Рішення

від 08.01.2014 по справі 905/7800/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.01.2014 Справа № 905/7800/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання Самойловій К.Є.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин № 46", м. Донецьк

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Кадирова Германа Рустемовича, м. Донецьк

про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості Кадирова Германа Рустемовича за кредитним договором №Д002/СК-133.08.2 від 15.04.2008р. в сумі 178 661,01 дол.США та 23 466 173,04 грн. на передане в іпотеку нерухоме майно - вбудовано-прибудовані приміщення загальною площею 523,6 кв.м на 1-му поверсі житлового будинку, розташоване за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Кадіївська, 12

За участю представників сторін:

Від позивача: Абрамова О.В. за довіреністю.

Від відповідача: не з'явився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

08.01.2014р. з 11.10 год. по 11.20 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк", м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин № 46", м. Донецьк про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості Кадирова Германа Рустемовича за кредитним договором №Д002/СК-133.08.2 від 15.04.2008р. в сумі 178 661,01 дол.США та 23 466 173,04 грн. на передане в іпотеку нерухоме майно - вбудовано-прибудовані приміщення загальною площею 523,6 кв.м на 1-му поверсі житлового будинку, розташоване за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Кадіївська, 12.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором №Д002/СК-133.08.2 від 15.04.2008р., що зумовило виникнення заборгованості, стягнення якої позивач вимагає за рахунок предмету іпотеки за договором №Д002/СК-133/1.08.2 від 15.04.2008р.

Ухвалою суду від 07.11.2013р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/7800/13.

Ухвалою суду від 18.11.2013р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Кадирова Германа Рустемовича - позичальника за кредитним договором №Д002/СК-133.08.2 від 15.04.2008р.

В судовому засіданні 08.01.2014р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі. Відповідач в жодне судове засідання не з'явився.

За відомостями витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 19.11.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Магазин №46» зареєстровано за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. Кадіївська, 12. Аналогічні відомості щодо місцезнаходження відповідача містяться у позовній заяві.

За змістом ч.3 п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги повернення поштового відправлення № 32743536, надісланого на адресу відповідача, з відміткою органу поштового зв'язку «за зазначеною адресою не проживає», суд робить висновок про належне виконання обов'язок його повідомити про час та місце розгляду справи №905/7800/13.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та відповідачем не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки його повноважного представника в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.4 2 ,4 3 ГПК, ст.33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк» (далі - банк, правонаступником якого є позивач) та Кадировим Германом Рустемовичем (далі - позичальник) укладено кредитний договір №Д002/СК-133.08.2 (далі - кредитний договір), відповідно до п.1.1 якого банк надає позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі на загальну суму 230 000,00 дол. США строком по 15.04.2011р.

Згідно з п.1.3, процентна ставка за кредитом за цим договором встановлюється на рівні 15% річних. Проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно, в останній робочий день місяця, та в день повного погашення кредиту позичальником за цим договором, але не пізніше строку (терміну), вказаного в п.1.1 цього договору. У разі, якщо день нарахування співпадає із вихідним (святковим, неробочим) днем, нарахування процентів здійснюється в перший робочий день, що є наступним за вихідним (святковим, неробочим) днем (п.7.2 кредитного договору).

За умовами п.4.2, позичальник зобов'язується погасити заборгованість за кредитом на дату, вказану в п.4.1 цього договору - 15.04.2011р., а також сплачувати нараховані відсотки не пізніше 10-го числа кожного календарного місяця включно, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому був підписаний цей договір, а також в день повного погашення заборгованості за кредитом шляхом внесення готівкових коштів у касу банку або безготівкового перерахування зі свого поточного/депозитного рахунку.

За порушення строків (термінів) повернення кредиту чи сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язується сплачувати банку пеню за кожний день прострочки у розмірі 1,6% від суми простроченого платежу (п.4.5 кредитного договору).

Відповідно до п.8.6, кредитний договір набуває чинності з моменту надання позичальнику кредитних коштів відповідно до умов цього договору і діє до повного погашення позичальником заборгованості за кредитом та процентами за користування ним, а при наявності простроченої заборгованості і пені за несвоєчасне погашення кредиту та сплату процентів, а також штрафи, передбачені цим договором.

Оцінивши договір №Д002/СК-133.08.2 від 15.04.2008р., суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, носить цивільно-правовий характер та підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Як вбачається зі змісту договору кредитного договору, сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину, відсутні докази його припинення або визнання у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний кредитний договір наразі є чинним, дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.

15 квітня 2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк» (далі - іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Магазин № 46» в якості майнового поручителя (далі - іпотекодавець) укладено та нотаріально посвідчено договір іпотеки №Д002/СК-133/1.08.2, відповідно до п.1.1 якого іпотекодержатель надав позичальнику - Кадирову Герману Рустемовичу кредит згідно з кредитним договором №Д002/СК-133.08.2 від 15.04.2008р. в сумі 230 000,00 дол. США на строк до 15.04.2011р. під 15% річних, зі сплатою відсотків до 10-го числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані відсотки, та сплатою комісії у розмірі 1% від початкової загальною вартості суми кредиту.

За умовами п.1.2, у якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором іпотекодавець надає іпотекодержателю у заставу нерухомість - нежиле приміщення за наступним описом: вбудовано-прибудоване приміщення загальною площею 523,6 кв.м на 1-му поверсі житлового будинку літ. А'-9 з прибудовою літ. А'-1, розташоване за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Кадіївська, 12. За взаємною згодою сторін загальна вартість предмету іпотеки складає 1 944 250,00 грн., що за офіційним курсом Національного банку України на 12.03.2008р. складає 385 000,00 дол.США (п.1.3 договору іпотеки).

Згідно з п.2.1, іпотечний договір набирає сили моменту його нотаріального посвідчення в припиняє свою дію після сплати позичальником всієї суми заборгованості за кредитним договору (з урахуванням пені та збитків, які виникли).

Обтяження визначеного п.1.2 нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі іпотек 15.04.2008р. за №7025735, на предмет іпотеки накладено заборону відчуження, відомості про яку внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 15.04.2008р. за №7025585.

За своєю правовою природою договір іпотеки №Д002/СК-133/1.08.2 від 15.04.2008р. носить забезпечувальний характер щодо кредитного договору № Д002/СК-133.08.2 від 15.04.2008р. та підпадає під правове регулювання §6 глави 49 Цивільного кодексу України, Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Заочним Калінінського районного суду м. Донецька від 25.10.2012р. по справі №0522/6173/2012 (2/0522/1938/2012) встановлено неналежне виконання Кадировим Германом Рустемовичем зобов'язань за кредитним договором № Д002/СК-133.08.2 від 15.04.2008р. та задоволено позовні вимоги ПАТ «Родовід Банк» про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором у сумі 1 528 031,45 грн.

Відповідно до ч.4 ст.35 ГПК України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним належним чином порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором № Д002/СК-133.08.2 від 15.04.2008р. та не потребує його доведення знову під час розгляду справи №905/7800/13.

За твердженням позивача, станом на 22.10.2013р. у позичальника наявна заборгованість за кредитом в сумі 145 000,00 дол. США, заборгованість за відсотками в сумі 33 661,01 дол. США. На вимогу суду, позивачем до матеріалів справи №905/7800/13 надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують наявність у відповідача заборгованості у зазначених сумах.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням приписів наведеної норми та п.4.5 кредитного договору банком нараховано та пред'явлено до стягнення пеню за порушення строків повернення кредиту за період з 16.04.2011р. по 22.10.2013р. в сумі 17 078 802,96 грн., що є гривневим еквівалентом 2 136 720,00 дол. США, та пеню за порушення строків сплати відсотків за період з 11.12.2008р. по 22.10.2013р. в сумі 6 267 651,83 грн., що є гривневим еквівалентом 784 142,60 дол. США.

Як встановлено судом, підставою нарахування штрафних санкцій у вищевказаному розмірі є неналежне виконання фізичною особою-позичальником зобов'язань з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними, а відтак передбачені ч.6 ст.232 ГК України обмеження періоду нарахування пені та встановлені ч.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" обмеження розміру пені у спірних правовідносинах не застосовуються.

Крім того, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 3% річних за прострочку виконання зобов'язання з повернення кредиту у період з 16.04.2011р. по 22.10.2013р. в сумі 87 561,56 грн., що є гривневим еквівалентом 10 954,78 дол. США, та 3% річних за прострочення виконання зобов'язання зі сплати відсотків за користування кредитом за період з 11.12.2008р. по 22.10.2013р. в сумі 32 156,69 грн., що є гривневим еквівалентом 4 023,11 дол. США.

Проаналізувавши надані позивачем розрахунки пені та 3% річних, судом проаналізовано їх арифметичну правильність і відповідність умовам кредитного договору.

Стосовно стягнення заборгованості в національної валюті, суд виходить з того, що відповідно до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання та валютного контролю", валюта України (гривня) є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України, що цілком кореспондується з приписами ст.99 Конституції України, п.3.3 ст.3 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". Встановлений законодавцем обов'язок приймати на території України виконання будь-яких зобов'язань в національній валюті, на погляд суду, дає право кредитору заявляти вимоги в валюті України за зобов'язаннями, вираженими в іноземній валюті. Оскільки у суду відсутні заперечення з цього приводу з боку відповідача, суд вважає можливим та законним задоволення вимог позивача в цій частині.

Водночас, суд вважає необґрунтованим при визначенні гривневого еквіваленту заявлених до стягнення сум застосування позивачем офіційного курсу Національного банку України станом на 22.10.2013р., в той час, як до суду позивач звернувся 06.11.2013р. Проте, оскільки офіційний курс гривні до долару США у вищевказані дати дорівнював 799,3 грн. за 100 дол. США, суд вважає допустимим застосування зазначеного курсу при визначенні гривневого еквіваленту стягуваної заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним належним чином факт наявності заборгованості за кредитним договором № Д002/СК-133.08.2 від 15.04.2008р., яка станом на розрахункову дату складається з наступного: заборгованість за кредитом в сумі 145 000,00 дол. США та заборгованість за відсотками в сумі 33 661,01 дол.США, пеня за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 17 078 802,96 грн. та пеня за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 6 267 651,83 грн., 3% річних за прострочення виконання зобов'язання з повернення кредиту в сумі 87 561,56 грн. та 3% річних за прострочення виконання зобов'язання зі сплати відсотків за користування кредитом в сумі 32 156,69 грн.

Водночас, суд вважає необґрунтованим стягнення з відповідача 3% річних, оскільки відповідальність іпотекодавця згідно ст.7 Закону України «Про іпотеку» обмежена умовами договору та зазначеної статті Закону. Проаналізувавши зміст договору іпотеки, судом встановлено, що сторони, зазначаючи обсяг вимог, забезпечених іпотекою, не передбачали можливість задоволення вимог іпотекодержателя по стягненню 3% річних, передбачених ст.625 ЦК України.

За наявності підстав, передбачених частиною третьою статті 551 ЦК України, частиною першою статті 233 ГК України, розмір пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, може бути зменшений за рішенням господарського суду. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Виходячи зі змісту позовних вимог, заявлена до стягнення з відповідача пеня загальною сумою 23 466 173,04 грн. перевищує в 16,43 рази розмір основного боргу за кредитним договором № Д002/СК-133.08.2 від 15.04.2008р. у гривневому еквіваленті на розрахункову дату. Вищевикладене свідчить про надмірний розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій, що зумовлює виникнення у господарського суду передбачених законом підстав щодо їх зменшення.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин № 46" також виступає майновим поручителем позичальника за кредитним № Д002/СК-133.08.2 від 15.04.2008р., господарський суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, до 600 000,00 грн., з яких 500 000,00 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту та 100 000,00 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом.

Як зазначалось вище, виконання кредитного договору № Д002/СК-133.08.2 від 15.04.2008р. забезпечувалось іпотекою майна відповідача на підставі договору №Д002/СК-133/1.08.2 від 15.04.2008р.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, окремим видом якої є іпотека, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Аналогічні за змістом норми містяться в ст.7 Закону України «Про іпотеку».

Оскільки матеріалами справи підтверджено заборгованість позичальника за кредитним договором № Д002/СК-133.08.2 від 15.04.2008р., суд вважає правомірними вимоги позивача про звернення стягнення в рахунок її погашення на предмет іпотеки за договором іпотеки №Д002/СК-133/1.08.2 від 15.04.2008р. - нежиле приміщення за наступним описом: вбудовано-прибудоване приміщення загальною площею 523,6 кв.м на 1-му поверсі житлового будинку літ. А'-9 з прибудовою літ. А'-1, розташоване за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Кадіївська, 12.

Відповідно до вимог ст.41 Закону України «Про іпотеку», реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону. Беручи до уваги, що позивачем не заявлено вимог щодо визначення певного способу реалізації предмету іпотеки в рахунок погашення кредитної заборгованості, суд встановлює загальних спосіб реалізації предмету іпотеку за договором іпотеки №Д002/СК-133/1.08.2 від 15.04.2008р. - з прилюдних торгів.

Згідно з ч.1 ст.39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються початкова ціна продажу предмету іпотеки для його подальшої реалізації.

Беручи до уваги узгодження сторонами вартості майна умовами п.1.3 договору іпотеки, суд встановлює початкову ціну продажу майна, переданого в іпотеку за договором іпотеки №Д002/СК-133/1.08.2 від 15.04.2008р., на рівні узгодженої сторонами вартості зазначеного майна - в сумі 1 944 250,00 грн.

З огляду на приписи ст.ст.1, 21, 28 ГПК України, заявлені Відділенням «Донецьке регіональне управління» АТ «Родовід Банк» позовні вимоги підлягають задоволенню в обґрунтованій частині на користь юридичної особи позивача - ПАТ «Родовід Банк».

Відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір підлягає віднесенню на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 534, 549-552, 611, 612, 629, §6 Глави 49, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, Законом України «Про іпотеку», ст.ст.1, 4, 22, 27, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин № 46", м. Донецьк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Кадирова Германа Рустемовича, м. Донецьк про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості Кадирова Германа Рустемовича за кредитним договором №Д002/СК-133.08.2 від 15.04.2008р. в сумі 178 661,01 дол.США та 23 466 173,04 грн. на передане в іпотеку нерухоме майно - вбудовано-прибудовані приміщення загальною площею 523,6 кв.м на 1-му поверсі житлового будинку, розташоване за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Кадіївська, 12 - задовольнити частково.

Звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк» (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, ЄДРПОУ 14349442) за кредитним договором №Д002/СК-133.08.2 від 15.04.2008р., що складається з заборгованості за кредитом в сумі 145 000,00 дол. США та заборгованості за відсотками в сумі 33 661,01 дол.США, пені в сумі 500 000,00 грн. за несвоєчасне повернення кредиту, пені в сумі 100 000,00 грн. за несвоєчасну сплату відсотків, на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин № 46" (83052, м. Донецьк, вул. Кадіївська, 12, ЄДРПОУ 23421738), передане в іпотеку за договором №Д002/СК-133/1.08.2 від 15.04.2008р. - вбудовано-прибудоване приміщення загальною площею 523,6 кв.м на 1-му поверсі житлового будинку літ. А'-9 з прибудовою літ. А'-1, розташоване за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Кадіївська, 12.

Встановити початкову ціну продажу предмету застави - 1 944 250,00 грн.

Встановити спосіб реалізації предмету застави - з прилюдних торгів.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин № 46" (83052, м. Донецьк, вул. Кадіївська, 12, ЄДРПОУ 23421738) на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, ЄДРПОУ 14349442) судовий збір в сумі 5 609,68 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 08.01.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписаний 08.01.2014р.

Суддя П.В. Демідова