Рішення

від 10.10.2013 по справі 122/15571/13-ц

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. СІМФЕРОПОЛЯ

Справа № 122/15571/13-ц

Провадження по справі 2/122/1354/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2013 року м. Сімферополь

Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді - Домнікової М.В.,

при секретарях - Новікові В.Р., Шерет Ф.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства "Сімбудтранссервіс", Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим про стягнення страхових виплат та відшкодування моральної шкоди, третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного Акціонерного Товариства "Сімбудтранссервіс" (далі ПАТ "Сімбудтранссервіс"), Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим (далі Управління) про стягнення страхових виплат та відшкодування моральної шкоди, мотивуючі позовні вимоги тим, що у 2009 році він звернувся до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в АРК для оформлення особистої справи на страхові виплати, оскільки з 1981 року ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи в наслідок виробничої травми, отриманої внаслідок аварії на Сімферопольській автобазі "Сімбудтранссервіс". ПАТ "Сімбудтранссервіс" протягом 2010-21.08.2012 р.р. не надавало необхідні документи, що підтверджується листами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в АРК. 18.07.2008 року ОСОБА_1 отримав дублікат трудової книжки, який позивач надав до Фонду. Однак, 10.12.2011 року відповідачем було відмовлено у прийняті копії трудової книжки, як такої, що не відповідає вимогам Наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України "Про затвердження інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників" №58 від 29.07.1993 року. Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 25.03.2010 року ПАТ "Сімбудтранссервіс" зобов'язано передати у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі АРК документи, що підтверджують право ОСОБА_1 на страхові виплати. Всі необхідні документи збиралися ПАТ "Сімбудтранссервіс" протягом двох років, а саме з 01.08.2010 року по 21.08.2012 року, чим позивачу була заподіяна матеріальна шкода в розмірі 5175,84 грн. Також, ОСОБА_1 була заподіяна моральна шкода, яку позивач оцінює в розмірі 15000,00 грн. та яка проявилася у переживаннях, втраті нормальних життєвих зв'язків. Крім того, позивач є інвалідом, пенсіонером, часто хворіє та потребує витратна медичні препарати. З урахуванням наведеного та з посиланням на статті 3, 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", статті 237-1 КЗпП України ОСОБА_1 просив суд: стягнути з ПАТ "Сімбудтранссервіс" та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим на користь позивача суму в розмірі 5175,84 грн.; стягнути з ПАТ "Сімбудтранссервіс" на користь позивача моральну шкоду в розмірі 15000,00 грн.

Під час провадження по справі ОСОБА_1 декілька разів звертався з уточненими позовними заявами та остаточно у заяві, датованій 26.09.2013 року, ОСОБА_1 просив суд: стягнути з ПАТ "Сімбудтранссервіс" та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим на користь позивача суму в розмірі 5175,84 грн.; стягнути з ПАТ "Сімбудтранссервіс" на користь позивача моральну шкоду в розмірі 15000,00 грн.

Ухвалою суду від 25.06.2013 року до участі у справі була залучена третя особа - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі Відділення).

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та з підстав, викладених у позовній заяві від 26.09.2013 року, просив вимоги задовольнити.

Прокурор підтримав позовні вимоги та просив позов ОСОБА_1, а також врахувати письмові пояснення, що були додані до матеріалів цивільної справи.

Представник відповідача ПАТ "Сімбудтранссервіс" заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, вважав їх необґрунтованими та просив відмовити позивачу у задоволенні позову, врахувати письмові заперечення.

Представник відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим та третьої особи по справі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим заперечувала проти позовних вимог ОСОБА_1, просила врахувати письмові заперечення та пояснення.

Заслухавши у судовому засіданні пояснення сторін по справі та їх представників, дослідивши та оцінивши усі наявні по справі докази та матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

А відповідно до частини 3 вищенаведеної статті Закону, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працюючи водієм 2 класу на автобазі № 4 у ВАТ "Сімбудтранссервіс", правонаступником якого на теперішній час ПАТ "Сімбудтранссервіс", 08.04.1981 року був травмований під час виконання ним трудових обов'язків.

Зазначений випадок на виробництві був розслідуваний, взятий на облік та був складений відповідний акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 в автобазі № 4.

Ступень втрати професійної працездатності 40% вперше встановлена висновком МСЕК від 03.03.1999 року, з 07.07.2000 року - 25%, а висновком МЕК від 21.07.2004 року - 25% втрати встановлено безстроково.

Крім того, відповідно до довідки МСЕК від 03.06.2008 року ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності безстроково.

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 25.03.2010 року встановлений розмір втраченого заробітку ОСОБА_1 станом на 01.09.2009 року у розмірі 97,89 грн.; стягнена заборгованість з Кримського республіканського виробничого підприємства "Кримтролейбус" на користь ОСОБА_1 за період часу з 01.07.2001 року по 30.09.2009 року у розмірі 5831,96 грн.; стягнено з Кримського республіканського виробничого підприємства "Кримтролейбус" судові витрати, а саме судовий збір на користь держави в сумі 58,32 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ в сумі 120,00 грн.; зобов'язано ТОВ "Сімбудтранссервіс" передати у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Сімферополі документи, що підтверджують право ОСОБА_1 на страхові виплати.

Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 31.08.2010 року рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 25.03.2010 року в частині встановлення розміру втраченого заробітку та в частині стягнення заборгованості по виплатах у відшкодування втраченого заробітку скасовано; стягнено з Кримського республіканського виробничого підприємства "Кримтролейбус" на користь ОСОБА_1 втрачений заробіток у зв'язку з каліцтвом за період з 01.07.2001 року по 31.09.2010 року в сумі 9533,86 грн.; в частині зобов'язання відповідача передати документи, що підтверджують право ОСОБА_1 на страхові виплати до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополі залишено без змін. В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, а також вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 07.09.2010 року усунена описка в резолютивній частині рішення колегії суддів Апеляційного суду АР Крим від 31.08.2010 року та вказано, що замість 31.09.2010 року вважати 31.08.2010 року.

Відповідно до вимог статті 173 Кодексу законів про працю України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в пп. 1-1.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (зі змінами), відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням його здоров'я від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, провадиться згідно із законодавством про страхування від нещасного випадку. Це законодавство складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон № 1105-XIV), Закону від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII «Про охорону праці» (у редакції Закону від 21 листопада 2002 року № 229-IV, КЗпП України, а також законодавчих та інших нормативно-правових актів.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відшкодування шкоди працівникам, що ушкодили здоров'я під час виконання трудових обов'язків, був покладений на Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання з моменту передачі в встановленому порядку необхідних документів, що підтверджують право цих працівників на страхові виплати та соціальні послуги.

Як убачається з прикінцевих положень цього Закону, відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги. А також, передача документів, що підтверджують право працівника на страхову виплату, інші соціальні послуги внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також розміри цієї виплати та послуг здійснюється підприємствами Фонду соціального страхування від нещасних випадків по акту. Форма акта, перелік документів, а також строк передачі встановлюються Фондом.

Порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату, затверджений постановою правління Фонду cоціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20 квітня 2001 року № 10.

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного Фонду України, Фонду соціального страхування України (п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", п. 3 Прикінцевих положень цього ж Закону, в редакції, що діє з 01.01.2011 року).

Згідно п.1 Інструкції про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату, затвердженої Постановою правління Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 20 квітня 2001 року №10, здійснюється передача відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення документів, які підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхові виплати, інші соціальні послуги внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, п.3 документи, які подаються, повинні бути оформлені на кожного потерпілого на виробництві окремо, відповідати вимогам законодавства України про відшкодування працівникові шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я під час виконання ним трудових обов'язків, з пронумерованими аркушами та внутрішнім описом, п.7 - якщо в особовій справі потерпілого або особи, яка одержує відшкодування шкоди у зв'язку зі смертю годувальника, відсутні деякі документи, передбачені пунктами 4 та 5 цієї Інструкції, то така справа відділенням виконавчої дирекції Фонду від страхувальника не приймається до повного її укомплектування.

Таким чином, з часу передачі документів потерпілого до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань припиняється обов'язок підприємства по відшкодуванню щомісячних виплат внаслідок ушкодження здоров'я.

На підставі статті 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" перерахування сум щомісячних страхових виплат і витрат на медичну та соціальну допомогу провадиться у разі, в тому числі зміни ступеня втрати професійної працездатності; зміни складу сім'ї померлого; підвищення розміру мінімальної заробітної плати у порядку, визначеному законодавством. Перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі АРК неодноразово ПАТ "Сімбудтранссервіс" повідомлялося про необхідність формування справи та передачу у встановленому законодавством порядку до Відділення документів, підтверджуючих право ОСОБА_1 на страхові виплати.

Також, вказаному підприємству роз'яснювався й встановлений перелік документів, необхідних для формування справи ОСОБА_1, й порядок їх передання.

Однак, ПАТ "Сімбудтранссервіс" без поважних причин ухилялося від виконання вимог законодавства, у зв'язку із чим, документи, що підтверджують право ОСОБА_1 на страхові виплати були передані ПАТ "Сімбудтранссервіс" до Відділення за актом прийому-передачі лише 21.08.2012 року.

Згідно зі службовою запискою Відділення, запит від ПАТ "Сімбудтранссервіс" щодо передачі документів, що підтверджують право ОСОБА_1 на страхові виплати, у період з 07.09.2010 року по 21.08.2012 року надходив один раз, вх.№2519 від 01.06.2012 року.

З 01.08.2012 року ОСОБА_1 був прийнятий на облік до Відділення та постановою від 30.08.2012 року №0119/20458/20458/2553 йому продовжено виплату раніш призначеної роботодавцем виплати.

Згідно довідки №182 від 01.08.2012 року ПАТ "Сімбудтранссервіс" розмір втраченого заробітку ОСОБА_1 на час передачі документів до Відділення складала 215,66 грн., заборгованість по виплатам станом на 01.08.2012 року - 0,00 грн.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 вказує на невиплату йому страхових сум за період з 01.08.2010 року по 01.08.2012 року.

Разом з тим, суд не може погодитися с розрахунком наданим ОСОБА_1, враховуючи, що на підставі рішення Апеляційного суду АР Крим від 31.08.2010 року було стягнено з Кримського республіканського виробничого підприємства "Кримтролейбус" на користь ОСОБА_1 втрачений заробіток у зв'язку з каліцтвом за період з 01.07.2001 року по 31.08.2010 року. У свою чергу, Відділення почало виплачувати страхові платежі позивачу по справі з 01.08.2012 року. На підставі наведеного, спірним є період з 01.09.2010 року по 31.07.2012 року (включно).

Обов'язок ПАТ "Сімбудтранссервіс" сформувати та передати документи, підтверджуючи право ОСОБА_1 до Відділення передбачений діючим законодавством та був встановлений рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 25.03.2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду АРК від 31.08.2010 року. При цьому, на виконання судових рішень сума заборгованості по щомісячним платежам аж по 31.08.2010 року були стягнуті безпосередньо з КРПП "Кримтролейбус". Тобто, в період з 01.09.2010 року по 01.08.2012 року обов'язок по виплаті коштів покладається на ПАТ "Сімбудтранссервіс".

При розрахунку щомісячної страхової виплати позивачу, суд враховує розрахунок заробітної плати ОСОБА_1, наданий ПАТ "Сімбудтранссервіс" та який знаходиться в справі ОСОБА_1 у Відділенні.

Так, у період з 01.09.2010 року по 28.02.2011 року середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 складала 665,65 грн., з 01.03.2011 року по 29.02.2012 року - 733,54 грн., з 01.03.2012 року по 31.07.2012 року - 862,65 грн., з врахуванням коефіцієнтів підвищення страхових виплат, зокрема, на підставі постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30 березня 2012 року № 15 "Про проведення перерахунку щомісячних страхових виплат потерпілим та членам їх сімей у 2012 році", відповідно до якої при проведенні перерахунку щомісячних страхових виплат потерпілим застосовують коефіцієнти підвищення страхових виплат: у 2002 році - 1,352; у 2003 році - 1,21; у 2004 році - 1,228; у 2005 році - 1,275; у 2006 році - 1,203; у 2007 році - 1,183; у 2008 році - 1,125; у 2009 році - 1,063; у 2010 році - 1,0; у 2011 році - 1,102; у 2012 році - 1,176. Щомісячна страхова виплата при проведенні перерахунку визначається з відкоригованої на вищезазначені коефіцієнти підвищення страхових виплат середньомісячної заробітної плати потерпілого відповідно до ступеня втрати його професійної працездатності.

Таким чином, у період з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року - 665,65грн. х 25% = 166,41грн., 166,41грн. х 4 міс. = 665,64 грн.; у період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року - 665,65грн. х 25% = 166,41 грн., 166,41 грн. х 2 міс. = 332,82 грн.; у період з 01.03.2011 року по 29.02.2012 року - 733,54 грн. х 25% = 183,38 грн., 183,38 грн. х 12 міс. = 2200,62 грн.; у період з 01.03.2012 року по 31.07.2012 року - 862,65грн. х 25% = 215,66 грн., 215,66 грн. х 5 міс. = 1078,31 грн., а всього сума заборгованості по страховим виплатам складає 4277,39 грн., яка й підлягає стягненню на користь позивача з ПАТ "Сімбудтранссервіс".

Оскільки судом не встановлено порушень прав позивача з боку Управління та/або Відділення, суд дійшов до висновку про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в АРК про стягнення страхових виплат.

Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 у частині відшкодування ПАТ "Сімбудтранссервіс" моральної шкоди, суд дійшов до наступних висновків.

ОСОБА_1 обґрунтовував в цій частині позовні вимоги тим, що він переживав, втратив нормальні життєві зв'язки, докладав додаткових зусиль для налагодження свого життя, був позбавлений можливості придбати необхідні йому ліки.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує, що позивачу дійсно довелося докласти зусиль для організації свого життя у звязку з неотриманням коштів через протиправну бездіяльність ПАТ "Сімбудтранссервіс" по непередачі документів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, та він зазнав моральних страждань, а також і через втрату нормальних життєвих зв'язків, суд вважає за необхідне його позовні вимоги про стягнення моральної шкоди задовольнити частково, визначивши суму моральної шкоди - 1000 грн., що не буде суперечити принципу розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 214 ЦПК України суд, під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до частин 1, 3 статті 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

З відповідача ПАТ "Сімбудтранссервіс" у дохід держави також підлягає стягненню судовий збір в розмірі 229,40 грн. за позовні вимоги в частині стягнення сум заборгованості по страховим виплатам та 114,70 грн. за позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди.

На підставі статей 173, 237-1 Кодексу законів про працю України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», керуючись статтями 10-11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 292, 294, 296 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства "Сімбудтранссервіс" (95493, АР Крим, м. Сімферополь, с. ГРЕС, вул. Монтажна, 8, р/р №26003000700038 в банку "Демарк" м. Чернігів, МФО 353575, код ЗКПО 01268621) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міс. Баку, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по страховим виплатам за період з 01 вересня 2010 року по 31 липня 2012 року в розмірі 4725 (чотири тисячі сімсот двадцять п'ять) гривень 60 копійок та моральну шкоду у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень, а всього стягнути 5725 (п'ять тисяч сімсот двадцять п'ять) гривень 60 копійок.

ОСОБА_1 у задоволенні позову в частині позовних вимог до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим про стягнення страхових виплат - відмовити.

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства "Сімбудтранссервіс" (95493, АР Крим, м. Сімферополь, с. ГРЕС, вул. Монтажна, 8, р/р №26003000700038 в банку "Демарк" м. Чернігів, МФО 353575, код ЗКПО 01268621) у дохід держави судовий збір в розмірі 344 (триста сорок чотири) гривні 10 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Домнікова М.В.