Рішення

від 18.12.2013 по справі 910/20995/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20995/13 18.12.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Більманське хлібоприймальне підприємство"

До Аграрного фонду

Про стягнення 5 693,29 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача не з'явилися

Від відповідача Козій І.П. дов. №321 від 05.08.2013р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Більманське хлібоприймальне підприємство" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Аграрного фонду про стягнення з останнього заборгованості по договору складського зберігання зерна №260/10 від 30.07.2010р. у розмірі 5 693,29 грн., з яких 5 224,36 грн. - основного боргу, 468,93 - 3% річних крім того просив судові витрати у розмірі 1 720,50 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору складського зберігання зерна №260/10 від 30.07.2010р. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати у розмірі 1 720,50 грн., пов'язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2013 було порушено провадження у справі №910/20995/13 та призначено розгляд справи на 27.11.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2013 розгляд справи відкладався на 09.12.2013, відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні 09.12.2013 оголошувалась перерва до 18.12.2013.

Представники позивача у судове засідання 18.12.2013 не з'явилися, вимоги ухвали суду у справі не виконали, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подали.

Представник відповідача в судове засідання 18.12.2013 з'явився, надав додаткові письмові пояснення по справі, до яких додано платіжне доручення №1504 від 06.12.2013р. про сплату суми основного боргу у розмірі 5 224, 36 грн., крім того просив суд відмовити позивачу у задоволенні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 468,93 грн. в повному обсязі.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. №02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/20995/13.

В судовому засіданні 18.12.2013 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2010 року між Приватним акціонерним товариством "Більманське хлібоприймальне підприємство" (далі - Зерновий склад, Позивач) та Аграрним фондом (далі - Поклажодавець, Відповідач) було укладено договір складського зберігання зерна №260/10 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Поклажодавець зобов'язується передати на зберігання Зерновому складу зерно пшениці -3 класу в кількості 507,543 тн. (об'єктів державного цінового регулювання), якість яких відповідає діючим ДСТУ (далі - зерно), за заліковою вагою в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло на карточку Поклажодавця і засвідчується відповідними складськими документами, а Зерновий склад зобов'язується прийняти таке зерно для зберігання на визначених цим Договором умовах і в установлений строк повернути його Поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим Договором та законодавством.

Згідно з п. 8.1. Договору, останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань в повному обсязі.

Спір виник в зв'язку з тим, позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг зберігання зерна, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, яка становить 5 693,29 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 936 Цивільного кодексу України встановлює, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно п. 3.1.1., п. 3.1.6. Договору, Зерновий склад зобов'язаний: прийняти від Поклажодавця зерно фактичної якості, але не вище обмежувальних кондицій, забезпечити його належне зберігання у повному обсязі та здійснити відпуск Поклажодавцеві всієї кількості зерна, що фактично зберігається на день відпуску; зберігати зерно протягом строку, визначеного в договорі.

Відповідно до п. 4.4. Договору, Поклажодавець сплачує вартість послуг із зберігання зерна з моменту передачі зерна Поклажодавця на зберігання Зерновому складу на підставі актів наданих послуг та розрахунку обсягів коштів зберігання зерна, як об'єкту державного цінового регулювання в строк до ---- 200 ---- року.

Згідно з п. 24 ст. 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" складські документи на зерно це - товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов'язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа.

Згідно з п. 1 Порядку випуску бланків складських документів на зерно, їх передачі та продажу зерновим складам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №510 від 11.04.2003р., підставою для видачі складських документів на зерно (далі - складські документи) є прийняття зерна зерновим складом на зберігання.

Наказом Міністерства аграрної політики України №198 від 27.06.2003 затверджено Положення про обіг складських документів на зерно (далі - Положення).

Згідно п. 1.1. Положення складськими документами на зерно є: складська квитанція, просте та подвійне складські свідоцтва.

Пункт 1.7. Положення визначає, що зерновий склад на бажання поклажодавця зобов'язаний видати йому один із складських документів на зерно. При оформленні партії зерна складська квитанція виписується в обов'язковому порядку як первинний документ, що засвідчує кількість та якість прийнятого складом зерна.

Відповідно до п.п. 1.19., 1.20. Положення, після заповнення реквізитів складського документа на зерно, реєстрації його у Реєстрі складських документів на зерно з присвоєнням порядкового номера, один примірник оригіналу заповненого бланка складського документа передається поклажодавцеві або вповноваженій ним особі, а другий залишається на складі. Поклажодавець чи вповноважена ним особа на підтвердження отримання складського документа ставить власний підпис у Реєстрі складських документів на зерно, що ведеться зерновим складом.

Згідно п.п. 2.1. п. 2 розділу V Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України №661 від 13.10.2008, переоформлення зерна від одного власника іншому проводиться в їх присутності або в присутності уповноважених ними осіб згідно з заявою власника про переоформлення. У заяві вказуються культура, клас, обсяг переоформлення, реквізити нового власника.

Відповідно до складської квитанції на зерно №4540 від 03.09.2010 серія АТ №978540 зерновий склад (Позивач) прийняв на зберігання від Аграрного фонду (Відповідача) на підставі договору складського зберігання №260/10 від 30.07.2010 зерно пшениці м'якої 3 класу, вагою 507 543 тон, яке переоформлено з ТОВ "Хліб Інвестбуд".

Відповідно до складської квитанції на зерно №4775 від 05.10.2010 серія АТ №978775 зерновий склад (Позивач) прийняв на зберігання від Аграрного фонду (Відповідача) на підставі договору складського зберігання №260/10 від 30.07.2010 зерно пшениці м'якої 2 класу, вагою 203 129 тон, яке переоформлено з ТОВ "Хліб Інвестбуд".

Відповідно до складської квитанції на зерно №4776 від 05.10.2010 серія АТ №978776 зерновий склад (Позивач) прийняв на зберігання від Аграрного фонду (Відповідача) на підставі договору складського зберігання №260/10 від 30.07.2010 зерно пшениці м'якої 3 класу, вагою 282 153 тон, яке переоформлено з ТОВ "Хліб Інвестбуд".

Пункт 1 статті 938 Цивільного кодексу України встановлює, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Відповідно до п. 1 ст. 946 Цивільного кодексу України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Жодною із сторін не заперечується той факт, що передане Відповідачем зерно пшениці у зазначений період зберігалось Позивачем.

Матеріалами справи підтверджено, що послуги зі зберігання пшениці 3 та 2 класу відповідача на суму 5 224,36 грн. були надані позивачем у період з 03.09.2010р. по 14.09.2010р. та у період з 05.10.2010р. по 12.10.2010р. та станом на 01.10.2013р. має заборгованість по договору складського зберігання зерна №260/10 від 30.07.2010р. у розмірі 5 224,36 грн.

Крім того, через канцелярію суду представник Відповідача повідомив про те, що станом на 06.12.2013р. основна заборгованість на суму 5 224,36 грн. була погашена. Зазначений факт Позивачем заперечений не був. (платіжне доручення №1504 від 06.12.2013р. копія якого міститься в матеріалах справи).

А тому зважаючи на зазначене провадження в частині 5 224,36 грн., у зв'язку з оплатою її Відповідачем після порушення провадження, підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК.

Крім суми основної заборгованості, Позивач за невиконання договірних зобов'язань за Договором просить суд стягнути з Відповідача 468,93 грн. - 3% річних.

Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" №01-8/344 від 11.04.2005р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок заявленого позивачем розміру 3% річних, який підлягає стягненню з Відповідача, та встановлено, що зазначена сума 3% річних у розмірі 468,93 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33 , 49 , п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1.Провадження в частині стягнення з відповідача 5 224,36 грн. основного боргу припинити.

2 .Позов задовольнити.

3.Стягнути з Аграрного фонду (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 33642855) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства "Більманське хлібоприймальне підприємство" (71051, Запорізька область, Куйбишевський район, станція Більманка, код ЄДРПОУ 25477938) - 3% річних у розмірі 468,93 грн.

4.Стягнути з Аграрного фонду (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 33642855) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства "Більманське хлібоприймальне підприємство" (71051, Запорізька область, Куйбишевський район, станція Більманка, код ЄДРПОУ 25477938) 1 720,50 грн. - судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

6.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

7.Дата складення повного рішення 23.12.2013р.

Суддя А.В.Митрохіна