Рішення

від 30.10.2013 по справі 922/3855/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2013 р.Справа № 922/3855/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Мельничук Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Сфера" (Вінницька обл., м. Калинівка) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коньячний дім "Зоряний" (м. Харків) про стягнення 36598,16 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь основний борг в сумі 33437,23 грн., інфляційні в сумі 167,17 грн., пеню в сумі 2495,08 грн. та 3% річних в сумі 498,68 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором дистрибуції №134 від 30.03.2012 р.

Позивач надав клопотання щодо пояснень позивача та залучення до справи додаткових документів.

Відповідач відзив на позов та витребувані документи суду не надав. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

30.03.2012 р. сторонами був укладений договір дистрибуції №134 (надалі - договір), за яким постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність дистриб'ютору (відповідачу) соки, напої, мінеральну воду та інші продовольчі товари (надалі - товар), а дистриб'ютор зобов'язується приймати товар та оплачувати його на умовах даного договору.

Згідно п. 1.2 договору ціна, кількість і асортимент товару, що поставляється вказуються в товарно-транспортних або видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 3.2 договору дистриб'ютор зобов'язаний здійснити оплату кожної партії поставленого товару на умовах відстрочки платежу на термін 30 календарних днів з дня отримання партії товару. Дистриб'ютор здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором, поставивши відповідачу товар на загальну суму 46890,67 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних, доданих до позовної заяви, які підписані уповноваженою особою відповідача без зауважень.

Відповідач частково оплатив отриманий товар в сумі 13453,44 грн.

Отже, прострочена заборгованість відповідача становить 33437,23 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.02.2012 р. по 15.04.2013 р.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статей 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У п. 5.3 договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати товару дистриб'ютор сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми (суми заборгованості) за кожний день прострочки платежу.

Позивач нарахував відповідачу пеню на суму загальної заборгованості (33437,23 грн.) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (7,5%) за період з 29.11.2012 р. по 29.05.2013 р. в загальній сумі 2495,08 грн.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення пені на суму загальної заборгованості (33437,23 грн.) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (7,5%) за період з 29.11.2012 р. по 29.05.2013 р. в загальній сумі 2495,08 грн. необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню, оскільки: по-перше, позивач безпідставно здійснив розрахунок пені виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, тому що договором (п. 5.3) не визначений розмір пені, так як облікова ставка НБУ не є постійною величиною, а яку саме ставку сторони мали на увазі для розрахунку пені в договорі не вказано; по-друге, позивачем не вірно визначений день, з якого почалося прострочення платежу та день закінчення шестимісячного періоду; по-третє позивачем не вірно взята для розрахунку вся сума заборгованості, а не за кожною накладною.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу інфляційні за грудень 2012 р., січень 2013 р. та травень 2013 р. в загальній сумі 167,17 грн., а також 3% річних за період з 29.11.2012 р. по 29.05.2013 р. в загальній сумі 498,68 грн.

Дослідивши доданий до позову розрахунок інфляційних, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних за грудень 2012 р., січень 2013 р. та травень 2013 р. в загальній сумі 167,17 грн. необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню, оскільки ч. 2 ст. 625 ЦК України не надає право кредитору нараховувати інфляційні вибірково за будь-які місяці, в яких була інфляція, а вказує на те, що інфляційні мають нараховуватися за весь час прострочення (в тому числі і за місяці, в яких була дефляція).

Відповідач, відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав суду доказів сплати заборгованості, 3% річних або будь-які заперечення.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 611, 625, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коньячний дім "Зоряний" (61001, м. Харків, вул. Руставелі, 32. Код ЄДРПОУ 34281196) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Сфера" (22400, Вінницька обл., м. Калинівка, вул. Фрунзе, 45. Код ЄДРПОУ 32320552) заборгованість за договором дистрибуції №134 від 30.03.2012 р. в сумі 33437,23 грн., 3% річних за період з 29.11.2012 р. по 29.05.2013 р. в сумі 498,68 грн. та судовий збір в сумі 1595,35 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.11.2013 р.

Суддя Ольшанченко В.І.