Рішення

від 24.12.2013 по справі 904/9479/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.12.13р. Справа № 904/9479/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційне підприємство "Південьінтертранс", м. Дніпропетровськ

до Павлоградської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№142), м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення 8 501, 64 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Воробйов Є.Є., представник, довіреність №5 (Р.н. №34) від 21.03.2013р.

від відповідача - Алісова А.С., представник, довіреність №212 від 20.12.2013р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційне підприємство "Південьінтертранс", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - позивача до Павлоградської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№142), м. Павлоград, Дніпропетровська область - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 8501,64грн. на підставі умов довгострокового договору № 855 від 07.05.2013року про надання послуг по організації перевезення вантажів, укладеного між позивачем та відповідачем шляхом його підписання повноважними представниками сторін та скріплення його печатками сторін відповідно до чинного законодавства України - далі по тексту - Договір.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по справі, а саме 1720,50грн. судового збору.

За результатами розгляду позовної заяви вх. № 9061 від 04.12.2013року ухвалою господарського суду від 05.12.2013року було порушено провадження по справі та призначено справу до слухання на 24.12.2013року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.05.2013року між позивачем та відповідачем було підписано та скріплено печатками сторін довгостроковий договір № 855 на виконання умов якого сторони додатково узгодили і підписали Додаткове Узгодження №1 та Протокол узгодження договірної ціни у вигляді Додатку № 2 яким сторони узгодили вартість послуг у сумі 8501,64грн. Згідно з п.1.1 умов Договору позивач зобов'язався надати відповідачеві послуги з перевезення вантажу відповідача по залізничним коліям України, а відповідач в свою чергу, відповідно до п.2.1.4 умов Договору, зобов'язався провести оплату наданих йому послуг шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача протягом 14-ти календарних днів з дати надання означених послуг.

Виконуючи умови підписаного Договору № 855 від 07.05.2013року позивач на підставі Доручення відповідача № 1 від 18.09.2013року на експедицію вантажу надав відповідачеві обумовлені даним Договором послуги з перевезення вантажу відповідача, що підтверджується залізничним накладними №66939968, №67168310 та №67869339, відповідно до яких позивач провів перевезення вантажу на користь відповідач зі станції Розсипна - Донецької залізниці на станцію Павлоград-2 -Придніпровської залізниці на суму 8501,64грн.

01.10.2013року позивач направив відповідачеві на оплату Рахунок № 000855/9001/2 на оплату послуг по перевезенню вантажу на суму 8501,64грн. якого відповідач отримав власноручно, але не оплатив і своїм листом № 142/6-4113 від 01.10.2013року на ім'я позивача, посилаючись на тимчасове скрутне фінансове становище, гарантував перерахування позивачеві грошових коштів у сумі 8501,64грн. з відстрочкою до 11.10.2013року.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення п.2.1.4 умов вищеназваного Договору та чинного законодавства України надані йому позивачем послуги на суму 8501,64грн., відповідно до його гарантійного листа № 142/6-4113 від 01.10.2013року на ім'я позивача в обумовлений термін, а саме до 11.10.2013року, не перерахував позивачеві, у зв'язку з чим 28.10.2013року позивач звернувся до відповідача з претензією за № 326/7 про сплату боргу у сумі 8501,64грн., яку відповідач 04.11.2013року отримав власноручно, але залишив без відповіді і задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою у якій позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 8501,64грн.

Відповідач у судове засідання з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи надав, у відзиві на позов просить суд відмовити в позові у повному обсязі посилаючись на те, що відповідачем були вчинені всі можливі дії щодо недопущення виникнення заборгованості перед відповідачем і судові витрати по справі покласти на позивача. В судовому засіданні повноважний представник відповідача борг визнав у повному обсязі і свою заборгованість перед позивачем пояснив тимчасовим скрутним фінансовим становищем викликаним несвоєчасним надходженням грошових коштів з державного бюджету, оскільки відповідач є державною установою і фінансується з державного бюджету.

24.12.2013року в судове засідання з'явилися повноважні представники позивача та відповідача. За результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважних представників сторін, за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог. У судовому засіданні, в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та позивача з відповідачем повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

07.05.2013року між позивачем та відповідачем було підписано та скріплено печатками сторін довгостроковий договір № 855, на виконання умов якого сторони додатково узгодили і підписали Додаткове Узгодження №1 та Протокол узгодження договірної ціни у вигляді Додатку № 2 яким сторони узгодили вартість послуг у сумі 8501,64грн. Згідно з п.1.1 умов Договору позивач зобов'язався надати відповідачеві послуги з перевезення вантажу відповідача по залізничним коліям України, а відповідач в свою чергу, відповідно до п.2.1.4 умов Договору, зобов'язався провести оплату наданих йому послуг шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача протягом 14-ти календарних днів з дати надання означених послуг, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду та по суті спору не оспорюється відповідачем.

Виконуючи умови підписаного Договору № 855 від 07.05.2013року позивач на підставі Доручення відповідача № 1 від 18.09.2013року на експедицію вантажу надав відповідачеві обумовлені даним Договором послуги з перевезення вантажу відповідача, що підтверджується залізничними накладними №66939968, №67168310 та №67869339 відповідно до яких позивач провів перевезення вантажу на користь відповідача зі станції Розсипна - Донецької залізниці на станцію Павлоград-2 -Придніпровської залізниці на суму 8501,64грн., що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду та по суті спору не оспорюється відповідачем.

01.10.2013року позивач направив відповідачеві на оплату Рахунок № 000855/9001/2 на оплату послуг по перевезенню вантажу на суму 8501,64грн. якого відповідач отримав власноручно, але не оплатив і своїм листом № 142/6-4113 від 01.10.2013року на ім'я позивача, посилаючись на тимчасове скрутне фінансове становище, гарантував перерахування позивачеві грошових коштів у сумі 8501,64грн. з відстрочкою до 11.10.2013року, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду та по суті спору не оспорюється відповідачем.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення п.2.1.4 умов вищеназваного Договору та чинного законодавства України, надані йому позивачем послуги на суму 8501,64грн., відповідно до його гарантійного листа № 142/6-4113 від 01.10.2013року на ім'я позивача в обумовлений термін, а саме до 11.10.2013року, не перерахував позивачеві у зв'язку з чим 28.10.2013року позивач звернувся до відповідача з претензією за № 326/7 про сплату боргу у сумі 8501,64грн., яку відповідач 04.11.2013року отримав власноручно, але залишив без відповіді і задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою у якій позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 8501,64грн. на підставі умов довгострокового договору № 855 від 07.05.2013року про надання послуг по організації перевезення вантажів, укладеного між позивачем та відповідачем шляхом його підписання повноважними представниками сторін та скріплення його печатками сторін відповідно до чинного законодавства України - далі по тексту - Договір.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, а саме 1720,50грн. судового збору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст.36 Господарського процесуального кодексу України: письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на отримання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, відповідно до умов вищеназваного договору, на який позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог, внаслідок чого виникла заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 8501,64грн. повністю підтверджується матеріалами справи та не оспорюється відповідачем, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 8501,64грн. на підставі умов вищеназваного Договору та чинного законодавства України, а саме ст.ст. 525,526,530,614,909 Цивільного кодексу України, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, не спростованими відповідачем та такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

З урахуванням абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1720,50грн .

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,530,901,903,909 Цивільного кодексу України, , ст.ст.33,49, ч.п.1 ст.80, ст.ст.82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Павлоградської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (51400, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Тернівська,29; ідентифікаційний код 08594602) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційне підприємство "Південьінтертранс" (49127, м.Дніпропетровськ, вул.Автопаркова,5; ідентифікаційний код 20268058) 8501,64грн. (вісім тисяч п'ятсот одна грн. 64 коп.) - основна заборгованість; 1720,50грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) - судового збору, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко Повне рішення складено 25.12.13р. Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко