Постанова

від 26.12.2013 по справі 826/17856/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601 м. Київ, вул. К. Каменєва, 8, корпус 1 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Київ

26 грудня 2013 року Справа №826/17856/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді:Пісоцької О.В., за участю секретаря судового засідання Тимчук М.Д., розглянувши у приміщенні суду у місті Києві у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявоюКиївського міського центру зайнятості доОСОБА_3 простягнення коштів в розмірі 2139грн. 57коп., ВСТАНОВИВ:

Київський міський центр зайнятості (далі - Центр зайнятості, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача незаконно отримані кошти у розмірі 2139грн. 57коп.

В обґрунтування позовних вимог Центром зайнятості зазначено, що на підставі заяви, поданої до Печерського районного центру зайнятості, з 10 вересня 2012 року ОСОБА_3 отримала статус безробітної, у зв'язку з чим їй було призначено допомогу по безробіттю, яку вона одержала в період з 10 вересня 2012 року по 07 червня 2013 року на загальну суму 2139грн. 57коп. Разом з тим, позивачу стало відомо, що ОСОБА_3 з 25 березня 2013 року по 31 березня 2013 року перебувала у трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «ПРО МАРКЕТИНГ» відповідно до договору про надання послуг від 25 березня 2013 року та згідно з актом здачі-приймання наданих послуг у І кварталі 2013 року. Зазначене призвело до незаконного отримання ОСОБА_3 допомоги по безробіттю.

У судовому засіданні представник Центру зайнятості просила суд вимоги задовольнити з підстав, викладених у позові.

ОСОБА_3 стосовно задоволення заявлених Центром зайнятості позовних вимог заперечувала. Посилалась на те, що протягом всього часу перебування на обліку в Центрі зайнятості сумлінно виконувала покладені на неї обов'язки, відвідувала всі призначені спеціалістом зустрічі. Вказувала на те, що на момент звернення до позивача вона належала до категорії осіб, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, оскільки самостійно виховує дитину віком до 6 років. Зазначила про те, що, перебуваючи на обліку в Центрі зайнятості протягом 9 місяців, не отримала реального направлення на роботу чи на іншу можливу роботу, що потребує зміну професії згідно з законодавством. Повідомила, що з 25 березня 2013 року по 29 березня 2013 року, дійсно, надавала послуги товариству з обмеженою відповідальністю «ПРО МАРКЕТИНГ» (далі - ТОВ «ПРО МАРКЕТИНГ») з переміщення та навантаження товарів та матеріалів, однак ці дії вона виконувала лише як навчання та стажування у товаристві. Додатково зазначала про те, що після виконання вказаних дій, керівництвом вказаної юридичної особи прийнято рішення про невідповідність ОСОБА_3 вимогам за даною посадою, проте товариство вирішило сплатити останній винагороду за роботу, виконану під час стажування. Вказувала також на те, що про проходження стажування позивач повідомляла працівників Центру зайнятості. Зазначила, що погоджується сплатити різницю і компенсувати витрати за період з 25 березня 2013 року по 31 березня 2013 року, однак заперечує стосовно стягнення коштів за період з 31 березня 2013 року по 06 червня 2013 року, адже в той час відповідач не була працевлаштована і перебувала в статусі безробітної.

Згідно з частиною 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 26 грудня 2013 року о 10год. 01хв. у відкритому судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови про задоволення позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, судом встановлено наступне.

10 вересня 2012 року ОСОБА_3 звернулась до Печерського районного центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Законів України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III, «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року №803-XII. В поданій заяві відповідачем зазначено про те, що вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, у тому числі - на пільгових умовах та пенсію за вислугу років.

Наказом Печерського районного центру зайнятості від 10 вересня 2012 року №НТ120910 відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Згідно з наказом від 30 жовтня 2012 року №НТ121030 у зв'язку з проходженням ОСОБА_3 професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації за направленням Державної служби зайнятості відповідно до пп. 4 п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 26 жовтня 2012 року по 09 січня 2013 року відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю та призначено матеріальну допомогу у період професійного навчання у зв'язку з зарахуванням на навчання відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п. 5 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного.

Наказом від 10 січня 2013 року №НТ130110 відповідачу з 10 січня 2013 року по 14 січня 2013 року додатково нараховано матеріальну допомогу в період професійного навчання у зв'язку з подовженням навчання згідно з додатковою угодою по договору з особою на профнавчання.

За наказом від 15 січня 2013 року №НТ130115 ОСОБА_3 з 15 січня 2013 року припинено виплату матеріальної допомоги у період професійного навчання у зв'язку з закінченням навчання та розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю.

У зв'язку з недотриманням безробітним рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» відповідно до пп. 5 п. 5 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пп. 5 п. 5.4 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності наказом від 18 лютого 2013 року №НТ130218 ОСОБА_3 скорочено виплату допомоги по безробіттю з 15 січня 2013 року по 01 березня 2013 року та наказом від 10 квітня 2013 року №НТ130410 розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю з 02 березня 2013 року.

Наказом від 07 червня 2013 року №НТ130607 у зв'язку з поданням безробітним письмової заяви про відмову від послуг Державної служби зайнятості відповідно до пп. 10 п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та у зв'язку з поданням заяви про припинення реєстрації відповідно до абзацу 17 пп. 1 п. 37 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності з 07 червня 2013 року ОСОБА_3 припинено виплату допомоги по безробіттю та припинено реєстрацію в Центрі зайнятості.

Позивачем проведено розслідування страхового випадку шляхом електронної звірки даних, що зазначені у документах, поданих відповідачкою до Печерського районного центру зайнятості з базою даних Державної податкової служби України та виявлено, що ОСОБА_3 отримувала дохід - 102 «Доходи, відповідно до умов цивільно-правового договору» у товаристві з обмеженою відповідальністю «ПРО МАРКЕТИНГ» (код ЄДРПОУ 31955339).

На виконання ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та відповідно до отриманої інформації від податкового органу Подільським районним центром зайнятості за територіальністю здійснено перевірку ТОВ «ПРО МАРКЕТИНГ» з метою отримання повної інформації про діяльність та доходи, отримані відповідачем, та встановлено, що ОСОБА_3 дійсно перебувала у трудових відносинах з ТОВ «ПРО МАРКЕТИНГ» з 25 березня 2013 року по 31 березня 2013 року і отримувала дохід.

Так, в матеріалах справи наявні договір про надання послуг від 25 березня 2013 року та акт від 31 березня 2013 року здачі-прийомки виконаних робіт за договором б/н від 25 березня 2013 року, за якими ОСОБА_3 є Виконавцем послуг з переміщення та навантаження товарів та матеріалів Замовника, тоді як ТОВ «ПРО МАРКЕТИНГ» є Замовником.

За пунктом 1.1 вказаного договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується самостійно власними засобами та на власний ризик надавати замовнику відповідно до умов договору послуги з переміщення та навантаження товарів та матеріалів замовника. Згідно з пунктом 4.1 договору вартість послуг узгоджується сторонами додатково та фіксується в актах прийому-передачі виконаних робіт за цим договором. Оплата послуг виконавця за цим договором здійснюється замовником після підписання акту прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) відповідно до об'єму фактично наданих послуг (пункт 4.2). Відповідно до пункту 8.1 цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє по 29 березня 2013 року включно.

В акті від 31 березня 2013 року зафіксовано те, що виконавцем у повному обсязі виконані роботи з 25 березня 2013 року по 31 березня 2013 року відповідно до договору б/н від 25 березня 2013 року, а саме: послуги з переміщення та навантаження товарів та матеріалів замовника.

Зазначені договір та акт здачі-прийомки виконаних робіт підписані обома сторонами, відповідно, 25 березня 2013 року та 31 березня 2013 року. Крім того, вказані документи не містять інформації стосовно того, що ОСОБА_3 на час надання зазначених послуг перебувала на стажуванні, що також підтверджується довідкою від 21 жовтня 2013 року №21/10-13-07, наданою до суду особисто позивачем.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 03 жовтня 2013 року №442 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення.

14 жовтня 2013 року Печерським районним центром зайнятості видано наказ «про відшкодування коштів, незаконно виплачених ОСОБА_3С.» №255-р, і направлено відповідачу лист від 15 жовтня 2013 року №07-5602, яким останню повідомлено про проведення розслідування страхового випадку, виявлення факту приховання відповідачем відомостей про дію договору про надання послуг від 25 березня 2013 року б/н, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «ПРО МАРКЕТИНГ» в період одержання допомоги по безробіттю та про необхідність відшкодування незаконно отриманих коштів на суму 2139грн. 57коп.

ОСОБА_3 визначена Центром зайнятості сума не сплачена. Доказів, які б свідчили про оскарження рішень (наказів) та дій позивача, на дослідження суду не надано.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши, відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору в межах заявлених вимог, суд дійшов наступних висновків.

Спірні правовідносини врегульовуються Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР (з урахуванням відповідних змін; далі - Основи законодавства №16/98), Законами України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III (з урахуванням відповідних змін; далі - Закон України №1533), «Про зайнятість населення» від 05 липня 2012 року №5067-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон України №5067) та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття.

Згідно зі статтею 1 Основ законодавства №16/98 загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Одним із видів соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням відповідно до статті 25 Основ законодавства №16/98 є допомога по безробіттю.

Стаття 26 Основ законодавства №16/98 визначає, що допомога по безробіттю належить до страхових випадків, з настанням яких надаються матеріальне забезпечення та соціальні послуги.

Видами соціальних послуг відповідно до Закон України №1533, Закон України №5067 є: професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях; профорієнтація; пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом організації громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; надання роботодавцям, які працевлаштовують громадян, зазначених у частині 1 статті 14 Закону України №5067, компенсації відповідно до статті 26 Закону України «№5067; надання роботодавцям - суб'єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних, компенсації відповідно до статті 27 Закону України №5067; надання громадянам віком старше 45 років, страховий стаж яких становить не менше 15 років, ваучера для підтримання їх конкурентоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності; інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

У разі необхідності для проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації особа: направляється до закладів охорони здоров'я для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду відповідно до законодавства; забезпечується місцем проживання на період проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації та їй компенсуються витрати на проїзд до місця проходження навчання та у зворотному напрямку в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, за погодженням з правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Законом України №5067 визначено, що зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

У статті 2 Закону України №5067 передбачено, що безробітними визнаються особи віком від 15 до 70 років, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готові та здатні приступити до роботи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року №219 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних (далі - Порядок №219).

Пунктом 11 Порядку №219 передбачено, що за відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистою заявою з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості, номер і дата якого зазначаються у картці. З наказом про надання чи ненадання статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати допомоги по безробіттю чи припинення виплати такої допомоги громадянин повинний ознайомитися під розписку в картці обліку прийнятих рішень центру зайнятості.

Відповідно до пункту 12 Порядку №219 для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву з зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені у частині 3 статті 1 Закону України №5067, і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

Статтею 23 Закону України №1533 передбачений порядок визначення розміру допомоги по безробіттю, за частиною 6 якої порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі - одноразової її виплати, для організації безробітним підприємницької діяльності, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, за погодженням з правлінням Фонду.

Судом вище встановлено, що на підставі заяви відповідача наказом №НТ120910 10 вересня 2012 року ОСОБА_3 надано статус безробітної як застрахованій особі залежно від страхового стажу (відповідно до п.п. 1, 3, 4 статті 22, п. 1 статті 23 Закону України №1533, пункту 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю у тому числі, одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307 (далі - Порядок №307)) та призначено допомогу по безробіттю.

Згідно з пунктом 1.3 Порядку №307 допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.

Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні центри зайнятості (пункт 2 статті 12 Закону України №1533).

З метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття спільним Наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №7-1|60/62 затверджено Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним (далі - Порядок №7-1|60/62).

Відповідно до статті 12 Закону України №1533 виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Таким чином, позивачем відповідно до пункту 5 частини 2 статті 12 Закону України №1533 та пункту 5 Порядку №7-1|60/62 здійснено відповідну перевірку, якою встановлено, що ОСОБА_3 з 25 березня 2013 року по 31 березня 2013 року перебувала у трудових відносинах з ТОВ «ПРО МАРКЕТИНГ» відповідно до договору про надання послуг від 25 березня 2013 року та отримувала дохід.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України №5067 до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до пункту 2 статті 36 Закону України №1533 застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг . Згідно з пунктом 3 вказаної статті, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг .

Разом з тим, судом не приймаються до уваги зауваження відповідача стосовно проходження саме стажування на ТОВ «ПРО МАРКЕТИНГ», оскільки як встановлено вище, жодного доказу на підтвердження наведених ОСОБА_3 доводів суду не надано. Крім того, як вбачається з наявних у справі матеріалів, відповідач підписала як договір від 25 березня 2013 року, так і акт здачі-прийомки виконаних робіт від 31 березня 2013 року, одержала дохід за виконану роботу та не повідомила про це Печерський районний центр зайнятості, в якому перебувала на обліку у відповідний період.

Отже, суд дійшов висновку, що є доведеним те, що відповідач, перебуваючи на обліку Печерського районного центру зайнятості як безробітна та отримуючи допомогу по безробіттю (за період з 10 вересня 2012 року по 06 червня 2013 року), порушила вимоги чинного законодавства та безпідставно отримувала вказані виплати у відповідний період.

Згідно з пунктом 6 Порядку №7-1|60/62, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 7 зазначеного Порядку №7-1|60/62 передбачено, що рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом.

Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Як встановлено судом вище, на підставі вимог законодавства Печерським районним центром зайнятості видано наказ №НТ131015 від 15 жовтня 2013 року, за яким прийнято рішення про повернення коштів у встановленому порядку відповідно до п. 6.14 Порядку №307, виплачених ОСОБА_3 за період з 25 березня 2013 року по 06 червня 2013 року. Проте, відповідач визначену позивачем суму коштів не сплатила.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, ОСОБА_3 не надано, тоді як Центром зайнятості доведено обґрунтованість заявленого позову.

Таким чином, враховуючи, зокрема, вимоги статей 2, 11, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, наявні в матеріалах справи докази та встановлені обставини, суд дійшов висновків про обґрунтованість позовних вимог Центру зайнятості та про необхідність задоволення даного позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов Київського міського центру зайнятості задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Київського міського центру зайнятості (01033 м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б; р/р 37179301900001, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 03491091) кошти у розмірі 2139грн. 57коп. (дві тисячі сто тридцять дев'ять гривень 57коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) О.В. Пісоцька