Рішення

від 08.01.2014 по справі 919/1281/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2014 року справа № 919/1281/13 за позовом Державного підприємства "Санаторій "Зорі України"

(98682, АР Крим, м. Ялта, смт Сімеїз, п/в Сімеїз-2)

до Виробничо-будівельного кооперативу "Опора"

(99014, м. Севастополь, вул. Правди,10)

про стягнення заборгованості за договором,-

суддя Щербаков С.О .

за участю:

представників позивача - Симоненко Р.С., довіреність №05 від 06.01.2014; Симоненка В.П., довіреність №04 від 06.01.2014; Швиряєвої Н.С., довіреність №07 від 06.01.2014;

представника відповідача - Бекірова К.М., довіреність б/н від 08.12.2014, дійсна до 31.12.2014,

Суть спору:

05.11.2013 Державне підприємство «Санаторій «Зорі України» звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Виробничо-будівельного кооперативу «Опора», в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором №16-11 від 19.05.2011 у розмірі 37604,48 грн., з яких: 35020,00 грн. - основна сума заборгованості, 560,32 грн. - інфляційні втрати а також 3% річних у розмірі 2024,16 грн.

Позовні вимоги із посиланням на статті 526, 625, 629, 903 Цивільного кодексу України, 173, 193, 224, 226 Господарського кодексу України, умови Договору №16-11 від 19.05.2011, мотивовані неналежним виконанням відповідачем обов'язку щодо оплати за надані послуги за цим договором, в наслідок чого у останнього утворилась відповідна заборгованість.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 08.11.2013 було порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 25.11.2013.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався 25.11.2013 на 11.12.2013 та 11.12.2013 оголошувалась перерва до 08.01.2014.

У судовому засіданні 08.01.2014 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позові та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.01.2014 заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у письмовому відзиві, в якому зокрема вказував, що відповідачем не надано доказів фактично наданого обсягу послуг на суму 35020,00 грн.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні 08.01.2014 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

встановив:

19.05.2011 між Державним підприємством "Санаторій "Зорі України" (Виконавець) та Виробничо-будівельним кооперативом "Опора" (Замовник) було укладено договір №16-11 (далі - Договір) /а.с. 9-10/, предметом якого відповідно до розділу 1 даного договору є розміщення у номерах з частковими зручностями осіб, що прибули за напрямком Замовника у кількості та у строки, згідно затвердженим спискам Замовника.

Відповідно до пунктів 2.1.-2.2. Договору, Виконавець зобов'язаний забезпечити розміщення осіб, що прибули за напрямком Замовника у номерах з частковими зручностями; підставою для розміщення осіб, є затверджені списки, посвідчення особи (паспорт), а замовник в свою чергу зобов'язаний серед іншого в строк за 5-ть робочих днів до заїзду надати затвердженні списки осіб на розміщення в ДП «Санаторій «Зорі України» із зазначенням строків проживання та інформувати у письмовому вигляді про зміни строків проживання, зміни у списках.

Згідно п. 3.1.-3.3. Договору, вартість послуг становить: 140,00 грн., у тому числі ПДВ за 1 ліжко-день. Загальна вартість послуг за даним договором розраховується за цінами, вказаними у п. 3.1. Договору за фактично наданий обсяг послуг (ліжко-днів) згідно актів виконаних робіт. Розрахунки за надані послуги здійснюються Замовником шляхом перерахування попередньої оплати на розрахунковий рахунок Виконавця у строк за 3 дні до заїзду, згідно виписаним рахункам. Кінцевий розрахунок за фактично надані послуги здійснюються щомісячно в строк до 10 числа місяця наступного за звітним.

Сторони щомісячно здійснюють звірення взаємних розрахунків, оформлюючи акт звірення (пункт 3.4. Договору).

Пунктом 3.5. Договору передбачено, що здача-прийом наданих послуг здійснюється після закінчення кожного звітного місяця та оформлюється актом виконаних робіт. Акти виконаних робіт є невід`ємною частиною даного договору.

Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2011 (пункт 5.1. Договору).

На виконання умов Договору, відповідачем у період з 19.05.2011 по 08.07.2011 на адресу позивача були надіслані затверджені списки осіб на розміщення в ДП «Санаторій «Зорі України» із зазначенням строків проживання, в яких також була гарантована плата надання послуг (а.с. 11-31).

За твердженням позивача, відповідно до вказаних списків, позивачем були надані послуги відповідачу з розміщення у номерах позивача в розмірі 631 ліжко-день на суму 88340,00 грн. За результатом наданих відповідачу послуг позивачем були складені Акт виконаних робіт №90 від 01.06.2011 на суму 27580,00 грн., Акт здачі-прийому робіт за червень 2011 на суму 51380,00 грн. та Акт здачі-прийому робіт за липень 2011 на суму 9380,00 грн. Зазначені акти виконаних робіт були підписані представником позивача та скріплені печаткою (а.с. 103-105).

Представник відповідача в судовому засіданні 08.01.2014 підтвердив отримання зазначених актів відповідачем.

Однак на думку позивача, відповідач в порушення умов договору, свої зобов'язання з оплати наданих послуг належним чином не виконав, не підписав та не надав заперечень щодо надісланих актів про надані послуги та сплатив вартість наданих йому за Договором послуг лише частково в сумі 53320,00 грн., внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 35020,00 грн.

Зазначене стало підставою звернення позивача до суду із відповідними вимогами.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України, встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно положень ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач зобов'язався відповідно до пунктів 3.2.-3.3 Договору здійснювати плату послуг за фактичний обсяг наданих послуг згідно актів виконаних робіт шляхом перерахування попередньої оплати на розрахунковий рахунок Виконавця у строк за 3 дні до заїзду, згідно виписаним рахункам. Кінцевий розрахунок за фактично надані послуги здійснюється щомісячно в строк до 10 числа місяця наступного за звітним.

Згідно листів ВБК «Опора», Державним підприємством «Санаторій «Зорі України» отримано заявку на надання послуг за договором №16-11 від 19.05.2011 у травні-червні 2011 у кількості 669 ліжко-днів на загальну суму 93660,00 грн.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 ГПК України).

За приписами статті 43 цього Кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Особи, які прибули до позивача за замовленням відповідача були розміщені на підставі особистих путівок, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 136-186), а реєстрація вказаних осіб проводилась медичним регістратором на підставі наданих особою документів до «Журналу реєстрації осіб, що прибули в ДП «Санаторій «Зорі України»», який ведеться у електронній формі.

З вибірки з вказаного Журналу вбачається реєстрація осіб за направленням відповідача - ВБК «Опора» відповідно до наданих відповідачем списків (а.с. 126-129).

Відповідач в свою чергу не надав доказів щодо інформування позивача в письмовому вигляді про зміну строків проживання, зміну у наданих ним списках, що передбачено п. 2.2. Договору.

Крім цього, на думку суду, не підписання актів виконаних робіт про надання послуг зі сторони відповідача, при відсутності мотивованої відмови від приймання послуг не звільняє відповідача від оплати їх вартості у відповідності до вимог пунктів 3.2.-3.3. Договору.

Отже, фактично позивачем були надані послуги відповідачу у травні-липні 2011 у кількості 631 ліжко-день на загальну суму 88340,00 грн., що підтверджується заявками відповідача, а також складеними позивачем та скріпленими печаткою Актом виконаних робіт №90 від 01.06.2011 на суму 27580,00 грн., Актом здачі-прийому робіт за червень 2011 на суму 51380,00 грн. та Актом здачі-прийому робіт за липень 2011 на суму 9380,00 грн.

Таким чином, дослідивши докази в їх сукупності, судом встановлено, що позивачем були надані послуги з розміщення осіб за спірним договором, укладеним з відповідачем у кількості 631 ліжко-днів на загальну суму 88340,00 грн., однак, відповідачем були сплачені послуги лише частково на суму 53320,00 грн., в зв'язку із чим залишок несплаченої відповідачем суми становить 35020,00 грн.

Отже, аналізуючи сукупність встановлених обставин, вищенаведені приписи матеріального закону, судом встановлений факт порушення відповідачем зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги по договору №16-11 від 19.05.2011 на суму 35020,00 грн.

Враховуючи те, що оплата позивачу за надані послуги є обов'язком відповідача, належне виконання якого вимагається законом та Договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за надані послуги у розмірі 35020,00 грн.

У зв'язку з цим вимоги позову щодо стягнення основної суми заборгованості за надані по Договору послуги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційне нарахування на суму заборгованості у розмірі 560,32 грн. та 3% річних у розмірі 2024,16 грн.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних (а.с. 47), суд дійшов висновку що він є вірним та відповідає умовам договору та чинному законодавству.

За таких обставин позов у цій частині також підлягає задоволенню.

Втім, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат (а.с. 46), суд дійшов до висновку що він є невірним, оскільки позивачем не було враховано, що у певні періоди була дефляція, в зв'язку із чим, судом був здійснений власний розрахунок інфляційних втрат, згідно якого сума інфляційного нарахування, на яке збільшилась сума боргу складає 68,95 грн.:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 01.11.2011 - 16.07.2013 35020.0 1.002 68.95 35088.95 Судом, при здійсненні розрахунку індексу інфляції також було враховано вказівки, викладені у абзаці 3 пункту 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», згідно яких розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, сума нарахованого індексу інфляції становить 68,95 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 37113,11 грн., з яких: 35020,00 грн. основна сума заборгованості, 68,95 грн. інфляційні втрати та 2024,16 грн. - 3% річних.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України, враховуючи що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, понесені позивачем при зверненні з даним позовом до суду витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1698,02 грн. (37113,11 х 1720,50)/37604,48), з яких 37113,11 грн. - задоволена сума позовних вимог, 1720,50 грн. - сплачений позивачем судовий збір при подачі позову, 37604,48 грн. - заявлена сума позовних вимог .

На підставі викладеного та керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з виробничо-будівельного кооперативу «Опора» (99014, м. Севастополь, вул. Правди,10; ЄДРПОУ 23010685; п/р 2600114063 СФ ПАТ «УкрБизнесБанк» м. Донецьк, МФО 334696) на користь Державного підприємства «Санаторій «Зорі України» (98682, АР Крим, м. Ялта, п/в Сімеїз-2, ЄДРПОУ 03505605; п/р 26006000089293, ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) заборгованість за договором №16-11 від 19.05.2011 у розмірі 37113,11 грн. (тридцять сім тисяч сто тринадцять грн. 11 коп.), з яких: 35020,00 грн. основна сума заборгованості, 68,95 грн. інфляційні втарти та 2024,16 грн. - 3% річних.

3. Стягнути з виробничо-будівельного кооперативу «Опора» (99014, м. Севастополь, вул. Правди,10; ЄДРПОУ 23010685; п/р 2600114063 СФ ПАТ «УкрБизнесБанк» м. Донецьк, МФО 334696) на користь Державного підприємства «Санаторій «Зорі України» (98682, АР Крим, м. Ялта, п/в Сімеїз-2, ЄДРПОУ 03505605; п/р 26006000089293, ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) судовий збір у розмірі 1698,02 грн. (одна тисяча шістсот дев'яносто вісім грн. 02 коп.).

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 11.01.2014.

Суддя C.О. Щербаков