Ухвала

від 31.12.2013 по справі 908/4284/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

31.12.2013 Справа № 908/4284/13

м. Запоріжжя

Суддя Соловйов В.М., розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МИ" (69037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 20-А, ідентифікаційний код 34155955)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК Г.Т." (69076, м. Запоріжжя, вул. Новобудова, 7, ідентифікаційний код 13638750)

про стягнення заборгованості в сумі 251 780, 64 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "МИ" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача ТОВ "КРОК Г.Т." про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди нежилого приміщення від 13.08.2010р. № 003550 та за договором оренди нежилого приміщення від 01.01.2011р. № 003500 в загальній сумі 251 780, 64 грн.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 30.12.2013р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовна заява підлягає поверненню в зв'язку з наступним.

Згідно ст. 61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частинами 1, 2 ст. 4-3 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч. 1 ст. 56 ГПК України, позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно п. 2, 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;

сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як зазначено в ч. 1 ст. 58 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Відповідно до п. 4 - 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі;

порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору;

не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів .

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011р. N 02/163-48 "Про судовий збір ".

Відповідно до ст. 1 цього Закону, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду (ст. 2 Закону).

Статтею 3 Закону N 02/163-48 визначено об'єкти справляння судового збору. Зокрема, судовий збір справляється:

за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

за подання до господарського суду:

1) позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат;

2) позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Позовна заява ТОВ "МИ" подана до суду 30.12.2013р.

Статтею 8 Закону України від 06.12.2012р. № 5515-VI "Про Державний бюджет України на 2013 рік" установлено на 2013 рік мінімальну заробітну плату:

у місячному розмірі: з 1 січня - 1147 гривень, з 1 грудня - 1218 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.

Позивачем до позовної заяви додано оригінал квитанції № 999 від 27.12.2013р. про сплату судового збору на суму 2 517, 81 грн.

В той же час позивач при зверненні до суду з позовом повинен був сплатити судовий збір в розмірі 5 035, 61 грн., виходячи з заявленої ціни позову.

Таким чином, недоплата судового збору становить 2 517, 80 грн.

Тобто позивачем не надані належні докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Отже позивачу при новому звернені з позовом до суду необхідно додатково доплатити судовий збір у розмірі 2 517, 80 грн.

Крім того до позовної заяви від 27.12.2013р. на підтвердження направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів ТОВ "МИ" не надало опису вкладення у цінний лист.

Суд звертає увагу позивача на те, що Законом, а саме ч.1 ст. 56 ГПК України, чітко встановлено обов'язок підтвердження позивачем (прокурором) факт надіслання сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до п.19 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. N 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Пунктом 61 Правил встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.

Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Не надання позивачем опису вкладення, який би свідчив про надсилання на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів, є безумовним порушенням приписів ст. 56 ГПК України.

Причому суд звертає увагу позивача на те, що застереження з приводу можливості не надсилання на адресу сторони документів, які у неї є, в новій редакції ст. 56 ГПК України відсутнє.

Відповідно до Роз'яснень, викладених у п. 3.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т. п.

Як вбачається зі змісту позовної заяви від 27.12.2013р. позивачем об'єднано вимоги про стягнення з відповідача 251 780, 64 грн. боргу за 2 (двома) різними договорами, а саме: за договором оренди нежилого приміщення від 13.08.2010р. № 003550 та за договором оренди нежилого приміщення від 01.01.2011р. № 003500.

Вказані договори укладалися між сторонами в різні періоди та мають різні умови, докази їх виконання.

Для вирішення спору по суті необхідно окремо по кожному з договорів досліджувати його умови, докази його виконання чи неналежного виконання, надавати оцінку правовідносинам позивача з відповідачем по кожному договору окремо, встановлювати факти невиконання (неналежного виконання) відповідачем своїх зобов'язань за договором тощо.

Отже, позовні вимоги, заявлені до відповідача в даній позовній заяві, витікають з різних підстав (договорів оренди, що укладені в різні періоди, мають різний предмет, умови, строки настання виконання зобов'язань), не зв'язані доказами, оскільки за кожним договором окремо виставлялися рахунки, акти тощо.

Таким чином, суд вважає, що об'єднання позивачем таких вимог та сумісний їх розгляд перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Як зазначено в абзацах 1, 9 пункту 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

І лише в тому випадку, якщо передбачені у п. 2, 3, 4, 5 і 6 ч. 1 ст. 63 ГПК підстави повернення позовної заяви виявлено господарським судом після прийняття позовної заяви до розгляду, справа підлягає розглядові по суті.

На підставі викладеного позовна заява ТОВ "МИ" підлягає поверненню без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України від 08.07.2011р. N 3674-VI "Про судовий збір", за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах. У разі якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору.

Оскільки цією ухвалою судовий збір не повертається, суд роз'яснює позивачу, що при повторному зверненні до суду ТОВ "МИ" має право, крім іншого, додати до позовної заяви в якості доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі (п.3 ч. 1 ст. 57 ГПК України) первісний документ про сплату судового збору - квитанцію № 999 від 27.12.2013р. на суму 2 517, 81 грн.

У разі відсутності необхідності повторного звернення до суду, позивач має право повернути судовий збір, сплачений за квитанцією № 999 від 27.12.2013р. на суму 2 517, 81 грн., звернувшись з відповідною заявою до суду. При цьому, надання до заяви оригіналів платіжних документів є обов'язковим.

Керуючись ст. 50-51, п. 3, 5, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МИ" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК Г.Т." про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди нежилого приміщення від 13.08.2010р. № 003550 та за договором оренди нежилого приміщення від 01.01.2011р. № 003500 в сумі 251 780, 64 грн., а також додані до неї матеріали на 24 аркушах (в тому числі оригінал квитанції № 999 від 27.12.2013р. на суму 2 517, 81 грн.) повернути без розгляду.

Суддя Соловйов В.М.