Постанова

від 17.12.2013 по справі 814/4986/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

17 грудня 2013 року Справа № 814/4986/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Устинова І.А. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дімгруп ЛТД", Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції, провизнання недійсними установчі та реєстраційні документи, припинення юридичної особи, В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі-позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дімгруп ЛТД» (далі-відповідач 1, товариство, ТОВ), Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області (далі-відповідач 2, Реєстраційна служба) з вимогою визнати недійсними установчі та реєстраційні документи ТОВ «Дімгруп ЛТД» з моменту реєстрації юридичної та припинити ТОВ «Дімгруп ЛТД» (код ЄДРПОУ 38954147), зареєстроване Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради.

Від представників позивача та відповідача 2 надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач 1 у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду попереджений належним чином про, що свідчить поштове повідомлення про вручення від 13.12.2013 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Суд вважає, що в адміністративній справі достатньо матеріалів для її розгляду в письмовому провадженні.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дімгруп ЛТД» зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 29.10.2013 року. Юридична адреса товариства: пр.. Леніна, 157, м. Миколаїв, 54055 (код ЄДРПОУ 38954174).

Відповідач-1 перебуває на податкову обліку як платник податків у позивача з 30.10.2013 року за номером 140313172159.

На підставі письмових пояснень громадянина ОСОБА_1 позивач дійшов висновку, що ТОВ "Дімгруп ЛТД" створено без наміру провадити фінансового - господарську діяльність та з метою ухилення від сплати податків, а отже юридична особа є фіктивною та має бути припиненою, а установчі документи товариства визнані недійсними. На підставі вищевикладеного позивач просить суд задовольнити позов.

В свою чергу, відповідач-2 заперечив проти позову з огляду на його безпідставність та необґрунтованість; всі дії органом державної реєстрації були вчинені відповідно до положень Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (далі-Закон).

Крім того, відповідач-2 зазначив, що згідно з ч.4. ст.53 даного Закону відповідальність за внесення завідомо неправдивих відомостей, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, несуть особи, які подають державному реєстратору відповідні документи.

Також відповідач-2 звернув увагу, що нормами Закону не передбачено процедури визнання установчих та реєстраційних документів не дійсними, визнання недійсним статуту та свідоцтва про реєстрацію, а передбачено тільки (ст.38 Закону) процедура припинення юридичної особи на підставі визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створені юридичної особи, які не можна усунути.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2, ч.1 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон) відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Отже, вказаний Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, прийнятий з метою регулювання правовідносин, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, у тому числі і внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, та скасування державної реєстрації змін до їх установчих документів.

На підставі наявних доказів судом було встановлено, що засновником є ОСОБА_1, з 21.11.2013 року в Єдиному державному реєстрі було внесено запис, що керівником данного ТОВ є ОСОБА_2.

Відповідно до вимог до ст.29 Закону для державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи державному реєстратору надається відповідний перелік документів.

Згідно з правовими нормами Закону перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає.

Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.

Будь-якого обов'язку державного реєстратора засвідчуватися у справжності наміру особи, що надає документи на державну реєстрацію займатися підприємницькою діяльністю у подальшому, наявності у неї мети у подальшому ухилятись від сплати податків, здійснювати перевірку справжності підпису засновників на реєстраційних картках, рішеннях або протоколах засновників, справжності відтисків печаток на документах чинним законодавством не встановлено.

Позивачем не надано суду будь-яких доказів порушення державним реєстратором положень Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

У зв'язку із вказаним, суд зазначає, що відповідно до п.67.2 ст.67 ПКУ органи податкової служби мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців; відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців; скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Позивачем не надано суду будь - яких доказів наявності порушень чинного законодавства під час первинної реєстрації (створення) товариства або наявності недоліків у статутних (реєстраційних) документах ТОВ "Дімгруп ЛТД".

Таким чином, позовна вимога про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів відповідача-1 з моменту реєстрації юридичної особи є необґрунтованою та не підкріпленою належними доказами.

Слід також зазначити, що відповідно до пп.20.1.12. п.20.1. ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи, про визнання недійсними установчих документів.

В той же час, відповідно до ч.1 та ч.2 ст.38 Закону "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб" підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Позивачем не надано суду будь - яких доказів на підтвердження наявності обставин (підстав) передбачених Законом для припинення юридичної особи.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на копію письмових пояснень ОСОБА_1 з огляду на таке.

Податковий орган, посилаючись на фіктивну діяльність відповідача, надав лише письмові пояснення ОСОБА_1 про те, що вона не має ніякого відношення до вказаного підприємства, надані працівникам податкової міліції.

Разом з цим, фіктивна діяльність суб'єкта господарювання повинна доводитись в рамках кримінально-процесуального законодавства, зокрема вироком або постановою суду щодо притягнення до кримінальної відповідальності осіб за здійснення фіктивної підприємницької діяльності.

Позивачем не доведена наявність кримінального переслідування посадових осіб відповідача за здійснення фіктивної підприємницької діяльності. Наявність лише письмових пояснень, які ОСОБА_1 надав навіть не перебуваючи свідком, та не попереджаючись про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих пояснень (ст.384 КК України), не можуть бути достатніми доказами підтвердження фіктивності господарської діяльності ТОВ "Дімгруп ЛТД".

Зазначена правова позиція також була висловлена в чисельних рішеннях Вищого адміністративного суду України (ухвали ВАСУ від 22.04.2013р. по справі №К/9991/43571/12, від 12.03.2013р. по справі №К/9991/52365/12, від 19.09.2013р. по справі №К/9991/42275/11, від 22.07.2013р. по справі К/9991/36286/11, від 23.07.2013р. по справі №К/800/25278/13).

Суд також зазначає, що суб'єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб'єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається (Постанова Колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 09.10.2012р. та від 16.10.2012р.).

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що мотивація та докази, наведені у позовній заяві, не дають адміністративному суду підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя І. А. Устинов