Ухвала

від 08.01.2014 по справі 24/5005/10849/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

08.01.2014 справа № 24/5005/10849/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Кузнецова В.О,

суддів: Павловського П.П., Науменка І.М.,

секретар судового засідання Однорог О.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2013 р. по справі

за заявою кредитора 1: Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області, смт.Ювілейне,

кредитора 2: Дніпропетровської районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м.Дніпропетровськ,

кредитора 3: Дніпропетровського районного центру зайнятості, смт.Ювілейне

до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Полістар", смт.Ювілейне

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2013 р. по даній справі (суддя Калиниченко Л.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Полістар". Ліквідовано юридичну особу товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Полістар". Згідно п.6 ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визнано вважати погашеними вимоги Дніпропетровського районного центру зайнятості на суму 75,53 грн., Дніпропетровської районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 83,92 грн., Управління пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області на суму 2 099,73 грн. Припинено повноваження ліквідатора у даній справі. Провадження у справі припинено.

Не погодившись з даною ухвалою, Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що винесення ухвали про ліквідацію боржника позбавило податковий орган можливості виконати завдання визначені законом щодо виконання підприємством-банкрутом конституційного обов'язку стосовно сплати податків, просить ухвалу господарського суду скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відзивах на апеляційну скаргу Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Дніпропетровського обласного відділення та Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області вважають апеляційну скаргу необґрунтованою, тому просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу господарського суду залишити без змін.

08.01.2014 р. представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи, що строк розгляду даної апеляційної скарги, встановлений ст.102 ГПК України збіг 03.01.2014 р., колегія суддів вважає, можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження у даній справі підлягає припиненню, з огляду на наступне.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на судовий захист.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст.14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Відповідно до статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон).

Статтею 9 Закону встановлено, що справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною 1 статті 91 ГПК України передбачено, що апеляційну скаргу мають право подати також особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Згідно ч.6 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі.

В силу особливостей процедури банкрутства, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи з метою попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

За ст. 1 Закону учасниками провадження у справі про банкрутство є: сторони (конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут)), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Виходячи зі змісту наведеної правової норми, Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не може мати іншого правового статусу, окрім статусу кредитора боржника, тобто - сторони у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2012 р. у даній справі за заявою Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області, Дніпропетровської районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Дніпропетровського районного центру зайнятості порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Полістар" за процедурою, передбаченою ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013 р.).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2013 р. визнано вимоги кредитора -2 Дніпропетровської районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 83,92 грн. Визнано вимоги кредитора-3 Дніпропетровського районного центру зайнятості на суму 75,53 грн. Вимоги кредитора-1 Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області на суму 2 099,73 грн., які складаються з фінансових санкцій, припинені на підставі п.1 1 ст.80 ГПК України. Визнано товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Полістар" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців, до 15.07.2013 р. Ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Андросову В.Є. Зобов'язано ліквідатором вчинити певні дії.

Згідно ч.5 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Частиною 1 статті 210 ГК України встановлено, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів).

Наведена правова норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається через вказані вище процедури.

Особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише у разі подання у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника. Тільки після цього, така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013 р.), у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Згідно з п. 104 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 року "Про судову практику у справах про банкрутство" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Пунктом 5 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Статтею 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

В Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Згідно вимог ч.ч.1, 3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ст. 34 ГПК України допустимими доказами, які можуть підтверджувати відсутність боржника або керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є витяг чи довідка, в якій міститься запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

В підтвердження відсутності керівних органів боржника за місцезнаходженням кредитором подана довідка з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців станом на 16.11.2012 р. та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 20.12.2012 р.

Згідно повідомлення Дніпропетровської районної державної адміністрації від 28.12.2012 р. № 3/13-2934 запис про відсутність боржника за місцезнаходженням внесено до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців 03.05.2012 р.

Отже, відсутність боржника за місцезнаходженням підтверджена належними доказами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Доказом безспірності грошових вимог кредитора - 2 Дніпропетровської районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є довідка про наявність заборгованості боржника зі сплати страхових внесків станом на 20.11.12 р. у сумі 83,92 грн., яка виникла у третьому кварталі 2008р., останній звіт боржником було подано за 2008 р. Фонд, неодноразово, звертався до боржника з листами-вимогами про сплату заборгованості, але вони не були отримані, у зв'язку з відсутністю боржника за його місцезнаходженням - смт.Ювілейне, вул.Радгоспна, 42.

Кредитором-3 Дніпропетровським районним центром зайнятості, смт.Ювілейне до заяви додана розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків за 2008р. про наявність заборгованості у розмірі 75,53грн.

Таким чином, безспірність вимог до боржника та його неплатоспроможність підтверджена належними доказами по справі.

В результаті ліквідаційної процедури ліквідатором встановлена та підтверджена кредиторська заборгованість: Дніпропетровського районного центру зайнятості на суму 75,53 грн., Дніпропетровської районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 83,92 грн., Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області на суму 2099,73 грн.

Матеріали справи не містять доказів звернення скаржника з грошовими вимогами до ліквідатора боржника у порядку, встановленому ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Доказів наявності грошових вимог до боржника податкова інспекція не надала і суду апеляційної інстанції.

Зазначивши в апеляційній скарзі про необхідність проведення податкової перевірки боржника, податкова інспекція не вказала на наявність доказів, які свідчать про вжиття заходів для проведення такої перевірки (видання наказу про проведення перевірки, направлення посадових осіб для проведення перевірки, складання акту про неможливість проведення перевірки чи надання документів для її проведення).

Згідно п.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 7 "Про деякі питання застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України", якщо апеляційну скаргу подано, зокрема, особою, яка не має права її подавати, то у таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 91 або 106 ГПК України. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Відповідно п.1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи викладене, з метою усунення процесуального порушення при прийнятті до провадження цієї апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне припинити апеляційне провадження з перегляду ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2013 р.по справі № 24/5005/10849/2012.

Керуючись п.1.ч.1 ст. 80, ст.ст. 91,99 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за скаргою Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2013 р. у справі № 24/5005/10849/2012 припинити. Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України. Головуючий суддя В.О.Кузнецов Судді П.П.Павловський І.М.Науменко