Рішення

від 24.12.2013 по справі 923/1558/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2013 р. Справа № 923/1558/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Дріп", м. Каховка Херсонської області

до Фермерського господарства з відокремленою садибою "Едельвейс-2", с. Коробки Каховського району Херсонської області

про стягнення 256 681,50 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Бобровська І.В., уповн. представник, довіреність від 22.10.2013р.;

від відповідача - не прибув.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Дріп" (позивач) до Фермерського господарства з відокремленою садибою "Едельвейс-2" (відповідач) про стягнення 256681,50 грн. заборгованості, з урахуванням штрафних санкцій, з якої 194921,00 грн. заборгованості з оплати товару, 3284,20 річних (3%) та 58476,30 грн. штрафу. Позовні вимоги обґрунтовано положеннями ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 231 Господарського кодексу України та твердженнями про невиконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 20/13 від 21.03.2013р.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Ухвали суду від 12.11.2013р. про порушення справи та від 03.12.2013р. про відкладення розгляду справи на 24.12.2013р. надіслано відповідачу поштою, відповідно до вимог ст. 64 ГПК України, за вказаною у позовній заяві адресою відповідача. Першу з цих ухвал надіслано відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням, іншу - рекомендованим листом. До суду повернулося та залучено судом до матеріалів справи поштове повідомлення, згідно з яким рекомендованого листа з ухвалою суду від 12.11.2013р. про порушення справи отримано 15.11.2013р. за вказаною у позовній заяві адресою відповідача (а.с.31). Рекомендований лист з ухвалою суду від 03.12.2013р. про відкладення розгляду справи на 24.12.2013р. не повертався до суду підприємством поштового зв'язку без вручення відповідачеві. При цьому, всупереч вимог суду згідно з ухвалами від 12.11.2013р. та від 03.12.2013р. по даній справі відповідач не направив представника в судове засідання 03.12.2013р., не надав відзив на позов та витребувані від нього судом документи. Про причини вказаного відповідач суду не повідомив.

Від відповідача не надходило заяв або клопотань щодо судових засідань 03.12.2013р. та 24.12.2013р.

Відповідно до ст.77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка представника відповідача не унеможливлює розгляд справи № 923/1558/13. Суд не визнавав обов'язковою явку представників сторін в судове засідання 24.12.2013р. Розгляд справи за відсутності представника відповідача, при тому, що відповідач належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, не є порушенням процесуальних прав відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України у разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 24.12.2013р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Дріп" (надалі - позивач) та Фермерське господарство з відокремленою садибою "Едельвейс-2" (надалі - відповідач) уклали 21.03.2013р. між собою договір купівлі-продажу № 20/13 (надалі - договір). Відповідно до п.1.1. договору позивач (продавець за договором) зобов'язався передати у власність відповідача (покупця за договором) товар для системи крапельного зрошення, згідно рахунку та видаткової накладної, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти і оплатити вказаний товар на умовах договору. Згідно з п. 2.1 договору сума договору складає 429921,00 грн. (з ПДВ). Згідно з п.2.2. договору позивач поставляє (передає) відповідачеві товар у повному обсязі 22.03.2013р. Згідно з п. 2.3., п.2.4., п.3.2. договору відповідач здійснює 100% оплату товару, шляхом перерахування грошових коштів у сумі 429921,00 грн., до 20.04.2013р. на поточний рахунок позивача.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що сторони договору несуть відповідальність за невиконання та за неналежне виконання договору згідно з чинним законодавством України та цим договором. Відповідно до п.4.2. договору при порушенні відповідачем вказаних у п.2.3. договору строків оплати товару відповідач сплачує позивачу неустойку у вигляді штрафу в розмірі 30 % від загальної суми цього договору. Згідно з п.4.3. договору сплата відповідачем штрафу не звільняє відповідача від виконання умов договору, в тому числі зобов'язання по повній оплаті товару.

Для оплати товару згідно договору позивач виписав відповідачеві рахунок №37 від 20.03.2013р. Після чого, 21.03.2013р., позивач передав відповідачу вказаний у цьому рахунку товар загальною вартістю 429921,00 грн. на підставі видаткової накладної № 29 від 21.03.2013р. Цю видаткову накладну підписано відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень. Доказів іншого відповідачем не надано.

Всупереч умов договору, станом на теперішній час відповідачем здійснено часткову, у сумі 235000,00 грн., оплату вказаного товару: згідно з платіжними дорученнями № 694 від 16.04.2013р. на сплату 120 000,00 грн., № 696 від 17.04.2013р. на сплату 100 000,00 грн., № 734 від 30.05.2013р. на сплату 15 000,00 грн. Доказів іншого відповідачем не надано.

Таким чином, станом на час розгляду даної справи заборгованість відповідача перед позивачем з оплати отриманого відповідачем на підставі договору товару становить 194921,00 грн.

194921,00 грн. = 429921,00 грн. (вартість товару, який був отриманий відповідачем від позивача на підставі договору) - 235000,00 грн. (загальна сума здійсненої відповідачем часткової оплати вказаного товару)

Факт наявності у відповідача обов'язку перед позивачем щодо сплати 194921,00грн. вартості отриманого на підставі договору товару підтверджується такими первинними документами як, безпосередньо, договір, рахунок № 37 від 20.03.2013р., видаткова накладна № 29 від 21.03.2013р., а також, платіжними дорученнями № 694 від 16.04.2013р., № 696 від 17.04.2013р., № 734 від 30.05.2013р.

За результатами проведеного судом аналізу положень договору суд дійшов висновку про те, що за своєю правовою природою договір є договором поставки: у п.2.2. договору сторонами договору чітко визначено строк поставки товару, а саме, 22.03.2013р.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно з ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом. Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 6 цієї ж статті до відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі - продажу. Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором позивач направив 23.09.2013р. відповідачеві письмову вимогу-претензію, з вимогами погасити заборгованість відповідача за договором, з урахуванням річних (3 %) та пені. Факт направлення 23.09.2013р. позивачем цієї претензії відповідачеві підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист (а.с.17). Станом на час розгляду даної судової справи відповідач цю вимогу-претензію не задовольнив та не надав будь-яких заперечень або іншої відповіді на неї.

Відповідач не надав під час розгляду даної справи будь-яких заперечень щодо наявності у нього заборгованості перед позивачем за договором у розмірі 194921,00 грн., а також, не надав доказів повного або часткового погашення цієї заборгованості.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 194921,00 грн. заборгованості з оплати товару підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язанний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3%) від простроченої суми, якщо інший розмір річних не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати отриманого на умовах договору товару позивач нарахував відповідачеві річні (3%) за період часу з 20.04.2013р. по 10.11.2013р., включно, у загальній сумі 3284,20 грн.

При цьому, як встановлено судом, у здійсненому позивачем розрахунку 3284,20 грн. річних неправильно визначено кількість днів у відповідних періодах нарахування річних: тривалість періоду з 20.04.2013р. по 30.05.2013р., включно, визначено як 39 днів, замість правильного 41 день, а періоду з 31.05.2013р. по 10.11.2013р., включно, - як 163 дні, замість правильного 164 дні. Додатково суд зазначає, що позивач нарахував відповідачеві річні на суму заборгованості 209921,00 грн. за день, 30.05.2013р., в який відповідач частково, у сумі 15000,00 грн., здійснив погашення цієї заборгованості, без врахування вказаного часткового погашення заборгованості, й відповідно, зменшення її розміру. Проте, у платіжному дорученні № 734 від 30.05.2013р. на сплату цих 15000,00 грн. вказано про проведення банком відповідача даного платежу, саме, 30.05.2013р., а у договорі відсутні положення про те, що грошове зобов'язання з оплати товару вважається виконаним відповідачем з дати зарахування грошових коштів на банківський рахунок позивача. До того ж, позивач не надав суду доказів того, що вказані кошти, 15000,00 грн., були зараховані банком позивача на рахунок позивача після 30.05.2013р.

Судом здійснений власний розрахунок річних за період з 20.04.2013р. по 10.11.2013р., включно, за результатами якого встановлено наступне.

Річні за період з 20.04.2013р. по 29.05.2013р., включно, (або за 40 днів) на суму заборгованості у розмірі 209921,00 грн. становлять 690,15 грн.

690,15 грн. = ((209921,00 грн. х 40 х 3) /100) / 365

Річні за період з 30.05.2013р. по 10.11.2013р., включно, (або за 165 днів) на суму заборгованості у розмірі 194921,00 грн. становлять 2643,45 грн.

2643,45 грн. = ((194921,00 грн. х 165 х 3) /100) / 365

Загальна сума річних (3 %) становить 3333,60 грн. = 690,15 грн. + 2643,45 грн.

Таким чином, розмір заявлених до стягнення з відповідача річних, а саме, 3284,20грн. не перевищує їхнього, дійсного, розрахованого судом розміру, 3333,60 грн.

Доказів сплати річних, повністю або частково, у їхньому заявленому до стягнення розмірі, 3284,20 грн., відповідач під час розгляду даної справи не надав.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 3284,20 грн. річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати отриманого на умовах договору товару та керуючись п. 4.2. договору позивач нарахував відповідачеві 58476,30 грн. штрафу, що становить 30 % від залишку заборгованості відповідача з оплати цього товару на момент подання позивачем позову до суду. А саме, 30 % від суми 194921,00 грн.

58476,30 грн. = (194921,00 грн. /100 %) х 30 %

Суд зазначає, що відповідно до п.4.2. договору позивач має право нарахувати відповідачеві за неналежне виконання зобов'язань з оплати отриманого на умовах договору товару штраф у розмірі 30 % від загальної суми договору, що становить 429921,00 грн., а не від суми залишку заборгованості відповідача за договором.

Проте, нарахування позивачем відповідачеві штрафу у розмірі 30 % від залишку заборгованості відповідача за договором, яка є меншою ніж загальна сума договору, тягне за собою, відповідно, й застосування до відповідача меншого за розміром, ніж передбачено договором, штрафу за неналежне виконання договірних зобов'язань. Нарахування штрафу у вказаний спосіб об'єктивно не порушує законних прав та охоронюваних законом інтересів відповідача.

Факт невиконання відповідачем умов договору, а саме, факт нездійснення відповідачем у встановлений договором строк, до 20.04.2013р., оплати товару підтверджений матеріалами даної справи та не спростований відповідачем.

Застосування такого штрафу відповідає приписам ст. 627 Цивільного кодексу України щодо свободи договору та приписам ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, а також, узгоджується з положеннями п.4.2. договору.

Заперечень щодо правильності розрахунку заявленого до стягнення штрафу, або ж доказів сплати штрафу у вказаному, 58476,30 грн., розмірі під час розгляду даної справи відповідач суду не надав.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 58476,30 грн. штрафу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється у повному обсязі, у зв'язку з чим 5133,64 грн. судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства з відокремленою садибою "Едельвейс-2" (місцезнаходження - 74824, Херсонська обл., Каховський р-н, с.Коробки, вул. Терни, відокремлена садиба "Едельвейс-2", буд. 5; ідентифікаційний код юридичної особи 33574183; п/р 26006013009457 в АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Дріп" (місцезнаходження - 74800, Херсонська обл., м. Каховка, вул. Мелітопольська, буд. 60-Б; ідентифікаційний код юридичної особи 37248942; п/р 26009000066246 в ПАТ "Укрсоцбанк" м. Київ, МФО 300023) 194921 (сто дев'яносто чотири тисячі дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. заборгованості з оплати товару, 58476 (п'ятдесят вісім тисяч чотириста сімдесят шість) грн. 30 коп. штрафу, 3284 (три тисячі двісті вісімдесят чотири) грн. 20 коп. в якості річних та 5133 (п'ять тисяч сто тридцять три) грн. 64 коп. компенсації по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31.12.2013р.

Суддя К.В. Соловйов