Постанова

від 17.12.2013 по справі 2а/0270/3382/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 р. м. Вінниця

Справа № 2а/0270/3382/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Чабан Вікторії Вікторівни,

представника позивача: Миколенка Р.Л.,

представника відповідача: Мельниченка С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Глуховецький каоліновий завод" ( далі - ТОВ "Глуховецький каоліновий завод", позивач) з адміністративним позовом до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області ( далі - Козятинська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення форми "В1" № 0000272301 від 28.04.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, суперечать законодавству з питань оподаткування та фактичним обставинам справи.

Позивачем зазначено, що, на підставі акта перевірки №29/23/30574526 від 10.04.2012 року, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми "В1" № 0000272301 від 28.04.2012 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем - 125670,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 62835,00 грн. Як зазначено в висновках акта перевірки, підприємством порушено п.п.14.1.18 ст.14, п.п.200.1, 200.3, 200.17, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2012 року на суму 125670,00 грн.

Позивач стверджує, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного податкового законодавства, а позивачем під час здійснення господарської діяльності додержано всіх норм чинного законодавства. Відтак, позивач вважає, що висновки, викладені податковим органом в акті перевірки №29/23/30574526 від 10.04.2012 року, є необґрунтованими, не відповідають фактичним обставинам справи, а тому податкове повідомлення-рішення форми "В1" № 0000272301 від 28.04.2012 року, прийняте на підставі зазначених висновків, є протиправним та підлягає скасуванню.

В ході судового розгляду справи судом, ухвалою занесеною в журнал судового засідання, замінено позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Глуховецький каоліновий завод" його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю "АВК Українське каолінове товариство" та відповідача - Козятинську об'єднану державну податкову інспекцію Вінницької області її правонаступником - Козятинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві, та просив адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив в його задоволенні відмовити, посилаючись на правомірність прийняття оскаржуваного рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

В період з 14.03.2012 року по 03.04.2012 року, на підставі наказу Козятинської ОДПІ № 189 від 13.03.2012 року та направлення на проведення перевірки №116 від 14.03.2012 року, старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб Козятинської ОДПІ Мельник А.І. згідно п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 N1238 відповідно до п.п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Глуховецький каоліновий завод" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2012 року.

Результати перевірки оформлено актом №29/23/30574526 від 10.04.2012 року (а.с. 11-30).

Відповідно до висновків, викладених в зазначеному акті, в ході перевірки встановлено порушення позивачем п.п.14.1.18 ст.14, п.п. 200.1, 200.3, 200.4, 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2012 року на суму 125670,00 грн.

На підставі акта перевірки №29/23/30574526 від 10.04.2012 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В1" № 0000272301 від 28.04.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем - 125670,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 62835,00 грн. (а.с.31).

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач направив скаргу (вхідний №9401/6 ДПС України від 08.06.2012 року) на вищезазначене податкове повідомлення - рішення до Державної податкової служби України.

Рішенням №1141/6/10-2115 від 25.06.2012 року про результати розгляду скарги Державною податковою службою України залишено без змін зазначене податкове повідомлення-рішення Козятинської ОДПІ , а скаргу позивача без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням ДПС України від 25.06.2012 року та вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення форми "В1" № 0000272301 від 28.04.2012 року позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. п.14.1.178 ст. 14 Податкового кодексу України ( далі - ПК України ), податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу 5 цього Кодексу.

Згідно п. п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначений статтею 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, за змістом положень статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає в разі придбання товару, що підтверджено відповідними податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Як свідчать матеріали акту перевірки №29/23/30574526 від 10.04.2012 року ( а.с. 25-27), перевіркою правильності визначення податкового кредиту за період з 01.01.2012 по 31.01.2012 встановлено, що відповідно до договору № 40 від 20.12.2011 р., заключенного між TOB "Глуховецький каоліновий завод" - "Споживач" та TOB "Скела Терциум" - "Постачальник", Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2012 році природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Приймання-постачання газу протягом місяця здійснюється рівномірно, кількість газу, поставленого споживачу, закріплюються щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються повноважними представниками Постачальника і Споживача та газотранспортної організації. Ціна газу на 2012 рік визначається у додаткових угодах до даного Договору. Оплата замовлених обсягів газу здійснюється грошовими коштами в такому порядку: 50% до 05 числа місяця споживання природного газу та 50% до 20 числа місяця споживання природного газу. Даний договір діє з моменту підписання і до 31.12.2012 року, якщо за 10 календарних днів до закінчення терміну дії даного договору ні одна з сторін не заявила про його розірвання, то він вважається продовженим на наступний рік до 31.12.2013 року.

По взаємовідносинах з TOB "Скела Терциум" в січні 2012 року TOB "Глуховецький каоліновий завод" включив до податкового кредиту суму ПДВ - 234613,82 грн. згідно наступних податкових накладних:

№ 62 від 31.01.2012 року - загальна сума 37451,62 грн., в т.ч. ПДВ - 6241,94 грн.;

№10 від 11.01.2012 року - загальна сума 683028,72 грн., в т.ч. ПДВ - 113838.12 грн.;

№ 29 від 19.01.2012 року - загальна сума 687202,56 грн., в т.ч. ПДВ - 114533,76 грн.

В акті прийому - передачі вартісних показників природного газу за січень 2012 року, наданому TOB "Скела Терциум" зазначається, що природного газу передано в обсязі 327,748 тис. куб. м. на загальну суму - 1380081,27 грн., в т.ч. ПДВ - 230013,54 грн., цільова надбавка згідно постанови КМУ №442 від 11.06.2005 року складає - 27601,62 грн., в т.ч. ПДВ - 4600,27 грн.

Відповідно документів наданих TOB "Глуховецький каоліновий завод" в акті надання

послуг з транспортування газу природного ПАТ "Вінницягаз" Козятинське Управління Газового господарства б/н від 31.01.2012 року, відображено, що за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року, згідно діючого договору № К-12-168Тр від 30.12.2011 року, поставлено TOB "Скела Терциум" та прийнято TOB "Глуховецький каоліновий завод" природного газу в об'ємі 327,478 тис. куб. м.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за виконані роботи проводились у безготівковій формі. У рахунок оплати за виконані роботи виписано "платіжне доручення":

№ 21 від 11.01.2012 року на загальну суму 20625,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3437,50 грн.;

№16 від 11.01.2012 року на загальну суму 683028,72 грн., в т.ч. ПДВ - 113838,12 грн.;

№ 201 від 19.01.2012 року на загальну суму 20000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3333,33 грн.;

№ 198 від 19.01.2012 року на загальну суму 687202,56 грн., в т.ч. ПДВ - 114533,76 грн.

Згідно автоматизованої системи співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України, суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту TOB "Глуховецький каоліновий завод" та податкового зобов'язання TOB "Скела Терциум" за січень 2012 року, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за січень 2012 року.

Як вказано в акті перевірки, із врахуванням вищезазначеного та даних Додатка 2 до податкової декларації з ПДВ за січень 2012 року частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена TOB "Глуховецький каоліновий завод" постачальникам та/або до Державного бюджету, яка не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування складає 1130765 грн.

Разом з тим, далі в акті перевірки зазначено, що відповідно до акту позапланової документальної перевірки № 15/23/30574526 від 21.02.2012 року ТОВ "Глуховецький каоліновий завод" порушив п. 198.1 ст. 198 ПК України по операціях з придбання товару у ТОВ "Газторг Україна", що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2011 року на суму ПДВ 156367,49 грн.

Враховуючи вищевикладене, на думку податкового органу, позивачем порушено вимоги п.п.14.1.18 ст.14, п.п. 200.1, 200.3, 200.17, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2012 року на суму 125670,00 грн., а саме: за отримані та сплачені послуги по постачанню, транспортуванню природного газу та отриманого газу від ТОВ "Газторг Україна" на суму 754022,71 грн., в т.ч. ПДВ - 125670,00 грн., до розрахунку бюджетного відшкодування включено суму ПДВ (частково) в розмірі 125670,00 грн.

Саме на вищезазначене порушення, як підставу прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, посилається і Державна податкова служба України в рішенні про результати розгляду скарги, зазначаючи, що в ході перевірки встановлено, що ТОВ «Глуховецький каоліновий завод » при формуванні суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за січень 2012 року, було частково враховано суму податкового кредиту по ПДВ за грудень 2011 року в сумі 125670,00 грн., сформованого за рахунок операцій з придбання природного газу у ТОВ «Газпром Україна», яка не підтверджена попередньою перевіркою ( акт від 21.02.2012 року № 15/23/30574526), в результаті чого завищено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на суму 125670,00 грн. ( а.с. 33-34 ).

Зазначені обставини підтвердив і представник відповідача в судовому засіданні.

Проте, суд зауважує, що питання правомірності здійснених позивачем господарських операцій з придбання природного газу у ТОВ «Газпром Україна» та питання обґрунтованості висновків акту перевірки від 21.02.2012 року № 15/23/30574526 ( а.с. 114 - 175 ) були предметом розгляду в адміністративній справі № 2а/0270/3383/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Глуховецький каоліновий завод" до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 20.09.2012 року в справі №2а/0270/3383/12, яка набула законної сили згідно ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.04.2013 року, висновки Вінницької ОДПІ, викладені в акті перевірки № 15/23/30574526 від 21.02.2012 року, спростовано, а податкові повідомлення - рішення, прийняті на підставі вищезазначеного акту, скасовано. Відповідно до висновків зазначеної постанови суду, встановлено правомірність здійснених позивачем господарських операцій з придбання природного газу у ТОВ «Газпром Україна» та, відповідно, правомірність формування суми податкового кредиту по ПДВ за грудень 2011 року ( а.с. 96 - 106 ).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частиною 2 статті 255 КАС України передбачено, що обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Враховуючи вищевказані обставини та норми чинного законодавства, суд зазначає, що оскільки висновки акту перевірки № 15/23/30574526 від 21.02.2012 року, які прийняті за основу в акті перевірки №29/23/30574526 від 10.04.2012 року, спростовані вмотивованим рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.09.2012 року в справі №2а/0270/3383/12, а інших обставин, які б слугували підставою зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2012 року, судом не встановлено та не наведено відповідачем ні в акті перевірки від 10.04.2012 року № 29/23/30574526, ні в судовому засіданні, то суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000272301 від 28.04.2012 року прийнято Козятинською ОДПІ необґрунтовано та безпідставно, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Визначаючись по суті заявлених позовних вимог, суд також виходив з наступного.

Відповідно до п. 14.1.18 ст. 14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з п.п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. У ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зауважує, що представником відповідача не було надано суду належних доказів, які б свідчили про наявність виявлених та зафіксованих у відповідному акті порушень чинного законодавства України з боку позивача та, як наслідок, про завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2012 року.

Суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, встановленим в ході судового розгляду, підтверджуються належними, достовірними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000272301 від 28.04.2012 року, прийняте Козятинською об'єднаною державною податковою інспекцією щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Глуховецький каоліновий завод".

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" ( код ЄДРПОУ 33697003 ) судові витрати ( судовий збір ) в сумі 2146,00 грн. ( дві тисячі сто сорок шість гривень 00 коп. ).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна