Рішення

від 23.12.2013 по справі 922/4853/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2013 р.Справа № 922/4853/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Луніній О.В.

розглянувши справу

за позовом Харківського міжрайонного прокурора Харківської області, м. Харків в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехкомбі", м. Мерефа про розірвання договору, стягнення коштів у сумі 20 047,41 грн. за участю представників сторін:

прокурора - Зливка К.О., посвідчення 3013773 від 06 грудня 2012 року

позивача - Шафоростова О.М., довіреність №223 від 06 грудня 2013 року

відповідача - не з'явився

за відсутності клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

Харківський міжрайонний прокурор Харківської області, м. Харків, в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд розірвати договір оренди № 4680-Н від 15 липня 2010 року, укладений між позивачем - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротехкомбі", м. Мерефа, та повернути майно орендодавцю; стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати за грудень 2012 року - жовтень 2013 року у загальній сумі 20 047,41 грн., з яких заборгованість з орендної плати - 14 969,52 грн., пеня та штраф - 5 077,89 грн. Судові витрати прокурор просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує неналежним виконанням з боку відповідача покладених на нього зобов'язань за договором оренди № 4680-Н від 15 липня 2010 року щодо повного та своєчасного внесення орендної плати за цим договором.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 листопада 2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/4853/13 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 09 грудня 2013 року.

22 листопада 2013 року від Харківської міжрайонної прокуратури надійшла заява (вх. № 43424) про забезпечення позову у справі, в якій прокурор просить суд накласти арешт на майна та грошові кошти відповідача у межах суми позову. Зазначена заява долучена судом до матеріалів справи.

В призначене судове засідання прокурор та представник позивача з'явились.

Відповідач свого повноважного представника в судове засідання не направив, відзив на позов та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі не надав. Разом з цим, в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 грудня 2013 року відмовлено прокурору в задоволенні заяви (вх. № 43424) про забезпечення позову у справі; розгляд справи відкладено на 23 грудня 2013 року.

20 грудня 2013 року до господарського суду Харківської області від Харківської міжрайонної прокуратури надійшов супровідний лист (вх. № 47994) про долучення до матеріалів справи доказів в обґрунтування повноважень особи, яка підписала позовну заяву, і який долучено судом до матеріалів справи

Окрім того, 20 грудня 2013 року до господарського суду Харківської області від Харківської міжрайонної прокуратури надійшли: заява про уточнення позовних вимог (вх. № 47996), відповідно до якої прокурор просить суд розірвати договір оренди № 4680-Н від 15 липня 2010 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків, та ТОВ "Агротехкомбі", м. Мерефа, та повернути майно орендодавцю; стягнути з ТОВ "Агротехкомбі" заборгованість з орендної плати за грудень 2012 року та січень-жовтень 2013 року на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків, у загальній сумі 20 047,41 грн., з яких: основна сума заборгованості з орендної плати - 14 969,52 грн., пеня - 4 030,02 грн. та штраф - 1 047,87 грн., а також правове обґрунтування щодо заявлених позовних вимог (вх. № 47993), які долучено судом до матеріалів справи.

В призначене судове засідання 23 грудня 2013 року з'явились прокурор та позивач, який надав до суду письмові пояснення (вх. № 48125), і які долучені судом до матеріалів справи.

Відповідач свого повноважного представника в судове засідання не направив, відзив на позов та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі не надав. Разом з цим, 09 грудня 2013 року до суду повернулася копія судової ухвали про порушення провадження у справі № 922/4853/13 з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання", яку було направлено на адресу, по якій відповідач зареєстрований та яка підтверджується спеціальним Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - 62472, Харківська область, м. Мерефа, вул. Мала, буд. 12 (арк.с. 27).

Прокурор просить суд прийняти до розгляду заяву про уточнення позовних вимог (вх. № 47996).

Суд, розглянувши питання щодо прийняття до розгляду заяви прокурора про уточнення позовних вимог, керуючись приписами ст. 22 ГПК України, а також враховуючи зміст п. 3.11 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в якому пленум Вищого господарського суду України визначив, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові, з огляду на те, що надана прокурором заява про уточнення позовних вимог фактично є заявою про визначення заявлених до стягнення сум основного боргу, штрафу та пені окремо по кожній вимозі, суд вважає за можливе прийняти заяву прокурора про уточнення позовних вимог до розгляду); справа розглядається з її врахуванням.

Прокурор та позивач позовні вимоги з урахуванням наданих уточнень підтримують та просять суд позов задовольнити.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачі були повідомлені належним чином, справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

15 липня 2010 року між позивачем - Регіональним відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків (орендодавець) та відповідачем - ТОВ "Агротехкомбі", м. Мерефа (орендар) укладено договір оренди № 4680-Н.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 17 січня 2012 року, арк.с. 24), орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування, з метою переробки відходів виробництва спиртового заводу (барди), державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлову одноповерхову будівлю корівника (інв. № 1177), загальною площею 1 060,10 кв.м., розташовану за адресою: Харківська область, м. Мерефа, вул. Революції, 2, що перебуває на балансі Державного підприємства спиртової та лікер-горілчаної промисловості "Укрспирт" (балансоутримувач), вартість якої визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 28 грудня 2009 року і становить 135 450,00 грн.

Вказане приміщення було передано відповідачу, у відповідності до п. 2.1 договору, згідно двостороннього акту приймання-передачі орендованого майна від 15 липня 2010 року (арк.с. 22).

Згідно пункту 3.1 договору оренди, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року №786 (зі змінами) з урахуванням результату конкурсу на право оренди державного майна, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - травень 2010 року - 1 772,05 грн. (згідно додатку № 1).

Згідно пункту 3.3 договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

У відповідності до пункту 3.6 договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої методики, у співвідношенні:

- безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами у розмірі 70%;

- на рахунок, визначений Балансоутримувачем - у розмірі 30%.

Пунктом 5.3 договору зобов'язано відповідача своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом всього терміну дії договору оренди належним чином виконував взяті на себе зобов'язання, однак, в порушення умов спірного договору, відповідач не сплачував орендну плату на користь позивача, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем з орендної плати за період з грудня 2012 року по жовтень 2013 року у сумі 14 969,52 грн., яка до цього часу не погашена.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Окрім того, суд відзначає, що на вказані правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 року із наступними змінами та доповненнями, відповідно до ч. 1 ст. 2 якого, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Крім того, згідно частини 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до частини 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем стосовно неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди № 4680-Н від 15 липня 2010 року не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 14 969,52 грн. за договором оренди № 4680-Н від 15 липня 2010 року за період з грудня 2012 року по жовтень 2013 року нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, прокурор та позивач просять стягнути з відповідача за неповну та несвоєчасну оплату орендної плати 4 030,02 грн. пені та 1 047,87 грн. штрафу.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3.7 договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні та відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 3.8 договору встановлено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше, ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Враховуючи наведені норми закону, беручи до уваги прострочення виконання відповідачем основного зобов'язання, суд зазначає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню у сумі 985,24 грн. (за період з 13 січня 2013 року по 13 липня 2013 року, з 13 лютого 2013 року по 13 серпня 2013 року, з 13 березня 2013 року по 13 вересня 2013 року, з 13 квітня 2013 року по 13 жовтня 2013 року, з 13 травня 2013 року по 05 листопада 2013 року, з 13 червня 2013 року по 05 листопада 2013 року, з 13 липня 2013 року по 05 листопада 2013 року, з 13 серпня 2013 року по 05 листопада 2013 року, з 13 вересня 2013 року по 05 листопада 2013 року, з 13 жовтня 2013 року по 05 листопада 2013 року).

В решті позовних вимог про стягнення пені суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити у зв'язку з тим, що прокурором та позивачем за рештою суми пені її нарахування здійснювалось з порушенням, оскільки таку нараховано на загальну суму боргу та за період з 13 грудня 2012 року по року по 05 листопада 2013 року (згідно розрахунку пені арк. с. 14), тобто в решті - пеня нарахована за період обраний у довільному порядку та нараховано на загальну суму заборгованості, а не на суму боргу по кожному місяцю окремо, а тому позов в частині стягнення пені у сумі 3044,78 грн. задоволенню не підлягає.

Окрім того, прокурор та позивач просять суд розірвати договір оренди № 4680-Н від 15 липня 2010 року та повернути майно орендодавцю.

Згідно пункту 10.1 договору, цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 15 липня 2010 року до 15 червня 2013 року включно.

Згідно п. 10.4 договору, строк дії договору може подовжуватись за умови його погодження з органом, уповноваженим управляти державним майном.

По строку 15 червня 2013 року та в продовж місячного терміну (згідно до ст. 17 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна"), тобто до 15 липня 2013 року, жодною зі сторін договору заяви про припинення чи зміну умов спірного договору не здійснювалось і, відповідно, договір продовжив свою дію строком на 2 роки і 11 місяців.

Згідно пункту 10.6 договору, його чинність припиняється внаслідок:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- загибелі орендованого майна;

- достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду;

- у разі смерті орендаря (якщо орендар є фізичною особою).

Як вже було встановлено вище, відповідач систематично порушував умови договору щодо повної та своєчасної сплаті орендної плати.

Відповідно до ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору; це створює неможливість для другої сторони досягнення цілей договору, у даному випадку своєчасного надходження коштів до бюджету за оренду майна.

Частиною 6 статті 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частиною 3 стаття 26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, він систематично порушував умови договору в частині внесення орендної плати, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість з її оплати та з оплати пені та штрафу за спірним договором, стягнення яких є предметом розгляду даної справи.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога прокурора про розірвання договору оренди № 4680-Н від 15 липня 2010 року, правомірна та обґрунтована, така що підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Згідно статті 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Аналогічним за змістом є й пункт 10.9 договору, умови якого передбачають повернення об'екту оренди за актом примання-передачі у разі припинення або розірвання договору.

За таких обставин, господарський суд вважає позовні вимоги прокурора про передачу нежитлових приміщень позивачу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру. Так, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Отже, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, з огляду на те, що предметом розгляду даної справи є три позовні вимоги, з яких одна - майнового характеру та дві - немайнового, суд покладає судові витрати у розмірі 4 014,50 грн. на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 29, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір оренди № 4680-Н від 15 липня 2010 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області, 61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18 (код ЄДРПОУ 37999628) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротехкомбі", 62472, Харківська область, м. Мерефа, вул. Мала, 12 (код ЄДРПОУ 36875159).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехкомбі", 62472, Харківська область, м. Мерефа, вул. Мала, 12 (в тому числі з п/р 26002840000075 в Харківській обласній філії АКБ "Укрсоцбанк" у Міжрайонному відділенні, МФО 351016, код ЄДРПОУ 36875159) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, 61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, (р/р 31114094700429 ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 23148337) 14 969,52 грн. заборгованості по орендній платі, 1 047,87 грн. штрафу та 985,24 грн. пені.

В задоволенні позову про стягнення 3044,78 грн. пені відмовити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехкомбі", 62472, Харківська область, м. Мерефа, вул. Мала, 12 (в тому числі п/р 26002840000075 в Харківській обласній філії АКБ "Укрсоцбанк" у Міжрайонному відділенні, МФО 351016, код ЄДРПОУ 36875159) передати Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області, 61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18 (р/р 31114094700429 ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 23148337) нежитлову одноповерхову будівлю корівника (інв. № 1177), загальною площею 1 060,10 кв.м., розташовану за адресою: Харківська область, м. Мерефа, вул. Революції, 2.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехкомбі", 62472, Харківська область, м. Мерефа, вул. Мала, 12 (в тому числі п/р 26002840000075 в Харківській обласній філії АКБ "Укрсоцбанк" у Міжрайонному відділенні, МФО 351016, код ЄДРПОУ 36875159) на користь державного бюджету України (одержувач - УДК у Дзержинському районі м. Харкова, № рахунку 31210206700003, код ЄДРПОУ 24134567, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) судовий збір в сумі 4 014,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законої сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 26.12.2013 р.

Суддя Калініченко Н.В.

справа № 922/4853/13