Рішення

від 09.01.2014 по справі 920/2147/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.01.2014 Справа № 920/2147/13 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Завод світлопрозорих та металевих конструкцій «Александрія», м.Запоріжжя

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілікатобетон», м.Суми

про стягнення: 325 863,49 грн.

СУДДЯ Моїсеєнко В.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Мироненко Б.П., довіреність № 1 від 07.01.2014р.,Оліцький В.М., довіреність № 2 від 07.01.2014р.

від відповідача: Лантушенко Д.С., довіреність від 08.01.2014р.

За участю секретаря судового засідання Сороки Л.М.

Суть спору : позивач просить суд стягнути з відповідача 277 085,00 грн. - основного боргу за поставлений товар на умовах договору купівлі-продажу продукції №1-17/11 від 17.11.2011р. , 39 850,82 грн. - пені, 8927,67 грн. 3% річних, а також судові витрати пов'язані з розглядом справи.

Відповідач подав відзив на позов, в якому позовні вимоги визнає в повному обсязі.

09.01.2014р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 19925,41 грн. Заява подана з дотриманням вимог ст.22 ГПК України , суд приймає її до розгляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази, суд встановив.

17.11.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Завод світлопрозорих та металевих конструкцій «Александрія» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сілікатобетон» ( відповідач) було укладено договір купівлі-продажу продукції, відповідно до п.2.1 якого продавець (позивач) здійснює постачання продукції по реквізитах, наданих покупцем ( відповідачем). Вартість товару складає 853,00 грн. з ПДВ за одну тону ( п.4.1 договору).

Додатковими угодами , укладеними сторонами 01.03.2012р. ціна була збільшена до 932,00 грн. , а від 23.04.2013р. - до 939,00 грн.

У відповідності до умов п.3.1 договору , позивач зобов'язаний був здійснювати постачання товару в термін та на умовах договору визначених рознарядками відповідача.

Згідно з умовами зазначеного договору, відповідачем було надано позивачу листи на здійснення поставки товару в межах договору.

У відповідності до п.4.3 договору купівлі-продажу продукції № 1-17/11 від 17.11.2011р. , покупець ( відповідач) здійснює 100% передоплату, згідно виставлених рахунків продавцем ( позивачем).

З матеріалів справи вбачається, позивач згідно видаткових накладних від 19.10.2012р. № РН -0000097, від 01.11.2012р. № РН-0000102, від 03.11.2012р. № РН-0000104 , від 12.11.2012р. № РН-0000106 поставив відповідачу товарів на загальну суму 288 128,40 грн.

Факт отримання відповідачем від позивача товарів підтверджується договором купівлі-продажу № 1-17/11 від 17.11.2011р., додатковими угодами , належним чином підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими накладними, рахунками-фактурами( а.с. ( 8-22) .

Як свідчать матеріали справи та не заперечується відповідачем , взяті на себе зобов'язання за договором відповідач не виконав, розрахунки провів частково в сумі 11043,40 грн.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено , що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тому, оскільки відповідач у термін вказаний в договорі розрахунки з позивачем повністю не провів, позивач був вимушений звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості за поставлений товар , яка на час розгляду справи по суті становить 277 085,00 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.

Отже відповідач доказів сплати основного боргу в сумі 277 085,00 грн. не подав, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 277 085,00 грн. боргу за поставлені товари.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог ,позивач уточнює позовні вимоги стосовно стягнення пені та просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 19925,41 грн.

Пунктом 6.1 договору купівлі-продажу продукції №1-17/11 від 17.11.2011р. передбачено, що за невиконання умов даного договору винній стороні нараховується неустойка, у розмірі 2-х облікових ставок НБУ від суми невиконаних у термін зобов'язань ,за кожний день прострочення (пеня).

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачені умовами договору, пеня в сумі 19925,41 грн. нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", відповідає приписам ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тому вимоги позивача є правомірними і відповідають нормам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ст. ст. 550,611 Цивільного кодексу України.

Згідно Закону України «Про судовий збір», ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу пропорційно задоволеним позовним вимогам за рахунок відповідача відшкодовується 6118,76 грн. -витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Уточнені позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілікатобетон» ( 40030, м.Суми, вул. Прикордонна,14, код 31065953) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Завод світлопрозорих та металевих конструкцій «Александрія» ( 69096, м. Запоріжжя, вул. Клубна,17/1код 33754422) 277085,00 грн. боргу, 19925,41 грн. пені, 8927,67 грн. 3% річних, 6118,76 грн. витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

Повне рішення складено 10.01.2014р.

Суддя В.М. Моїсеєнко