Рішення

від 23.10.2013 по справі 122/17752/13-ц

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. СІМФЕРОПОЛЯ

Справа № 122/17752/13-ц

Провадження по справі 2/122/1852/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2013 року м. Сімферополь

Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі

головуючого - судді Домнікової М.В.,

при секретарі Шерет Ф.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Сімферополі цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу В«Житлово-будівельного кооперативу В«ЗаліссяВ» про стягнення суми пайового внеску, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельного кооперативу «Залісся» про стягнення суми пайового внеску, мотивуючи вимоги тим, що 11.09.2008 року на підставі особистої заяви позивачки, вона стала членом ЖБК «Залісся». 16.09.2008 року між позивачкою та відповідачем було укладено договір №101 про участь у будівництві. Предметом договору є пайова участь позивачки, як члена кооперативу, у будівництві житлового будинку по вул. Балаклавській в м. Сімферополі. До початку будівництва позивачка внесла пайовий внесок у розмірі 135230 грн. Строк вводу житлового будинку в експлуатацію зазначений як 31.12.2009 року. 16.09.2008 року, відповідно до квитанції №161 позивачкою було сплачено відповідачу пайовий внесок у сумі 135230 грн. 29.10.2009 року, відповідно до положень розділу 3 Статуту ЖБК «Залісся», позивачка надала відповідачу заяву про вихід з кооперативу. 17.03.2010 року від відповідача надійшла відповідь, згідно якої Правлінням ЖБК «Залісся» повідомлялося, що повернення пайового внеску позивачу буде здійснено в строк з 28.07.2010 року по 28.08.2010 року в розмірі 135230 грн.

21.01.2011 року позивачка звернулася до відповідача із письмовою вимогою надати відповідь про причини затримки повернення пайового внеску. Проте, даний лист був повернений позивачці за закінченням терміну зберігання. На час розгляду справи пайовий внесок позивачці досі не виплачено.

У судове засідання представник позивачки з'явився, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав, наведених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи за його відсутності до суду не надавав.

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд знаходить позовні вимоги підлягаючими задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд знаходить позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 5 статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.

За загальним правилом (частина 1 статті 11 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 3 статті 10, статтею 60 ЦПК передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Сторони мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Згідно частини 2 статті 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 213 ЦПК України вимагає від суду повно та всебічно з'ясувати обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідити всі докази в їх сукупності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 11.09.2008 року на підставі особистої заяви стала членом ЖБК «Залісся».

16.09.2008 року між сторонами було укладено договір №101, відповідно до якого позивачка зобов'язалася внести на розрахунковий рахунок кооперативу частку вартості квартири у сумі 135230 грн. і перераховувати на розрахунковий рахунок кооперативу грошові кошти до повного погашення кошторисної вартості квартири із розрахунку 270459 грн.

Відповідно до положень пункту 2.4.1, 2.4.2 член кооперативу має право достроково розірвати договір в порядку, передбаченому пунктом 5.2 договору. В разі дострокового розірвання договору в односторонньому порядку, отримати раніше внесені кошти в розмірі і порядку, передбаченому пунктом 5.3 договору.

Відповідно до положень пункту 5.2, договір може бути розірваний достроково по ініціативі члену кооперативу в разі його відмови від подальшої участі у будівництві житла, при умові письмового повідомлення кооперативу за 30 календарних днів до бажаної дати розірвання.

Відповідно до положень пункту 5.3 договору, в разі дострокового розірвання договору, кооператив повертає члену кооперативу раніше отримані грошові кошти після укладення аналогічного договору з іншою юридичною чи фізичною особою і фактичного отримання грошових коштів в сумі, яка підлягає поверненню згідно вимог Статуту ЖБК «Залісся».

Згідно квитанції №161 від 16.09.2008 року, позивачка сплатила відповідачу 135230 грн. пайового внеску (а.с.20).

Згідно з положеннями статті 137 ЖК України, житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, і зареєстрованого в установленому порядку.

Відповідно до положень статті 13 ЗУ «Про кооперацію», членство в кооперативі припиняється у разі: добровільного виходу з нього; припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу; несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу; смерті члена кооперативу - фізичної особи; ліквідації члена кооперативу - юридичної особи; припинення діяльності кооперативу. Виключення з членів кооперативу може бути оскаржене до суду.

Відповідно до положень статті 21 ЗУ «Про кооперацію», у разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.

Статутом ЖБК «Залісся» передбачено право особи, яка виходить з кооперативу на отримання воєї загальної частки у пайовому фонді. При цьому зазначено, що строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.

Позивачка 29.10.2009 року подала заяву про вихід з кооперативу та повернення сплаченої суми пайового внеску, проте відповідно до порядку, встановленому статутом, відповідач у встановлений строк, тобто до 29.10.2011 року, суму пайового внеску не повернув.

Таким чином, з урахуванням вимог чинного законодавства України, суд вважає, що заявлені позовні вимоги в частині стягнення пайового внеску обґрунтовані, та з відповідача на користь позивачки повинні бути стягнуті суми пайового внеску у розмірі 135 230 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

Згідно з частинами 1,2 статті 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Законом України В«Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справахВ» встановлений граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу під час розгляду судами цивільних та адміністративних справ.

Відповідно до статті 1 зазначеного Закону розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Доводячи розрахунок понесених позивачкою витрат на правову допомогу у розмірі 6800 грн., позивачка зазначала, що ці кошти були витрачені нею на представництво її інтересів у суді адвокатом ОСОБА_2 На підтвердження вказаних витрат, були надані угода про надання правової допомоги від 26.06.2013 року, копія квитанції №158011 від 03.07.2013 року.

На підставі вищенаведеної норми закону та з урахуванням того, що представник позивача провів у судових засіданнях 00 годин 09 хвилин 23 секунди часу, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача, на користь позивача, витрат на правову допомогу в розмірі 72,10 грн.

Відповідно до вимог частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально і підтверджені судові витрати, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. А відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до положень частини 1 статті 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки сума судового збору відповідно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1352,30 грн. та сума витрат на правову допомогу у розмірі 72,10 грн., а всього підлягає стягненню судових витрат на суму 1424,40 грн.

На підставі статей 137, 149 Житлового кодексу України, статей 13, 21 Закону України «Про кооперацію», керуючись статтями 10- 11, 59-60, 88, 197, 209, 213, 212-215, 224-226, 292, 294, 296 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу В«Житлово-будівельного кооперативу В«ЗаліссяВ» про стягнення суми пайового внеску - задовольнити повністю.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу В«Житлово-будівельного кооперативу В«ЗаліссяВ» , ЄДРПОУ 34897579, на користь ОСОБА_1, і.п.н. НОМЕР_1, суму пайового внеску в розмірі 135230 (сто тридцять п'ять тисяч двісті тридцять) гривень та судові витрати у розмірі 1424 (тисяча чотириста двадцять чотири) гривні 40 копійок, а всього стягнути 136654 (сто тридцять шість тисяч шістсот п'ятдесят чотири) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подання через Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Домнікова М.В.