Ухвала

від 09.01.2014 по справі 904/8586/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

09.01.2014 року Справа № 904/8586/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Вечірка І.О. (доповідач)

суддів : Виноградник О.М., Джихур О.В.

секретар: Ситникова М.Ю.

за участю:

від ліквідатора: Смолов К.В., довіреність б/н від 30.12.13, представник;

інші учасники провадження у справі в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2013 року

у справі № 904/8586/13

за заявою голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОРС ПЛЮС", м. Дніпропетровськ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОРС ПЛЮС", м. Дніпропетровськ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2013 року у справі № 904/8586/13 (суддя Владимиренко І.В.) Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОРС ПЛЮС", м. Дніпропетровськ визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 3 місяці. Ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Козирь Олену Вікторівну, яку зобов'язано вчинити певні дії.

Не погодившись із вказаною постановою, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2013 року та припинити провадження у даній справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- до ДПІ не було надано проміжного ліквідаційного балансу боржника для перевірки його повноти та достовірності;

- характер господарських операцій свідчить про мінімізацію боржником податкових зобов'язань та вказує на ознаки здійснення фіктивної господарської діяльності боржника;

- незаконне визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 09.01.2014 року.

Ліквідатор банкрута у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні просили припинити апеляційне провадження по апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2013 року у даній справі.

Заслухавши пояснення представника ліквідатора, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне припинити апеляційне провадження у даній справі з урахуванням наступного.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2013 року прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОРС ПЛЮС" про порушення провадження у справі про банкрутство (а. с. 1).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОРС ПЛЮС", м. Дніпропетровськ. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів із наслідками, передбаченими статтею 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Призначено підготовче засідання суду на 27.11.2013 року (а. с. 90-91).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОРС ПЛЮС", м. Дніпропетровськ визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 3 місяці. Ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Козирь О.В., яку зобов'язано вчинити певні дії (а. с. 125-129).

Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) (в редакції, що діє з 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом .

За вимогами частини 1 статті 2 Закону провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 9 Закону справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України визначає серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Нормами статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

У відповідності до статті 1 Закону учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Як встановлено статтею 1 Закону, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Цією статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2013 року в порядку статті 95 Закону, що передбачає особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2013 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 3 місяці, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Козирь О.В.

Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку статті 95 Закону, визначені положеннями частини 3 статті 95 Закону та передбачають, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Отже, у справі про банкрутство боржника, який ліквідується власником, особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

У зв'язку з наведеним, органи державної податкової служби та інші державні органи є кредиторами неплатоспроможних боржників, якщо вони мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Ця норма міститься в статті 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство.

Таким чином, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише у разі подання у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника. Тільки після цього, така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Відповідна правова позиція підтверджується судовою практикою, зокрема постановою Вищого господарського суду України від 10.07.2013 року у справі № 916/832/13.

Матеріали справи свідчать, що 08.08.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОРС ПЛЮС" повідомило Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про припинення підприємницької діяльності товариства (а. с. 35).

05.12.2013 року в газеті "Голос України" № 230 (5730) опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури (а. с. 118).

Як вбачається з матеріалів справи, на час подання апеляційної скарги Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська в порядку вимог частини 3 статті 95 Закону не зверталась із заявою до господарського суду з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОРС ПЛЮС" в зв'язку з наявністю заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів).

Доказів наявності грошових вимог до боржника Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська не представила і до апеляційного господарського суду.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська жодним чином не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів).

Щодо посилання скаржника в апеляційній скарзі на необхідність проведення податкової перевірки стосовно боржника, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Зазначивши про необхідність проведення податкової перевірки боржника Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська в апеляційній скарзі не вказала на наявність доказів, які свідчать про вжиття заходів для проведення такої перевірки (видання наказу про проведення перевірки, направлення посадових осіб для проведення перевірки, складання акту про неможливість проведення перевірки чи ненадання документів для її проведення). Відповідні докази не додано і до апеляційної скарги.

Поряд з цим слід додати, що орган державної податкової служби у ліквідаційній процедурі боржника не позбавлений та має право здійснити податкову перевірку, у тому числі після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом. У разі ж виявлення порушень вимог податкового законодавства та заборгованості боржника по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) податковий орган має право заявити свої претензії до такого боржника шляхом подачі заяви із кредиторськими вимогами. При цьому Державна податкова інспекція у разі незгоди з відмовою ліквідатора боржника надати документи для перевірки, не позбавлена права оскаржити відповідні дії у встановленому законом порядку.

Щодо посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що до органу державної податкової служби не було надано проміжного ліквідаційного балансу боржника для перевірки його повноти та достовірності, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до вимог пункту 8 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Згідно з частиною 1 статті 46 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Таким чином, доводи скаржника щодо необхідності перевірки податковою інспекцією достовірності і повноти ліквідаційного балансу боржника в межах провадження у справі про банкрутство не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України.

Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства щодо порядку визнання кредитором у справі про банкрутство колегія суддів дійшла висновку, що Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська на час подання апеляційної скарги не набула статусу кредитора боржника або іншого учасника провадження у справі про банкрутство.

За таких обставин, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська не мала права апеляційного оскарження прийнятої у справі постанови відповідно до положень статті 91 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що подана Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська апеляційна скарга на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2013 року не підлягає розгляду в господарському суді в порядку апеляційного провадження.

За таких обставин, апеляційне провадження, порушене за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, як таке, що помилково порушене.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 80, статтями 86, 91, 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2013 року у справі № 904/8586/13.

Головуючий суддя І.О. Вечірко

Суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В. Джихур

Згідно з оригіналом

Помічник судді О.В. Заболотна

09.01.2014