" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період грудень 2009 року, лютий 2010 року, квітень-серпень 2010 року, жовтень-листопад 2010 року" в якому зазначено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що згідно відомостей із ЄДР ТОВ "ДЕ-ЛОНГА" має стан "до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням". Крім цього, у зв'язку із встановленням ознак фіктивності слідчим відділом податкової міліції ДПА у Миколаївській області порушено кримінальну справу №11100032 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України по факту фіктивного підприємства.

Суд дійшов висновку про неправомірність позиції відповідача щодо відсутності господарських операцій з ТОВ "ДЕ-ЛОНГА", оскільки позивачем в повній мірі документально підтверджено реальність виконання правочинів.

Основними видами підприємницької діяльності позивача є: діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; неспеціалізована оптова торгівля; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах. Як було встановлено ДПІ та судом угоди з вищезазначеним контрагентом стосувались безпосередньо діяльності позивача.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається наявність як у позивача, так і у його контрагента, з яким позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Слід вказати, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання сплати певних сум податку поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

А тому, якщо контрагент або його контрагенти по ланцюгу не виконали своїх зобов'язань щодо сплати податку до бюджету або викликали сумнів у законності своєї діяльності чи мінімізували свої податкові зобов'язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб, однак не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на віднесення до витрат що враховуються при визначені об'єкта оподаткування за наявності факту реального вчинення господарської операції та у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження своїх витрат.

Як вбачається з акту перевірки, перевірка проводилась на підставі постанови старшого слідчого з ОВС СВ ДПС у Миколаївській області Олійникової В.Р. "Про призначення позапланової документальної перевірки" від 30.07.2012 р.

Відповідно до п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Слід також зазначити, що відповідні положення про заборону складення податкових повідомлень-рішень за результатами перевірок, проведених на виконання постанов слідчих, містить не тільки Податковий кодекс України, а й затверджений наказом ДПА України 22.12.2010 р. № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772 "Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", відповідно до абзацу 2 пункту 7 розділу IV, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

В даному випадку перевірка проводилась на підставі постанови слідчого про проведення перевірки позивача. Акт перевірки, який складено за результатами перевірки, призначеної у межах досудового слідства у кримінальній справі, не може бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення. Доказів того, що кримінальна справа розглянута судом та за результатом її розгляду прийнято відповідне рішення суду не надано.

Отже, ДПІ передчасно прийняла оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку щодо необхідності скасування податкового повідомлення-рішення від 28.08.2013 р. №0002122208.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 28.08.2013 р. №0002122208.

3. Відшкодувати судові витрати в сумі 172,06 грн. з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інструментальний сервіс" (код ЄДРПОУ 32229600).

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення/отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А. П. Єнтіна