Рішення

від 08.01.2014 по справі 919/1013/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2014 року справа № 919/1013/13 Господарський суду міста Севастополя у складі судді Лотової Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу за позовом

Федерального Державного унітарного підприємства "13 Судоремонтний завод Чорноморського флоту" Міністерства оборони Російської Федерації

(99004, м. Севастополь, Нахімовський район, Кілен Балка)

до Приватного підприємства "Техногрупп-Сев"

(99038, м. Севастополь, вул. А.Кесаєва, 5/6, кв.63)

про стягнення 727 800,00 грн,

за участю представників сторін:

від позивача - Каюмова Надія Миколаївна - юрисконсульт, довіреність від 08.01.2014 №31-1;

від відповідача - не з'явився.

29.08.2013 федеральне державне унітарне підприємство "13 Судоремонтний завод Чорноморського флоту" Міністерства оборони Російської Федерації звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до приватного підприємства "Техногрупп-Сев" про стягнення заборгованості 727 800,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов договору поставки товарів від 02.04.2013 № 2/04-13.

Ухвалою суду від 02.09.2013 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 21.10.2013 відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи був продовжений на 15 днів до 13.11.2013 включно.

У зв'язку з перебуванням судді Харченка І.А. у відпустці, відповідно до пункту 3.3. рішення зборів суддів господарського суду міста Севастополя від 28.12.2010 (зі змінами), розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Севастополя від 07.11.2013 № 459 призначено повторний автоматичний розподіл справи №919/1013/13, за наслідками якого суддею для розгляду цією справи визначено Лотову Ю.В.

Ухвалою суду від 11.11.2013 справу №919/1013/13 прийнято до провадження суддею Лотовою Ю.В. та призначено до розгляду в судовому засіданні.

13.11.2013 через канцелярію суду позивачем була надана заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача суму попередньої оплати за договором поставки товарів від 02.04.2013 №2/04-13 у розмірі 727 800,00 грн.

Вказана заява була прийнята судом.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги про стягнення суми попередньої оплати товару відповідачу за договором поставки товарів від 02.04.2013 №2/04-13 у розмірі 727 800,00 грн. підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, зазначених в позові (а.с.3-5) та заяві про уточнення позовних вимог (а.с.87-88). Позовні вимоги, із посиланням на статті 526, 530, 599 Цивільного кодексу України, статті 193, 202, 265 Господарського кодексу України, обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань щодо поставки товару, замовленого та попередньо оплаченого позивачем за договором поставки товарів від 02.04.2013 №2/04-13, в строки визначені вказаним договором.

Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника жодного разу не забезпечив, вимоги ухвал суду не виконав.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вирішення спору при неподанні відзиву на позовну заяву i витребуваних господарським судом матеріалів. Якщо відзив на позовну заяву i витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності представників відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд

В С Т А Н О В И В:

02.04.2013 між приватним підприємством «Техногрупп-Сев» (далі - відповідач, постачальник, продавець) та федеральним державним унітарним підприємством "13 Судоремонтний завод Чорноморського флоту" Міністерства оборони Російської Федерації (далі - позивач, покупець) був укладений Договір поставки товарів від 02.04.2013 №2/04-13 (далі - Договір) (а.с. 8-10).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, постачальник зобов'язується передавати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити на умовах цього Договору, вироби (матеріали), що далі йменуються «товаром», кількість, асортимент та ціна яких вказана у специфікаціях та додаткових угодах, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно з пунктом 2.1 Договору, поставка товару здійснюється в строки, вказані у специфікаціях до Договору на умовах СРТ Севастополь в редакції Інкотермс-2010, після повної (або часткової) оплати товару відповідно до пункту 5.1. цього Договору.

Пунктом 2.3 Договору визначено, що постачальник передає покупцю разом з товаром наступні документи:

- рахунок-фактуру;

- накладні на товар з зазначенням найменування, кількості, ціни товару;

- документи, що підтверджують якість товару (паспортно-формулярні документи).

У пункті 3.1. Договору визначено, що сума Договору відповідає сумам в специфікаціях та додаткових угодах до цього Договору.

Відповідно до розділу 5 Договору, покупець здійснює 50% попередньої оплати до начала поставки згідно з цим Договором. Датою поставки вважається дата підписання відгрузочних документів. Покупець здійснює остаточний розрахунок, сплачує 50% вартості товару протягом трьох днів з моменту отримання товару.

Розділом 7 Договору визначено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013, а в частині розрахунків та гарантії - до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

Специфікацією №2 до Договору було визначено, що предметом поставки був компресор ЕК-3 (далі - товар) в кількості 1 шт., вартість якого складала 727 800,00 грн.(а.с.11).

Відповідачем був наданий позивачу рахунок-фактура від 29.05.2013 №СФ-0000142 на суму 727 800,00 грн., яким був визначений строк поставки товару в 10 робочих днів з моменту оплати товару позивачем (а.с. 12).

Позивачем було здійснено передоплату за товар у повному обсязі згідно з виставленим відповідачем рахунком-фактурою від 29.05.2013 №СФ-0000142 у розмірі 727 800,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 06.06.2013 №2488 та банківською випискою від 06.06.2013 (арк. с.14-15).

Проте, відповідач свої зобов'язання в частині поставки оплаченого товару у визначені обома сторонами строки не виконав, через що позивач вимагає повернення суми попередньої оплати товару у розмірі 727 800,00 грн., що була здійснена ним відповідно до рахунку-фактури від 29.05.2013 №СФ-0000142.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання умов Договору, у відповідача виникло зобов'язання повернути позивачу суму попередньої оплати товару за Договором у розмірі 727 800,00 грн., що i стало причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

Bceбiчно i повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання відповідачем зобов'язання з поставки оплаченого товару за договором поставки товарів від 02.04.2013 № 2/04-13 на суму 727 800,00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою від 29.05.2013 №СФ-0000142 на суму 727 800,00 грн.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина перша статті 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статі 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 208 Цивільного кодексу України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами. Відповідно до частини 1 статі 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно з частиною 7 статі 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статі 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності з частиною 1 статі 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 Цивільного Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина перша статі 691 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статі 693 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, коли договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений статтею 530 Цивільного Кодексу України.

06.06.2013 позивач здійснив попередню оплату товару за рахунком-фактурою від 29.05.2013 №СФ-0000142 в повному обсязі на суму 727 800,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 06.06.2013 №2488 та банківською випискою від 06.06.2013 (арк. с.14-15).

Таким чином, позивачем було виконано зобов'язання щодо попередньої оплати товару за умовами Договору в повному обсязі.

Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк - відповідно до статі 530 Цивільного кодексу України.

Як встановлено судом, строк поставки товару позивачу відповідачем був встановлений у рахунку-фактурі від 29.05.2013 №СФ-0000142, що складав 10 робочих днів з після оплати товару позивачем(а.с.12).

Судом встановлено, що згідно з домовленістю сторін, яка підтверджена у рахунку-фактурі від 29.05.2013 №СФ-0000142, підписаному та завіреному печаткою відповідача, строк виконання зобов'язання відповідачем був встановлений до 21.06.2013.

Таким чином, зобов'язання відповідача здійснити поставку товару є таким, що настало 21.06.2013, але станом на момент розгляду судом справи поставка товару позивачу за Договором відповідачем не була здійснена.

Положеннями статі 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 2 статі 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Згідно до статі 6 Господарського процесуального кодексу України, підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією, в якій зазначають обставини, на підставі яких пред'явлено претензію, докази, що підтверджують ці обставини, вимоги заявника, суму претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці та інше.

Позивачем була направлена претензія № 3118/1751 від 16.07.2013 відповідачу, в якій позивач просив відповідача повернути йому суму попередньої оплати товару за договором поставки товарів від 02.04.2013 № 2/04-13 у розмірі 727 800,00 грн., надав йому інформацію про платіжні реквізити позивача (а.с. 19-20). Суду позивачем наданий доказ направлення вимоги відповідачу, але відповіді на вимогу відповідач не надав, також ним не була повернута позивачу сума попередньої оплати товару за договором поставки товарів від 02.04.2013 № 2/04-13 у розмірі 727 800,00 грн. (а.с. 21).

За змістом статі 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання і неналежне виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статі 612 Цивільного кодексу України).

Таким чином, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо своєчасної поставки товару, внаслідок чого за ним залишилось зобов'язання повернути позивачу суму попередньої оплати товару за Договором у розмірі 727 800,00 грн., що стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу: Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки, в порушення наведених приписів, доказів виконання зобов'язання повернути позивачу суму попередньої оплати товару за Договором у розмірі 727 800,00 грн. відповідачем не надано, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача суми попередньої оплати товару за Договором у розмірі 727 800,00 грн. обґрунтованими, та такими що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 34, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "Техногрупп-Сев" ( 99038, м. Севастополь, вул. А.Кесаєва, 5/6, кв.63, ідентифікаційний код 35687573, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) на користь федерального державного унітарного підприємства "13 Судоремонтний завод Чорноморського флоту" Міністерства оборони Російської Федерації (99004, м. Севастополь, Нахімовський район, Кілен Балка, ідентифікаційний код 22288616, п/р 26008013021789 в АТ «Сбербанк Росії» м.Київ, Україна, МФО 320627) суму попередньої оплати товару 727 800,00 грн (сімсот двадцять сім тисяч вісімсот грн. 00 коп.).

3. Стягнути з приватного підприємства "Техногрупп-Сев" ( 99038, м. Севастополь, вул. А.Кесаєва, 5/6, кв.63, ідентифікаційний код 35687573, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) на користь федерального державного унітарного підприємства "13 Судоремонтний завод Чорноморського флоту" Міністерства оборони Російської Федерації (99004, м. Севастополь, Нахімовський район, Кілен Балка, ідентифікаційний код 22288616, п/р 26008013021789 в АТ «Сбербанк Росії» м.Київ, Україна, МФО 320627) 14 556,00 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят шість грн. 00 коп.) судового збору.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складене 10.01.2014

Суддя Ю.В.Лотова