Рішення

від 03.12.2013 по справі 910/19395/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19395/13 03.12.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Італійський Торговий дім» До Товариства з обмеженою відповідністю «Дефіс» Простягнення 122 541,60 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Лукасевич К.А. - за дов.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом до суду з позовом про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дефіс» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Італійський Торговий дім» за актом прийому-передачі кавомолку Fiorenzato F64 E0000636333, передану в тимчасове користування згідно договору оренди обладнання № 182 та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дефіс» 813,60 грн. пеню передбачену п.7.4. договору, 1728,00 грн. пеню передбачено п.7.5. договору, 120 000 грн. суму неодержаного прибутку.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить зобов'язати відповідача повернути за актом прийому-передачі кавомолку Fiorenzato F64 E0000636333, передану в тимчасове користування згідно договору оренди обладнання № 182 та стягнути пеню в розмірі 3960 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач у судове засідання не з'явився, представників не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 09.10.2013 р. про порушення провадження у справі та ухвалою суду від 12.11.2013р. не подав.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.11.2013р. місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Дефіс»: 04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 14-в.

Водночас, ухвали суду від 09.10.2013р. та від 12.11.2013р. направлені на адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дефіс»: 04070, м. Київ, вул.. Сагайдачного, 14-в. Однак Ухвала суду від 09.10.2013р. повернута суду органами зв'язку з відміткою „за закінченням встановленого строку зберігання".

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами зв'язку з позначкою „за закінченням встановленого строку зберігання" з урахуванням конкретних обставин даної справи є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Італійський торговий дім» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дефіс» було укладено договір оренди обладнання № 182.

Відповідно до умов договору орендарю передавалось, в оренду обладнання, найменування, серійний номер, кількість, ціна без ПДВ на яке зазначалось в відповідних актах прийому-передачі.

01.09.2011р. Позивач передав у тимчасове платне володіння і користування Відповідачу за Договором та актом прийму-передачі від 01.09.2011 р. кавомолку Fiorenzato F64 Е0000636333, за ціною 15 000, а з урахуванням ПДВ за ціною 18 000 (15 000х1,2).

Термін оренди за Договором становить 1 рік, з моменту прийняття орендованого Обладнання за актом прийому-передачі і продовжується ще на один рік у випадку, якщо жодна Сторона не повідомила іншу Сторону за 14 днів: до чергової дати закінчення дії Договору про бажання відмовитись від продовження строку його дії.

Суду доведено, що протягом дії Договору Позивачем було виявлено, що Орендар систематично порушував умови Договору: недотримання обов'язку передбаченого п. 5.1. Договору щодо обов'язку закупки 20 кг кави ТМ «Kimbo» в місяць і тому відповідно до п. 5.1. повинен був сплатити орендну плату у розмірі 10 грн. за Один комплект Обладнання у місяць.

Факт неналежного виконання Відповідачем обов'язку щодо рекомендованого обсягу закупки підтверджується відповідними видатковими накладними до Договору поставки №247 від 01.08.2011 року, укладеного між Позивачем і Відповідачем; порушення п.5.2. Договору щодо внесення орендної плати у розмірі 10 грн. за один комплект Обладнання до 5 числа місяця, наступного за місяцем в якому не виконано обов'язок закупки рекомендованого обсягу кави в Орендодавця; порушення п. 4.8. Договору.

Факт неналежного виконання п. 5.1. Договору Відповідачем у відповідних видаткових накладних, відповідно до яких ТОВ «Дефіс» за весь час дії договору оренди придбав у Орендодавця кави на загальну суму 2 482,78 грн., яка є значно меншою за суму, яку мав би отримати Орендодавець у разі належного виконання Орендарем умов п.5.1. Договору.

Тобто Відповідач жодного разу не виконав обов'язку щодо обсягу закупки кави в місяць, а тому на підставі п. 5.2. зобов'язувався вносити орендну плату у розмірі 10 грн. за комплект обладнання за кожен місяць оренди за договором.

Відповідно до п.7.4. договору, у випадку неповернення обладнання орендодавцю у строки зазначені у п.4.5. договору, орендар сплачує пеню у розмірі 1% від суми майна переданого в оренду за кожен день прострочення повернення орендованого майна.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає уточнені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користуванні майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 3 ст. 285 Господарського кодексу України та умов договору оренди відповідач повинен сплатити орендну плату за весь період користування майном.

Відповідно до п. 5.1. договору відповідач зобов'язаний був сплачувати орендну плату у розмірі 10 грн. за один комплект обладнання у місяць.

Факт неналежного виконання відповідачем свого обов'язку підтверджується відповідними видатковими накладними по договору поставки № 247 від 01.07.2011р.

Судом встановлено, що відповідач не виконано обов'язку щодо обсягу закупки кави в місяць, а тому на підставі п. 5.2. зобов'язувався вносити орендну плату у розмірі 10 грн. за комплект обладнання за кожен місяць оренди за договором.

Відповідно до п. 3.2. договору Термін оренди становить 1 рік з моменту прийняття орендованого майна за актом прийому-передачі і продовжується на 1 рік у випадку якщо жодна сторона не повідомила іншу сторону за 14 днів до чергової дати закінчення дії договору про бажання відмовитись від продовження строку його дії.

Позивач 14.04.2012 року направив відповідачу претензію № 104 про дострокове розірвання договору, в якій позивач вимагав повернення орендованого обладнання разом з упаковкою і технічною документацією за актом прийому-передачі в справному стані з урахуванням природного фізичного зносу на протязі 10 днів, через системне порушення умов договору, в тому числі невнесення орендної плати відповідачем.

Нормами п. 4.5. договору передбачено, що після закінчення терміну оренди орендар зобов'язаний повернути орендоване майна в строк 5 календарних днів орендодавцю з тарою, упаковкою і технічною документацією за актом прийому-передачі.

Оскільки Договором оренди від 01.08.2011 (п.4.5 договору обов'язки орендаря) сторони погодили умови про обов'язок Відповідача передати Позивачу об'єкт оренди шляхом оформлення актом прийому-передачі об'єкта оренди, то саме на Відповідача покладається обов'язок, відповідно до ст. 33 ГПК України доведення факту повернення об'єкта оренди Позивачу.

Суду не надані докази повернення Відповідачем Позивачу майна, а саме Кавомолку Fiorenzato F64 Е0000636333.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, яка встановлює наслідки невиконання наймачем обов'язку щодо повернення речі в разі припинення договору, відповідно до якої в разі затримки передачі речі наймодавцю після припинення договору, незалежно від підстав припинення договору, наймач зобов'язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час затримки.

Матеріали справи свідчать, що не зважаючи на відсутність будь-якої правової підстави, Відповідач продовжує фактично користуватися обладнанням, спірне майно не передав орендодавцю в установленому законом та договором порядку.

За приписами ч.2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найма оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір припиняється.

Відповідно до п.7.4. договору, у випадку неповернення обладнання орендодавцю у строки зазначені у п.4.5. договору, орендар сплачує пеню у розмірі 1% від суми майна переданого в оренду за кожен день прострочення повернення орендованого майна.

Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, передбачені розділом 4.5 договором, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 3960,00 грн. (пеня = 18 000 х 1% : 100 х 22дня починаючи з моменту отримання повідомлення про припинення договору до моменту подання позову), відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Дефіс» (04070, м. Київ, вул Сагайдачного, 14в, код ЄДРПОУ 32454740) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Італійський Торговий Дім» (04212, м. Київ, вул.Малиновського, 3, кв. 231, код ЄДРПОУ 30729519) за актом прийому-передачі кавомолку Fiorenzato F64 Е0000636333, передану в тимчасове користування згідно Договору оренди обладнання від 01.08.2011р. № 182.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дефіс» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 14в, код ЄДРПОУ 32454740) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Італійський Торговий Дім» (04212, м. Київ, вул.Малиновського, 3, кв. 231, код ЄДРПОУ 30729519) 3960 (три тисячі дев'ятсот шістдесят) грн. пені, 2867 (дві тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 50 коп. судового збору

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 25.12.2013р.