Рішення

від 08.01.2014 по справі 916/2816/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" січня 2014 р.Справа № 916/2816/13

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Шалапська М.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Гаврілюк П.С., довіреність від 08.10.2013 р.;

від відповідача: не з'явився;

розглядаючи у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фермерського господарства «Фермер Гжебінській Ю.В.»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСЬЄРЖ СЕРВІС»

про стягнення 90000 грн.

Суддя Зайцев Ю.О.

Суть спору: Позивач фермерське господарство «Фермер Гжебінській Ю.В.» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСЬЄРЖ СЕРВІС» про стягнення заборгованості у розмірі 90000 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.10.13 року порушено провадження у справі № 916/2816/13 та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04.11.2013 року.

04.11.2013 року, приймаючи до уваги нез'явлення в судове засідання представника відповідача та неподання витребуваних доказів, розгляд справи відкладено на 20.11.2013 року.

В судовому засіданні 04.11.2013 року до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи копії рішення по справі 916/1017/13

В судовому засіданні 20.11.2013 року до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи витягу з ЄДРОП від 18.11.2013 № 17586252

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.11.2013 року за клопотанням представника відповідача (вх. № 35324), розгляд справи відкладено на 09.12.2013 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.12.2013 за клопотанням представника відповідача (вх. № 37617), строк розгляду справи, відповідно до ч.3 ст.. 69 ГПК України, продовжено на 15 днів до 08.01.2014 року, та відкладено розгляд справи на 08.01.2014 року.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

08.01.2014 року, у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався.

У судовому засіданні 08.01.2012 року. після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

09.04.2010р. між ФГ „Фермер Гжебінський Ю.В" (Замовник) та ТОВ „Консьєрж Сервіс" (Постачальник) було укладено контракт на поставку товарів № 2010-У-04-1, у відповідності до п.п. 1.1, 1.2 якого Постачальник зобов'язується поставити мінеральні добриво за вказаною адресою, а Замовник зобов'язується своєчасно здійснити оплату продукції на умовах даного договору. Найменування, асортимент, ціна, кількість товару (обсяг), строк та умови поставки узгоджуються сторонами та зазначаються в специфікації, яка є невід'ємною частиною контракту. Попередня сума контракту зазначається у специфікації.

Підписанням специфікацій від 06.05.2010р. та від 03.06.2010р. сторони по справі погодили, що предметом контракту на поставку товарів № 2010-У-04-1 від 09.04.2010р. є наступний товар: селітра аміачна, марки Б ГОСТ 2-85 у кількості 17 тон загальною вартістю 52156,00 грн. з урахуванням ПДВ; карбамід у кількості 91 тон загальною вартістю 316004,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Підписанням специфікацій від 06.05.2010р. та від 03.06.2010р. сторони по справі погодили, що предметом контракту на поставку товарів № 2010-У-04-1 від 09.04.2010р. є наступний товар: селітра аміачна, марки Б ГОСТ 2-85 у кількості 17 тон загальною вартістю 52156,00 грн. з урахуванням ПДВ; карбамід у кількості 91 тон загальною вартістю 316004,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п. 3.2 контракту на поставку товарів № 2010-У-04-1 від 09.04.2010р. розрахунки між сторонами за даним контрактом здійснюються шляхом безготівкового перерахування грошових коштів згідно з наступним графіком: 20 % попередньої оплати за партію, яка підлягає поставці згідно рахунку на попередню оплату; 80 % за фактом відвантаження товару протягом 5 (угода містить незасвідчене сторонами виправлення на цифри „5" на цифру „100") банківських днів.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з положеннями ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу положень ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме виписки із особового рахунку позивача та платіжного доручення № 40 від 20.04.2010р. на виконання умов контракту на поставку товарів № 2010-У-04-1 від 09.04.2010р. ФГ „Фермер Гжебінський Ю.В" було перераховано відповідачу грошові кошти в сумі 90 000 грн. в якості попередньої оплати вартості товару, який є предметом вказаної угоди.

Виходячи з положень п.п. 4.1, 5.1 контракту на поставку товарів № 2010-У-04-1 від 09.04.2010р. Постачальник здійснює відвантаження продукції на користь Замовника у відповідності до специфікації на відвантаження продукції за контрактом від станції Нові Біляри Одеської залізниці. Приймання продукції за кількістю та якістю здійснюється сторонами в порядку, визначеному нормами чинного законодавства України та інструкцій нормативних актів залізниць України.

Відповідно до ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Як стверджує позивач, в порушення прийнятих на себе зобов'язань за контрактом на поставку товарів № 2010-У-04-1 від 09.04.2010р. ТОВ „Консьєрж Сервіс" не здійснило передачу у власність ФГ „Фермер Гжебінський Ю.В" товару, який є предметом даної угоди, та вартість якого була частково передплачена останнім, що у зумовило звернення позивача до суду із даними позовними вимогами. Враховуючи невиконання Відповідачем умов Контракту щодо поставки товару протягом тривалого часу, позивач 22.07.2013 направив на адресу відповідачу, поштовою кореспонденцію претензію, в який просив поставити товар згідно умов контракту. Не отримавши товар позивач звернувся до господарського суду. Проте факту отримання даної претензії відповідач в судовому засіданні не заперечував.

В свою чергу відповідач, ТОВ „Консьєрж Сервіс", правом передбаченим ст.. 59 ГПК України не скористався, відзив на позовну заяву не надав, в судовому засіданні зазначив, що позов він не визнає оскільки на виконання умов контракту на поставку товарів № 2010-У-04-1 від 09.04.2010р. у власність позивача було передано товар загальною вартістю 105 155,92 грн. В обґрунтування власних доводів відповідачем було надано суду на огляд, оригінали не підписаних позивачем накладної № 0001 від 07.05.2010р. акту звірки взаєморозрахунків № 1 від 01.08.2010р., а також копію накладної № 534 від 07.05.2010р., товарно-транспортної накладної № 013826 від 07.05.2010р. та копію виписаної ФГ „Фермер Гжебінський Ю.В." довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей.

З огляду на зазначене господарський суд при наданні правової оцінки названим документам виходить із наступного. Надані для огляду суду документи вже були предметом дослідження при розгляді господарським судом справи № 916/1017/13, за результатами якої прийняте рішення яке на час судового розгляду по справі № 916/2816/13 є чинним.

При розгляді справи № 916/1017/13 суд дійшов до висновку, що «Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій . Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, як вбачається із матеріалів справи, наданий відповідачем оригінал накладної № 0001 від 07.05.2010р. підписано виключно представником ТОВ „Консьєрж Сервіс" та скріплено печаткою цього товариства. Від імені ФГ „Фермер Гжебінський Ю.В" даний документ не підписувався, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що вказана накладна не відповідає вимогам, встановленим ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" для первинного бухгалтерського документу через відсутність у ній вказівки на посаду особи - представника позивача, відповідальної за здійснення господарської операції та правильність її оформлення, особистого підпису представника ФГ „Фермер Гжебінський Ю.В". Таким чином, накладна № 0001 від 07.05.2010р. не може вважатись належним доказом передачі у власність позивача зазначеного у ній товару. З викладених обставин судом також відхиляється наявний у матеріалах справи акт звірки взаєморозрахунків № 1 від 01.08.2010р., який хоча і не є первинним бухгалтерським документом, проте також не підписаний позивачем.

Що стосується накладної № 534 від 07.05.2010р., яка за переконанням ТОВ „Консьєрж Сервіс" підтверджує передачу у власність позивача товару - селітри у кількості 17 тон загальною вартістю 52 156,00 грн. з урахуванням ПДВ, суд зазначає наступне. Так, вказаний первинний бухгалтерський документ підписано від імені одержувача невстановленою особою, підпис якої є відмінним від підпису особи, уповноваженої ФГ „Фермер Гжебінський Ю.В" на отримання товару згідно з довіреністю від 07.05.2010р. Також, у даній накладній взагалі не зазначено інформації, яка дозволяє ідентифікувати особу, якою підписаний документ від імені одержувача. При цьому, суд зазначає, що ідентичний підпис містить товарно-транспортна накладна № 013826 від 07.05.2010р. у графі „Прийняв водій-екседитор".

Відповідно до п.п. 11.1, 11.4, 11.5, 11.6, 11.7 Правил перевезення перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. N 363 (з наступними змінами та доповненнями) основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Так, товарно-транспортна накладна № 013826 від 07.05.2010р. не містить підпису вантажоодержувача, а виключно підпис водія-експедитора у відповідному розділі, яким і було підписано від імені одержувача накладну № 534 від 07.05.2010р. При цьому, згідно названої товарно-транспортної накладної, ФГ „Фермер Гжебінський Ю.В" не виступало перевізником прийнятого вантажу, а виключно його одержувачем. Також, за товарно-транспортною накладною було передбачено доставку товару на невстановлену адресу, яка не відповідає ані місцезнаходженню позивача, ані умовам контракту на поставку товарів № 2010-У-04-1 від 09.04.2010р.

Також, суд зазначає, що за умовами контракту на поставку товарів № 2010-У-04-1 від 09.04.2010р. перевезення товару мало здійснюватись залізничним транспортом із завантаженням товару відповідачем на станції Нові Біляри Одеської залізниці, в той час як товарно-транспортна накладна № 013826 від 07.05.2010р. підтверджує прийняття автомобільним перевізником до перевезення товару за невстановленою адресою.

Таким чином, з огляду на вищевикладені обставини, за переконанням суду, ані накладна № 534 від 07.05.2010р., ані товарно-транспортна накладна № 013826 від 07.05.2010р. не можуть вважатись доказами передачі у власність ФГ „Фермер Гжебінський Ю.В" товару, який є предметом контракту на поставку товарів № 2010-У-04-1 від 09.04.2010р.»

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть учать ті самі сторони.

Перевіривши обґрунтованість доводів представників сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу положень ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановленій строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином судом встановлено наявність обов'язку у відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСЬЄРЖ СЕРВІС» повернення грошових коштів позивачу фермерському господарству «Фермер Гжебінській Ю.В.» яки були сплачено в якості передплати на виконання контракту № 2010-У-04-1 від 09.04.2010 року.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, позовні вимоги фермерського господарства «Фермер Гжебінській Ю.В.» до товариства з обмеженою відповідальністю „Консьєрж Сервіс" про стягнення 90 000 грн. є обґрунтованими, підтвердженими наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 1800 грн.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги фермерського господарства «Фермер Гжебінській Ю.В.» до товариства з обмеженою відповідальністю „Консьєрж Сервіс" про стягнення - задовольнити

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Консьєрж Сервіс" (65005 м. Одеса вул. Бугаївська 38, код ЄДРПОУ 36435171, р/р 26003000038101 в філії «ОРУ» ВАТ «КБ Експобанк». МФО 388528) на користь фермерського господарства «Фермер Гжебінській Ю.В.» ( 24600 Винницька область Крижопільський район с. Сонячне вул. Ново-Радянська 20, код ЄДРПОУ 13324804) борг у розмірі 90 000 (дев'яносто тисяч) грн. Та судові витрати у суммі 1800 (Одна тисяча вісімсот) грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст складено та підписано 09.01.2014 року

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Зайцев Ю.О.