Постанова

від 19.12.2013 по справі 2а-12912/12/0170/26

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2013 р. (16:15) Сімферополь Справа №2а-12912/12/0170/26

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Коваленко Х.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "СОШ"

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників сторін:

від позивача - Кульський Леонід Семенович, паспорт серії НОМЕР_1;

від відповідача - Петришак Марія Ярославівна, довіреність № 5/10.04 від 20.09.13, паспорт серії НОМЕР_2.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "СОШ" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративнім позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0009012204 та № 0009022204 від 06.11.2012р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначені податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням норм податкового законодавства, в зв'язку з чим, вони є протиправними та підлягають скасуванню.

У судовому засіданні, яке відбулося 19.12.2013 року, представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами ДПІ в м.Сімферополі АР Крим ДПС з 24.09.2012 року по 28.09.2012 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «СОШ» (ЄДРПОУ 32684276) з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначені податку на прибуток та податок на додану вартість по взаємовідносинам з фірмою ПП «Ротонда торг» (ЄДРПОУ 36165656), за період з 01.07.2009р. по 30.06.2012р. (01.07.09р. по 30.09.2010р.).

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 15.10.2012 року №7529/22-1/32684276 (далі - акт перевірки) (т.1,а.с.8-28).

Відповідно до висновків акту перевірки відповідачем були встановлені порушення (т.1, а.с.28):

- пп.5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2, п.п.5.3.9 пп.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства", встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 223915,00грн., у т.ч.: 3 кв. 2009 р. - 144913,00 грн., за 4 кв. 2009р. - 61407,00грн., 2 кв. 2010р. - 17595,00грн.;

- п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1, пп.7.4.2, п.п.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ТОВ «СОШ» встановлено заниження податкового зобов'язання по ПДВ на загальну суму ПДВ - 179132грн., у т.ч.:

- серпень 2009р. - 52442грн.;

- вересень 2009р. - 63488грн.;

- жовтень 2009р. - 25841грн.;

- листопад 2009р. - 18013грн.;

- грудень 2009р. - 5272грн.;

- січень 2010р. - 14076 грн.

Відповідачем на стор. 8 Акта перевірки ДПІ від 15.10.2012 (т.1, а.с.15) викладено: "сумнівний податковий кредит, отриманий ПП "Ротонда-Торг" від контр-агентів-постачальників, фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників, підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних "вигодонабувачів".

Таким чином, ТОВ "СОШ" здійснило видимість придбання товарів (робіт, послуг) від ПП "Ротонда-Торг" за період з 01.07.2009 по 30.09.2010, які в дійсності не реалізовувались, а лише полягали в документальному оформленні (шляхом складання договорів, актів прийому-передачі, рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних, інших документів) з метою ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів.

ТОВ "СОШ" за рахунок ПП "Ротонда-Торг" за період з 01.07.2009 по 30.09.2010 формувало скориговані валові витрати, тим самим збільшуя їх та будучи при цьому вигодонабувачем.

Таким чином, оскільки фактично факт поставки товару від ПП "Ротонда-Торг" (ЄДРПОУ 36165656) за період з 01.07.2009 по 31.03.2010 на адресу ТОВ "СОШ" не підтверджено, видаткові накладні складені не обґрунтовано."

На підставі виявлених порушень, ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС були винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0009022204 від 06.11.2012 року, яким ТОВ «СОШ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 223915,00грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 55978,75грн. (т.1, а.с.29);

- №0009012204 від 06.11.2012 року, яким ТОВ «СОШ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 63202,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 15800,5грн. (т.1, а.с.30).

Вирішуючи питання про правомірність винесених оскаржуваних податкових повідомлень - рішень та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки, суд зазначає наступне.

При вирішенні цієї справи він керувався положеннями Податкового кодексу України, а також положеннями нормативних актів, у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996) бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Частиною 2 ст.3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за №168/704 (далі - Положення №88) де зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону №996 встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення №88 первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а встановлені у акті перевірки порушення податкового законодавства мають містити посилання на них.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що для повного та всебічного з'ясування обставин справи, вивчення та дослідження первинних бухгалтерських документів позивача, по справі необхідно призначити судову економічну експертизу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.12.2012 року по справі було призначено судову економічну експертизу на розгляд якої були винесені такі питання:

- чи підтверджуються даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами ТОВ "СОШ" висновки Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, викладені в акті №7529/22-1/32684276 від 15.10.2012 року, щодо заниження податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 223915,00грн;

- чи підтверджуються даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами ТОВ "СОШ" висновки Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, викладені в акті №7529/22-1/32684276 від 15.10.2012 року, щодо заниження податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 179132,00;

- чи підтверджується здійснення ТОВ «СОШ» фінансово-господарських операцій з ПП "Ротонда торг" (ЄДРПОУ 36165656), якщо так, то якими саме документами це підтверджується.

За результатами експертного дослідження, судовим експертом було встановлене наступне (т.1, зворотній бік а.с.86):

1. Висновки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби щодо заниження податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 223915,00 грн., викладені в акті № 7529/22-1/32684276 від 15.10.2012, не підтверджуються даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами ТОВ «СОШ».

2. Висновки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби щодо заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 179132,00 грн., викладені в акті №7529/22-1/32684276 від 15.10.2012, не підтверджуються даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами ТОВ «СОШ».

3. Здійснення ТОВ "СОШ" фінансово-господарських операцій з ПП "Ротонда Торг" (ЄДРПОУ 36165656) підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку (видаткові накладні постачальника), первинними документами податкового обліку (податкові накладні постачальника), а також документами аналітичного бухгалтерського обліку ТОВ «СОШ».

Висновок експерта для суду не є обов'язковим, проте, враховуючи, що експертом було досліджено бухгалтерські документи позивача, для чого потребувалися спеціальні знання, суд враховує висновок експерта з метою всебічного розгляду справи.

Судом досліджені документи, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог та встановлено наступне.

Між ПП «Ротонда Торг» (Постачальник) та ТОВ «СОШ» (Покупець) був укладений Договір поставки №311 без дати, предметом якого є поставка товарів, найменування, кількість та асортимент яких визначаються заявками, що надаються Покупцем при необхідності. Згідно п.1.3 Договору, право власності на товар переходить від Постачальника Покупцю з моменту підписання накладної, яка свідчить передачу товару, уповноваженим представником Постачальника та уповноваженим представником Покупця. Згідно п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язується здійснювати поставки товарів своїм транспортом. Згідно п. 6.1 Договору, загальна сума договору складається з сум всіх накладних, що свідчать поставку за цим договором.

Фактичне виконання зазначеного договору підтверджується наданими ТОВ «СОШ» документами (видаткові та податкові накладні постачальника ПП «Ротонда Торг») (т.1, а.с.31-64).

В період з серпня 2009 р. по січень 2010 р. постачальником ПП "Ротонда Торг" були поставлені ТОВ «СОШ» продовольчі та промислові товари, а також пакувальні матеріали на загальну суму 1074788,20 грн., в т.ч. вартість без ПДВ 895656,84 грн., ПДВ 179131,36 грн. Згідно наданим позивачем документам аналітичного бухгалтерського обліку (аналітичні звіти по б/рах. 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"), придбання у ПП "Ротонда Торг" товарів для подальшого продажу відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «СОШ» бухгалтерською проводкою Дт 28 "Товари" - Кт 631; придбання малоцінних швидкозношувальних предметів (пакувальні матеріали) відображено бухгалтерською проводкою Дт 22 "МШП" - Кт 631.

Оплата придбаних товарів та матеріалів здійснювалася готівкою, що підтверджується наданими для експертизи первинними бухгалтерськими документами (фіскальні касові чеки постачальника). Згідно платіжним документам, в період з 10.08.2009 по 20.01.2010 позивачем були сплачені постачальнику грошові кошти в загальній сумі 1030799,32 грн. (в т.ч. ПДВ 171799,89 грн.)

Первинні бухгалтерські документи позивача (контрольні стрічки РРО) свідчать, що придбані у ПП "Ротонда Торг" товари (соки, води, товари бакалійної групи, побутова хімія, товари для відпочинку) були реалізовані в роздрібній торговій точці - магазин "Горизонт" за адресою пгт. Партеніт, вул Солнечна, 10а, в період з серпня 2009 р. по березень 2010 р. на загальну суму 505508,70 грн., що також підтверджується додатком 3 до висновку судової економічної експертизи №322/12 від 26.07.2013 року.

Придбані пакувальні матеріали були використані при роздрібній реалізації товарів в цьому магазині. Списання МШП здійснювалося в останній день місяця їх придбання за цінами придбання.

Здійснення ТОВ "СОШ" фінансово-господарських операцій з ПП "Ротонда Торг" (ЄДРПОУ 36165656) підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку (видаткові накладні постачальника), первинними документами податкового обліку (податкові накладні постачальника), а також документами аналітичного бухгалтерського обліку ТОВ «СОШ».

Таким чином, використання у господарській діяльності ТОВ «СОШ» товарів (робіт, послуг), які отримані від ПП «Ротонда Торг» (ЄДРПОУ 36165656) підтверджуються первинними документами, оформленими у відповідності до п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XV, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. під №168/704, які відповідають вимогам первинного документа, що містить відомості про господарську операцію й підтверджує її здійснення.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п. 14.1.36 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відтак, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні вищенаведених норм є: здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності (продукція, роботи чи послуги), які мають вартісний характер і цінове вираження.

Згідно з п. 5.1 та пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон №334) валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В матеріалах справи наявні належним чином оформлені первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), які оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно з п.п.3.1.1. п.3.1 ст.3 Закону «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю)

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168 підставою для нарахування податкового кредиту покупця є видана постачальником податкова накладна.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону №168).

Підпунктом 7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону №168 передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 податкова накладна повинна містити наступні реквізити: порядковий номер, дату виписування податкової накладної, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, податковий номер платника податку (продавця, покупця), місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'їм), повну назву отримувача, ціну продажу без врахування податку, ставку податку та відповідну суму у цифровому значенні, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно із п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 статті 7 Закону №168 визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Викладені норми свідчать про відсутність права платника податків включати до податкового кредиту суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними.

Таким чином податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Всі податкові накладні, що підтверджують здійснення позивачем вищезазначеної господарської операції, є в матеріалах справи, оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Судом з'ясовано, що суми вартості товарів (послуг) придбаних у ПП «Ротонда Торг» (ЄДРПОУ 36165656) включені позивачем до складу валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту податку на додану вартість за відповідні податкові періоди.

Проаналізувавши всі матеріали справи судом встановлено, що відповідачем не надано суду доказів, що сторони при оформленні документів мали умисел направлений на несплату податків.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за порушення правил ведення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Припису цієї статті кореспондують правила, закріплені у статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", відповідно до частини 2 зазначеної статті якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру є достовірними і були внесені і до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі, як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд також враховує, що відповідно до чинного законодавства позивач ТОВ «СОШ» не зобов'язано та не має права перевіряти відповідність законодавству установчих документів своїх контрагентів по угодах, а також правильність сплати ними податків.

Суд також зазначає, що чинним законодавством не передбачений обов'язок покупця перевіряти у продавця місцезнаходження майна, наявність трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів та іншого майна, економічно необхідного для здійснення господарської операції. Відтак, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх податкових зобов'язань, оскільки чинним законодавством така відповідальність не передбачена.

Суд зазначає, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не Актами, які б факти у ньому не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою посадової особи податкового органу, жодним нормативно-правовим актом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Зазначеної думки також додержується Вищий адміністративний суд України в постанові від 14.11.2012 року у справі №К/9991/50772/12.

Встановлені досудовим слідством по кримінальній справі дані, які відображені в акті перевірки відповідачем, не можуть свідчити про невиконання господарських операцій між позивачем та контрагентами, оскільки наведені в акті перевірки дані не містять конкретної інформації щодо таких відносин.

Слід відзначити, що відповідно до положень ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

На час розгляду справи суду не наданий вирок суду по вказаних кримінальних справах, отже обставини встановлені у ході досудового слідства судом не можуть бути прийняті в якості доказів.

Позивач, як платник податків, діяв у межах діючого законодавства, був не обізнаний про умисел контрагента та не відповідає за його звітність. При цьому слід прийняти до уваги, що позивач не має права витребувати у контрагента документи з метою доведення, ким саме виконувались прийняті ним роботи, або перевіряти кількість працюючих осіб контрагента, а відтак у діях позивача відсутні порушення норм чинного податкового законодавства з наведених вище підстав.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом контрагентом позивача є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до такого контрагенту, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

У зв'язку із цим суд зазначає, що законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Постановою Вищого адміністративного суду від 03.04.2013р. № К/9991/38114/12, визначено, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність, або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту. Проте, будь-які докази в Акті перевірки не викладені.

Як вбачається з первинних бухгалтерських документів, наданих до перевірки, угоди між позивачем та ПП «Ротонда Торг» (ЄДРПОУ 36165656) були реально виконані сторонами, що зокрема підтверджується договорами, видатковими та податковими накладними, актами списання товарно-матеріальних цінностей, банківськими виписками з поточного рахунку позивача.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Всупереч вимогам вказаної норми, відповідачем належних доказів на підтвердження доводів правомірності висновків про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, викладених в акті перевірки, які покладено в основу податкового повідомлення-рішення, на вимогу статті 71 КАС України, суду не надано, як і не надано інших доказів, на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, якими позивачу збільшено суму грошових зобов'язань.

Відповідно п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених п.п. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи що висновки актів перевірки, на підставі яких прийняті спірні повідомлення-рішення є необґрунтованими, тобто відсутні і підставі для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення №0009022204 від 06.11.2012 року, яким ТОВ «СОШ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 223915,00грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 55978,75грн. та №0009012204 від 06.11.2012 року, яким ТОВ «СОШ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 63202,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 15800,5грн. не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі та відповідно до діючого законодавства.

З огляду на те, що позивачем були заявлені позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0009012204 та №0009022204 від 06.11.2012р., які прийняті на підставі хибних висновків акту перевірки, що суперечать чинному податковому законодавству та фактичним даним бухгалтерського та податкового обліку платника, тоді як належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.11.2012 року №0009012204 та №0009022204, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0009012204 від 06.11.2012 року та №0009022204 від 06.11.2012 року, а в іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 3 ч.3. ст. 87 КАС України встановлено, що витрати пов'язані з проведенням судових експертиз віднесено до виду судових витрат.

У судовому засіданні представник позивача відмовився від відшкодування витрат на проведення судової економічної експертизи.

Під час судового засідання, яке відбулось 19.12.2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 23.12.2013 року.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0009022204 від 06.11.2012 року.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0009012204 від 06.11.2012 року.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОШ» (ЄДРПОУ 32684276) судовий збір у сумі 2146,00грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Петренко