Рішення

від 24.12.2013 по справі 122/22486/13-ц

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. СІМФЕРОПОЛЯ

Справа № 122/22486/13-ц

Провадження по справі 2/122/2753/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 року м. Сімферополь

Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді Домнікової М.В.,

при секретарях - Іоновій А.О., Новікові В.Р.

розглянувши у залі суду в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Український державний інститут по проектуванню садів та виноградників «Укрдіпросад» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Державного підприємства «Український державний інститут по проектуванню садів та виноградників «Укрдіпросад» (далі ДП «Укрдіпросад») про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, мотивуючі вимоги тим, що з 02.07.2002 року позивач працював в Інституті «Укрдіпросад» на посаді головного інженера з окладом згідно штатного розпису. Наказом відповідача №27-Л від 02.01.2013 року, ОСОБА_1 звільнено за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України). При звільненні ОСОБА_1 не було виплачено відповідачем заборгованість по заробітний платі у розмірі 17945,69 грн. На теперішній час ДП «Укрдіпросад» так й не виплатило позивачу по справі заборгованість по заробітній платі, у зв'язку із чим, ОСОБА_1 має право й на стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 14885,00 грн. З урахуванням наведеного та з посиланням на статті 47, 116, 117 КЗпП України позивач просив суд: стягнути з відповідача на його користь невиплачену заробітну плату у розмірі 17945,69 грн. та середньомісячну зарплату за несвоєчасну виплату всіх сум, належних позивачу при звільненні за період з 02.01 2013 року по дату постановлення судового рішення у розмірі 14885,00 грн.

Під час провадження по справі позивач уточнив позовні вимоги та остаточно просив суд: стягнути з відповідача на його користь невиплачену заробітну плату у розмірі 17292,84 грн. та середньомісячну зарплату за несвоєчасну виплату всіх сум, належних позивачу при звільненні за період з 03.01.2013 року по дату постановлення судового рішення у розмірі 15665,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримала уточнені позовні вимоги та з підстав, викладених у позовні заяві, просила вимоги задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову ОСОБА_1, вважав його необґрунтованим та просив відмовити у задоволенні заявлених останнім вимог.

Заслухавши доводи представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши та оцінивши усі наявні по справі докази та матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах

Відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

А відповідно до частини 3 вищенаведеної статті Закону, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 27.11.2009 року був прийнятий на посаду головного інженера проекту ДП «Укрдіпросад» на підставі наказу №55-Л від 26.11.2009т року.

Згідно з наказом №3 від 30.01.2012 року позивач по справі переведений на посаду головного інженеру інституту, заступника директора по науково-технічній роботі та з 13.08.2012 року звільнений з займаної посади за власним бажанням, за ст. 38 КЗпП України.

ОСОБА_1 31.08.2012 року був прийнятий на посаду головного інженеру інституту «Укрдіпросад» згідно з наказом №16/1-Л від 31.08.2012 року.

Згідно з наказом №27-Л від 02.01.2013 року ОСОБА_1 був звільнений 02.01.2013 року з роботи згідно зі статтею 38 КЗпП України за власним бажанням.

Звертаючись до суду ОСОБА_1 вказує, що у порушення вищезазначених норм трудового законодавства, відповідач не провів кінцевий розрахунок, не виплатив належну позивачу заробітну плату в сумі 17292,84 грн.

Частиною 1 статті 94 КЗпП України встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про оплату праці» оплата праці за контрактом визначається за угодою сторін на підставі чинного законодавства, умов колективного договору і пов'язана з виконанням умов контракту.

Відповідно до статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Отже, законом передбачено, що при звільненні працівник одержує від підприємства, установи, організації всі суми, зокрема й заробітну плату, одержати яку він має право з урахуванням встановленого належним чином розміру заробітної плати.

Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

На підтвердження зазначеної заборгованості, представником ДП «Укрдіпросад» до матеріалів цивільної справи була додана довідка про наявність заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_1, відповідно до якої заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 складає 5290,27 грн.

Разом з тим, згідно з журналами щодо нарахованої та виплаченої заробітної плати, що також були надані представником ДП «Укрдіпросад», заборгованість ОСОБА_1 по заробітній платі станом на грудень 2012 року (включно) складає 19482,13 грн.

Заперечуючи проти позову ОСОБА_1 представник відповідача вказував, що на теперішній час перевіркою фінансово-господарської діяльності ДП «Укрдіпросад» займається прокуратура та вважав, що суд не повинен приймати надані представником фінансові документи при розрахунку заборгованості по заробітній платі, зокрема, ОСОБА_1

Суд вважає вказані заперечення необґрунтованими та не приймає їх до уваги, враховуючи наступне.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.33 Постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992 року звернути увагу судів на суворе додержання встановлених законом строків підготовки і розгляду трудових справ, на необхідність підвищення ефективності їх діяльності по запобіганню правопорушенням у сфері трудових відносин.

Згідно зі статтею 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Крім того, встановлення правоохоронними органами у майбутньому порушень у фінансово-господарській діяльності ДП «Укрдіпросад», зокрема у нарахуванні та виплаті заробітної плати ОСОБА_1, може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами та не впливає на прийняття судом рішення на теперішній час.

Однак, згідно з довідками розрахунку заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1, що були надані суду позивачем та представником відповідача, убачається, що у березні 2013 року ОСОБА_1 було виплачено 1500,00 грн., у травні 2013 року - 1000,00 грн.

У зв'язку з наведеним та враховуючи виплачені позивачу суми вже після його звільнення, загальна сума заборгованості по заробітній платі складає 16982,13 грн., яка й підлягає стягненню з ДП «Укрдіпросад» на користь ОСОБА_1, без урахування податків та інших обов'язкових платежів.

Також, ОСОБА_1, посилаючись на статтю 117 КЗпП України, просив суд стягнути з ДП «Укрдіпросад» середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 15665,00 грн., що склалася за період з 03.01.2013 року по дату постановлення судового рішення.

Враховуючи, що з позивачем не був проведений кінцевий розрахунок при звільненні, відповідно до положень статті 117 КЗпП України відповідач повинен сплатити його середній заробіток за весь час затримки на день фактичного розрахунку, при цьому відсутність грошових коштів не звільняє відповідача від відповідальності.

Період затримки розрахунку, у межах заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, складає з 03.01.2013 року по день постановлення судового рішення, тобто 17.12.2013 року.

Так, період затримки складає 240 робочих днів, тому загальний розмір заборгованості за затримку розрахунку складає 10996,80 грн. (45,82грн. середня заробітна плата за день х 240 робочих днів - час вимушеного прогулу).

Зазначена сума без урахування податків та інших обов'язкових платежів повинна бути стягнута з відповідача на користь позивача.

З урахуванням наведеного, враховуючи положення статей 116, 117 КЗпП України, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача ДП «Укрдіпросад» на користь позивача ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в розмірі 16982,13 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.01.2013 року по 17.12.2013 року (включно) в розмірі 10996,80 грн., а всього стягнути 27978,93 грн. - без урахування податків та інших обов'язкових платежів.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

У зв'язку з зазначеним, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду у частині виплати ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць у розмірі 1397,50 грн. (без урахування податків та інших обов'язкових платежів).

Відповідно до положень статті 214 ЦПК України суд, під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Також з ДП «Укрдіпросад» підлягає стягненню судовий збір в дохід держави в розмірі 279,78 грн.

На підставі статей 116, 117 Кодексу законів про працю України, керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Український державний інститут по проектуванню садів та виноградників «Укрдіпросад» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Український державний інститут по проектуванню садів та виноградників «Укрдіпросад» (місцезнаходження: 95018, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ракетна, 10, ідентифікаційний код 00415416) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серія ЕС 556758, виданий Київським РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму, 08.01.1998 року) заборгованість по заробітній платі в розмірі 16982 гривні 13 копійок, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.01.2013 року по 17.12.2013 року (включно) в розмірі 10996 гривень 80 копійок, а всього стягнути 27978 (двадцять сім тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) гривень 93 копійки (без урахування податків та інших обов'язкових платежів).

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Український державний інститут по проектуванню садів та виноградників «Укрдіпросад» (місцезнаходження: 95018, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ракетна, 10, ідентифікаційний код 00415416) у дохід держави судовий збір в розмірі 279 (двісті сімдесят дев'ять) гривень 78 копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду у частині виплати ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць у розмірі 1397 (одна тисяча триста дев'яносто сім) гривень 50 копійок (без урахування податків та інших обов'язкових платежів).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Домнікова М.В.