Ухвала

від 16.12.2013 по справі 16/54

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/8138/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу

Приватного підприємства «Солекс»

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 20.03.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2011

у справі №16/54-08

за позовом Приватного підприємства «Солекс»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 20.03.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2011, у задоволенні позову відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позову, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

ДПА у Київській області проведено перевірку щодо контролю за здійсненням позивачем розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, а саме, зали гральних автоматів, розташованої м.Фастів, вул. 1-го Травня, 10, за результатами якої складено акт №0111/26/57/23/24102644 від 29.09.2008.

За висновками акта перевірки позивачем порушено вимоги п.1, 2, 3 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР), а саме, встановлено, що на момент перевірки в залі гральних автоматів знаходились 38 гральних автоматів, підключених до електроенергії та функціонуючих, обладнаних купюро приймачами, які не переведені у фіскальний режим роботи, не обладнані запам'ятовуючим пристроєм (фіскальною пам'яттю).

На підставі акта перевірки, відповідно до п.2 ст.17 Закону №265/95-ВР відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 13420 грн. №004742330/0 від 20.10.2008.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, обґрунтовував свої висновки тим, що Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції» до Державного реєстру було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів. З цього часу суб'єкт господарювання не має можливості посилатися на невиконання державою взятих на себе обов'язків з організації розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть передбаченим Законом № 265/95 вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій судова колегія погодитись не може, вважає, що вони зроблені без всебічного і повного з'ясування всіх фактичних обставин справи, незастосування системного аналізу норм чинного законодавства, враховуючи постанову Верховного Суду України від 18.12.2012 у справі за позовом приватного підприємства «Гейм-Сервіс» до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій, у відповідність з якою, в силу вимог статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає приведенню судова практика.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг встановлені Законом № 265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їхні господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Реєстратори розрахункових операцій застосовуються суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (абзац четвертий статті 2 Закону № 265/95-ВР).

Аналіз наведених положень Закону № 265/95-ВР дає підстави вважати, що метою застосування реєстраторів розрахункових операцій є контроль за обігом готівкових та безготівкових коштів при реалізації товарів (послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг.

У пункті 6 додатку до постанови № 121 наведено перелік автоматів для реалізації товарів (послуг), використання яких можливе у випадку обладнання їх реєстратором розрахункових операцій. Зокрема, такими автоматами є автомати з продажу квитків на приміському залізничному транспорті, гральні, з обліку жетонів в автоматизованих контрольних пунктах проходу пасажирів у метрополітені, з продажу дозованих і штучних товарів, іншого призначення.

Правовий аналіз цієї норми права дає підстави вважати, що наведений невичерпний перелік автоматів вказує на автомати, які здійснюють розрахункові операції, тобто операції з приймання готівкових коштів або їхніх замінників (жетонів) за реалізований товар або надану послугу.

Такі автомати для реалізації товарів (послуг) при здійсненні розрахункової операції можуть приймати готівкові кошти або їхні замінники.

Якщо в розрахунковій операції використовується замінник готівкових коштів, то у будь-якому випадку повинна мати місце операція заміни готівкових коштів на їхні замінники (жетони, талони тощо).

Операція із заміни готівкових коштів на їхні замінники може бути розрахунковою, якщо при цьому надається платна послуга.

Закон № 265/95-ВР не містить визначення терміна «послуга», воно наведено в іншому документі - Законі України від 1 грудня 2005 року № 3164-IV «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності». Відповідно до цього законодавчого акта послуга - це результат економічної діяльності, яка не створює товар, але продається та купується під час торговельних операцій.

Таким чином, автомати, які здійснюють розрахункові операції, приймаючи від покупця жетони як замінники готівкових коштів за надання послуги або товару, мають бути обладнані реєстраторами розрахункових операцій.

Будь-яка розрахункова операція за допомогою реєстратора розрахункових операцій реєструється один раз за надання послуги чи товару.

Надання послуги заміни готівкових коштів на їхні замінники відрізняється від послуги, яка в подальшому отримується з використанням такого замінника (жетону).

У зв'язку з цим відповідь на питання, яка фактично послуга надана, міститься в розрахунковому документі, виданому реєстратором розрахункових операцій.

Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну (абзац п'ятнадцятий статті 2 Закону № 265/95-ВР).

Цей документ вказує на сутність наданої послуги. Зокрема, стосовно послуг, які надаються з використанням автоматів, це може бути право на проїзд у приміському залізничному транспорті, право на гру, право на проїзд у метрополітені або на отримання замінника готівкових коштів (жетонів), які можуть бути використані в автоматизованих контрольних пунктах проходу пасажирів у метрополітені.

У випадку коли при видачі жетонів у розрахунковому документі вказується на набуте право на послугу чи товар, а не на обмінну операцію готівкових коштів на їхні замінники, жетон не набуває статусу замінника грошей і подальше використання жетону для початку гри на гральному автоматі не може вважатися розрахунковою операцією, оскільки у цьому випадку не відбувається приймання автоматом для гри готівкових коштів або їхніх замінників.

Таким чином, гральні автомати, які не здійснюють приймання готівкових коштів або їхніх замінників, не здійснюють розрахункові операції.

При вирішенні спору суди попередніх інстанцій не звернули уваги на зазначені вимоги Закону № 265/95-ВР та не встановили, яким чином набувалось право гри, яка саме операція (обмінна чи надання послуги) здійснювалась при прийманні грошей, з огляду на доводи позивача про використання опломбованого та приведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій - контрольно-касового апарату, модель якого внесено до Державного реєстру.

Не встановлення та ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення у справі, виключає можливість для висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судове рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Солекс» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 20.03.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2011 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун