Ухвала

від 17.12.2013 по справі 825/3452/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/3452/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

17 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Гусак О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Екологія» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області до Публічного акціонерного товариства «Екологія» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2013 року Державна податкова інспекція у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Екологія» в якому просила стягнути з відповідача податковий борг по податку на додану вартість в сумі 358 243,72 грн. та по податку на прибуток в сумі 460 294,31 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року позов задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Екологія» податковий борг в сумі 358 243,72 грн. по податку на додану вартість та податковий борг в сумі 460 294,31 грн. по податку на прибуток.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27.03.2007 ПАТ «Екологія» (ід. код 02173816) як юридичну особу зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АВ № 095192, (а.с.6-7), взято на облік до ДПІ у м. Чернігові як платника податків з 20.11.1995 за № 5424 (довідка про взяття на облік платника податків від 06.04.2012 № 462/10/18-317, (а.с.8).

Відповідно до розрахунку позивача, станом на момент звернення до суду відповідач має податковий борг на загальну суму 818 538,03 грн., у т. ч. по ПДВ - 358 243,72 грн., по податку на прибуток - 460 294,31 грн.

Податковий борг по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 460 294,31 грн. підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 05.11.2012 № 0004322320, яким визначено грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 396 928,00 грн. (у т. ч. за основним платежем - 392 943,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 3 985,00 грн.) (а.с.11).

При цьому, за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання відповідачу нарахована пеня у сумі 60 169,05 грн.

Податковий борг по ПДВ у сумі 358 243,72 грн. підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 05.11.2012 № 0004332320, яким визначено грошове зобов'язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 354 268,00 грн. (у т. ч. за основним платежем - 335 576,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 18 692,00 грн.) (а.с.10); податковою декларацією від 19.06.2013 на суму 5 009,00 грн. (а.с.12-13); уточнюючим розрахунком по ПДВ від 24.07.2013 (а.с.14-15); податковою декларацією від 19.07.2013 на суму 2 230,00 грн. (а.с.16-17).

При цьому, за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання відповідачу нарахована пеня у сумі 64 615,93 грн.

Враховуючи, що відповідачем на час подання позову до суду названі вище податкові зобов'язання не сплачені, позивач звернувся до суду про стягнення податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 358 243,72 грн. та по податку на прибуток в сумі 460 294,31 грн.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України. Зокрема, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п. 56.18 статті 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем податкові повідомлення-рішення від 05.11.2012 № 0004322320 та № 0004332320 були оскаржені в судовому порядку.

Так, постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року по справі № 2а/2570/3758/2012 в задоволенні позову ТОВ «Екологія» було відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року залишено без змін.

Вказане судове рішення, відповідно до ст. 254 КАС України, набрало законної сили.

Враховуючи вищенаведене, обставина виникнення даної заборгованості була досліджена судом в іншій справі, про що було постановлено рішення, яке набрало законної сили.

Крім цього, як встановлено апеляційним судом, рішення судів першої та апеляційної інстанції по справі № 2а/2570/3758/2012 залишені в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2013 року.

Між тим, сума заборгованості залишається несплаченою.

Відповідно до п. 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов'язком визначається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Згідно пп. 16.1.4. п. 16.1 статті 16 Кодексу, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Кодексу, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до пп. 14.1.137 п.14.1 статті 14 Кодексу, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п. 5.41 статті 41 Кодексу, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Згідно з пп. 20.1.18. п. 20.1 статті 20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, судом першої інстанції вірно було встановлено обов'язок відповідача сплатити вказаний податковий борг, а тому обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Екологія» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 23.12.2013

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.