Постанова

від 20.12.2013 по справі 2а-2633/12/0170/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2013 р. (12 год. 56 хв.) Справа №2а-2633/12/0170/19

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю., за участю секретаря судового засідання Лєбєдєвої О.М., представника відповідача (Державної податкової інспекції в м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим) Гришина Р.Ю розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс"

до Головного управління Державного казначейства України в АР Крим, Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим, Управління Державної казначейської служби України у м. Ялті АР Крим

про стягнення.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим, Управління Державної казначейської служби України у м. Ялті АР Крим про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс" бюджетну заборгованість по відшкодуванню податку на додану вартість за березень 2010 року у розмірі 100602,00 грн. та за квітень 2010 року у розмірі 394984,00 грн. Позовні вимоги ґрунтуються на Закону України «Про податок на додану вартість» та мотивовані тим, що відповідачами неправомірно не виплачується з Державного бюджету сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2010 року у розмірі 100602,00 грн. та за квітень 2010 року у розмірі 394984,00 грн.

Позивач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, скерував до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача (Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим) проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволені позову. Письмових заперечень на позов суду не надав.

Відповідачі (Головне управління Державного казначейства України в АР Крим, Управління Державної казначейської служби України у м. Ялті АР Крим) явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними у справі матеріалами за відсутності нез'явівшихся сторін..

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представника відповідача (Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим) всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Плюс» (ЄДРПОУ 32362095) є юридичною особою, яка зареєстрована виконавчим комітетом Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим.

Позивач знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби.

За результатами перевірки позивача Державною податковою інспекцією у м. Ялті було складено акт № 4193/23-4/32362095 від 25.11.2010 року, яким встановлено, що згідно даних картки особового рахунку за кодом платежу 14010100 станом на 15.11.2010 року сума ПДВ, заявлена до відшкодування по декларації за березень, квітень 2010 року не використана будь-яким способом. Перевіркою підтверджено бюджетне відшкодування відображене ТОВ «Інвест-Плюс»: у декларації з ПДВ за березень 2010 року у сумі 49 617,00 грн., у декларації з ПДВ за квітень 2010 року у сумі 100 128,00 грн. Згідно п.п. 7.7.1 п.7.7.2 б), пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., із змінами та доповненнями, сума ПДВ заявлена до бюджетного відшкодування підлягає зменшенню: по декларації з ПДВ за березень 2010 року у сумі 100 602,00 грн., по декларації з ПДВ за квітень 2010 року у сумі 394 984,00 грн. На порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року , із змінами та доповненнями, ТОВ «Інвест Плюс» завищене від'ємне значення ( рядок 18.2) різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за березень 2010 року на 137 300,00 грн. та за квітень 2010 року на 34 759,00 грн. На порушення п.п. 7.2.1 п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, із змінами та доповненнями, залишок від'ємного значення строки 26, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по деклараціям з ПДВ підлягає зменшенню за березень 2010 року на 379 010,00 грн. та за квітень 2010 року на 121 326,00 грн.

Висновки наведеного вище акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Ялта від 13.12.2010 року № 0003802301/0.

Позивач не погодився із цим рішенням, оскаржив його в порядку адміністративного оскарження, відповідно до ст. 5 Закону Україні «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12. 2000 року N 2181-III, який діяв на час прийняття рішення.

За наслідками розгляду скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 13.12.2010 року № 0003802301/0 залишено без змін та 21.01.2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003802301.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду щодо їх оскарження.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.09.2012р. у адміністративній справі № 2а-13810/11/0170/19, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013р., адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Плюс» до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003802301/0 від 13.12.2010 року та № 0003802301 від 21.01.2011 року задоволено частково. Визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим № 0003802301/0 від 13.12.2010 року та № 0003802301 від 21.01.2011 року в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс"(ідентифікаційний код 32362095) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2010 року у розмірі 88899 грн. та за квітень 2010 року у розмірі 393255 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Частиною 1 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Плюс», Окружний адміністративний суд встановив протиправність прийнятих податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим № 0003802301/0 від 13.12.2010 року та № 0003802301 від 21.01.2011 року в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс"(ідентифікаційний код 32362095) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2010 року у розмірі 88899 грн. та за квітень 2010 року у розмірі 393255 грн.

Суд також не приймає посилання представника відповідача на не відшкодування бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість за березень 2010р. та за квітень 2010р. з підстав касаційного оскарження ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013р., оскільки відповідачем під час розгляду справи суду не надано будь-яких доказів касаційного оскарження судового рішення у адміністративній справі 3 2а-13810/11/0170/19, у тому числі відомостей про зупинення їх виконання відповідно до п.5 ч.1 ст.215 КАС України.

На час виникнення спірних правовідносин, порядок бюджетного відшкодування податку на додану вартість був визначений Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 (далі Закон України № 168/97).

Зокрема, згідно з пп.7.7.5 п.7.7 статті 7 Закону № 168/97, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп.7.7.6 п.7.7 статті 7 Закону № 168/97, на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Підпунктом 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97 визначено, що у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи, зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Загальні підстави, порядок визначення та сплати, бюджетного відшкодування податку на додану вартість встановлені Розділом V Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р.

Відповідно до п.п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є, у тому числі, операції платників податку з постачання товарів, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України та строки проведення розрахунків з бюджетом регламентується статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Підпунктом 14.1.179 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання для цілій розділу V ПК України, це загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V Податкового кодексу України (п.п. 14.1.181 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України).

У п. 198.2 статті 198 цього кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів / послуг

- дата отримання платником податків товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку за встановленою ставкою протягом звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого ви користування в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V Податкового кодексу України.

У п. 200.7 ст. 200 ПК України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України (200.8. ст.200 ПК України).

Згідно з п. 200.10. ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п.200.11. ст.200 Податкового кодексу України).

Згідно із п.200.15 Податкового кодексу України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (п.200.13. ст.200 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Згідно із п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Судом встановлено, що процедура судового оскарження податкових повідомлень-рішень щодо бюджетного відшкодування з податку на додану вартість закінчена, що підтверджено постановою Окружного адміністративного суду АР Крим 05.09.2011р., яка набрала законної сили 04.10.2013р. згідно із ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду,

Судовим рішенням, яке набрало законної сили підтверджено правомірність формування Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс" (ідентифікаційний код 32362095) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2010 року у розмірі 88899 грн. та за квітень 2010 року у розмірі 393255 грн., а отже, враховуючи дотримання позивачем порядку, встановленого діючим законодавством та вчинення передбачених законом дії щодо отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, суд приходить до висновку, що сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2010 року у розмірі 88899 грн. та за квітень 2010 року у розмірі 393255 грн. підлягає відшкодуванню з бюджету.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачами у справах розглядуваної категорії виступають податковий орган та орган державного казначейства. При цьому позивач не зобов'язаний зазначати зміст позовних вимог окремо щодо кожного з них, оскільки з урахуванням положень ст. 200 Податкового Кодексу України та Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011р. № 39, податковий орган та орган державного казначейства діють як органи державної влади, як представники одного відповідача - держави, через які держава набуває і здійснює свої права та обов'язки. При цьому попереднє адміністративне або судове оскарження дій або бездіяльності органів державної податкової служби щодо надання висновку про суми ПДВ, належні до відшкодування, не є необхідною передумовою для безпосереднього звернення платника податку з позовом про стягнення відповідної суми з Державного бюджету України.

Разом із тим, враховуючи, що висновок податкового органу із зазначенням суми бюджетного відшкодування є підставою для проведення відшкодування сум податку на додану вартість з державного бюджету, ненадання такого висновку саме по собі також є порушенням права платника податку на бюджетне відшкодування.

Отже, учасниками адміністративного процесу у справах про стягнення бюджетної заборгованості є суб'єкти господарювання, органи державної податкової служби та територіальні органи державного казначейства. Способом захисту порушеного права у випадку невідшкодування платнику податку бюджетної заборгованості з податку на додану вартість є стягнення бюджетної заборгованості з цього податку.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.

У судовому засіданні, яке відбулось 20.12.2013 року, було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 25.12.2013 року.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс" (ідентифікаційний код 32362095) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2010 року у розмірі 88899,00 грн. (вісімдесят вісім тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять грн. 00 коп.) та за квітень 2010 року у розмірі 393255,00 грн. (триста дев'яносто три тисячі двісті п'ятдесят п'ять грн. 00 коп.).

3. В інший частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.