Рішення

від 21.12.2013 по справі 122/22675/13-ц

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. СІМФЕРОПОЛЯ

Справа № 122/22675/13-ц

Провадження по справі 2/122/2797/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 року м. Сімферополь

Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді Домнікової М.В.,

при секретарі - Іоновій А.О.,

розглянувши у залі суду в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сімферопольського регіонального центру оцінювання якості освіти про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, третя особа Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Сімферопольського регіонального центру оцінювання якості освіти про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, мотивуючі вимоги тим, що з 11.10.2006 року позивач по справі працював на посаді помічника директора Сімферопольського регіонального центру оцінювання якості освіти. 11.10.2013 року ОСОБА_1 була звільнена з займаної посади за угодою сторін. Після звільнення їй стало відомо, що у період з квітня 2010 року по вересень 2013 року відповідачем нараховувалася заробітна плата у більшому розмірі, чим фактично видавалося на руки працівникам. Різниця між нарахованою заробітною платою та фактично виплаченою за цей період складає 16542,32 грн. Також, на день пред'явлення позову до суду сума середнього заробітку, який відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача складає 4563,78 грн. З урахуванням наведеного та з посиланням на статті 47, 116, 117 КЗпП України, статтю 43 Конституції України позивач просив суд: стягнути з відповідача на його користь невиплачену заробітну плату за період з 01.04.2010 року по 30.09.2013 року в розмірі 16542,32 грн. та середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 14.10.2013 року по 18.11.2013 року в сумі 4563,78 грн.

У судовому засіданні позивачка та представник позивачки підтримали заявлений позов та з підстав, викладених у позовні заяві, просили вимоги задовольнити та уточнивши позовні вимоги просили стягнути суму середнього заробітку за період затримки розрахунку на час прийняття рішення судом.

Представник відповідача заперечував проти позову ОСОБА_1, вважав його необґрунтованим та просив відмовити у задоволенні заявлених останнім вимог, з тих підстав, що за цими вимогами повинен відповідати бухгалтер підприємства в рамках кримінальної справи.

Представник третьої особи до суду не з'явився, повідомлений відповідно до вимог законодавства, причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення судового засідання або проведення розгляду справи у відсутність представника не надавав.

З урахуванням думки сторін по справі, їх представників, суд ухвалив провести розгляд справи за відсутністю представника третьої особи.

Заслухавши доводи позивача, його представника, заперечення представника відповідача, дослідивши та оцінивши усі наявні по справі докази та матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах

Відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

А відповідно до частини 3 вищенаведеної статті Закону, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 11.10.2006 року працювала на посаді помічника директора Сімферопольського регіонального центру оцінювання якості освіти.

Згідно з наказом №85-к від 11.10.2013 року ОСОБА_1 була звільнена з 11.10.2013 року з посади помічника директора Сімферопольського регіонального центру оцінювання якості освіти згідно з п.1 ст.36 КЗпП України.

У порушення вищезазначених норм трудового законодавства, відповідач не провів кінцевий розрахунок, не виплатив належну позивачу заробітну плату за період з 01.04.2010 року по 30.09.2013 року в сумі 16542,32 грн.

Частиною 1 статті 94 КЗпП України встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про оплату праці» оплата праці за контрактом визначається за угодою сторін на підставі чинного законодавства, умов колективного договору і пов'язана з виконанням умов контракту.

Відповідно до статті 116 КЗпП України , при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Отже, законом передбачено, що при звільненні працівник одержує від підприємства, установи, організації всі суми, зокрема й заробітну плату, одержати яку він має право з урахуванням встановленого належним чином розміру заробітної плати.

На підтвердження зазначеної заборгованості, до матеріалів цивільної справи позивачкою були додані звіти про стан її особистих рахунків по заробітній платі, а також індивідуальні відомості ОСОБА_1 і суд їх приймає до уваги при вирішенні по суті позовних вимог та вирішує про стягнення заборгованості.

Згідно зі вказаними документами заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 складає 16542,32 грн., яка й підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

Враховуючи, що з позивачкою не був проведений кінцевий розрахунок при звільненні, відповідно до положень статті 117 КЗпП України відповідач повинен сплатити її середній заробіток за весь час затримки на день фактичного розрахунку, при цьому відсутність грошових коштів та можливі протиправні дії бухгалтера підприємства не звільняє відповідача від відповідальності.

Період затримки розрахунку, у межах заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, складає з 14.10.2013 року по день прийняття рішення судом, тобто 10.12.2013 року.

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, середньоденний заробіток складає 179 грн. 99 коп. ( (1272,76+1067,09)/ 13 робочих днів.). З моменту її фактичного звільнення до ухвалення рішення минуло 42 дні, таким чином розмір відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні складає 7559 гривень 58 коп.

Проте, згідно розрахунку позивача середньомісячна заробітна плата складає 2281 грн. 84 коп., середньоденна заробітна плата складає 175 грн. 53 коп., тому розмір відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні, що просить позивач складає 7372 гривні 26 коп. (175 грн. 53 коп. х 42)

При ухваленні рішення відповідач не ліквідований, обов'язок розрахунку за належними працівникові платежами покладений законом саме на власника, з яким працівник перебував у трудових відносинах, відповідно до статті 47 КзпП України.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітної платі та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку підлягають задоволенню, але з урахуванням положень частини 1 статті 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог, а саме заборгованості по заробітній платі в розмірі 16542,32 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.10.2013 року по 10.12.2013 року (включно) в розмірі 7372 гривні 26 коп., а всього стягнути 23914 гривень 58 коп. - без урахування податків та інших обов'язкових платежів.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Однак, суд не допускає негайне виконання відповідачем судового рішення в межах виплати ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць, оскільки ані позивачка особисто, ані її представник не заявляли та не наполягали на негайному виконанню рішення суду.

Відповідно до положень статті 214 ЦПК України суд, під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Також з Сімферопольського регіонального центру оцінювання якості освіти підлягає стягненню судовий збір в дохід держави в розмірі 229,40 грн.

На підставі статей 116, 117 Кодексу законів про працю України, керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Сімферопольського регіонального центру оцінювання якості освіти про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, третя особа Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим - задовольнити.

Стягнути з Сімферопольського регіонального центру оцінювання якості освіти (місцезнаходження: 95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Семашка, 15, код ЄДРПОУ 34459431, МФО 824026, р/р 35214001003300 в ДКСУ у м. Сімферополі) на користь ОСОБА_1 (95034, АДРЕСА_1, і.п.н. НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі в розмірі 16542 гривні 32 копійки, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.10.2013 року по10.12.2013 року (включно) в розмірі 7372 гривні 26 копійок, а всього стягнути 23914 (двадцять три тисячі дев'ятсот чотирнадцять) гривень 58 копійок (без урахування податків та інших обов'язкових платежів).

Стягнути з Сімферопольського регіонального центру оцінювання якості освіти (місцезнаходження: 95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Семашка, 15, код ЄДРПОУ 34459431, МФО 824026, р/р 35214001003300 в ДКСУ у м. Сімферополі) у дохід держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Домнікова М.В.