Постанова

від 17.01.2007 по справі а-10/145

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А-10/145

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2007 р.   Справа № А-10/145   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шелест С.Б.

При секретарях судового засідання: Бабінець У.В., Кузишин У.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом:          Приватної агрофірми “Кобзар”

                              смт. Заболотів, вул. Хмельницького, Снятинського району  

до відповідача:   Державної податкової інспекції у Снятинському районі

                              м. Снятин, вул. Воєводи Коснятина, 62

про                      списання  безнадійного податкового боргу

За участю представників сторін:

від позивача:       Вінтоняк Є.Д. - аудитор, (довіреність № 1 від 04.10.06р.)    

                               Книш Н.В. - голова ПАФ                     

від  відповідача: Ружицька З.Я. - старший державний податковий інспектор,

                              (довіреність № 11112/10/10 від 11.12.06р.)   

                              Байлай Г.В.(довіреність №279/10 від 15.01.07р.

в с т а н о в и в:

          Приватною агрофірмою “Кобзар” заявлено вимогу про зобов”язання ДПІ у Снятинському районі прийняти рішення про списання з Приватної агрофірми “Кобзар” безнадійного податкового боргу в розмірі 23 238 грн. 25 коп.

          Заявою від  14.11.06р. /вх.№ 8449/ позивач уточнив підстави заявлених вимог, вказуючи на те, що зазначена сума податкового боргу виникла станом на 01.03.04р. у зв”язку з несплатою фіксованого сільськогосподарського податку; така  несплата податкових зобов”язань  безпосередньо зумовлена форс-мажорними обставинами, що виникли станом на 16.06.03р. та підтверджені висновком торгово-промислової палати № 16223/05-04 від 24.12.03р.; позивачем були подані відповідачу відповідну заяву та документи, що підтверджують форс-мажорні обставини, однак податковий борг рішенням ДПІ від 24.02.04р. № 1/8-24 був списаний частково, а саме: станом на день виникнення таких обставин 16.06.03р. в сумі 34022,85грн.   

          Відповідно до ст. 51 КАС України позивач має право змінити підставу  адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду, а тому заява позивача від 14.11.06р. підлягає прийняттю та розгляду по суті.

          Підтримуючи позов, позивач заявив клопотання про поновлення строку для звернення з адміністративним позовом до суду, мотивуючи тим, що причиною його пропуску були негативні для позивача наслідки форс-мажорних обставин, що мали місце згідно висновків Торгово-промислової палати України також і в наступних періодах.

          Відповідач в судовому засіданні та у відзиві на позов проти позову заперечує, вказуючи на безпідставність вимог позивача, а також на те, що заявлена позивачем та зазначена вище сума податкового боргу не підлягає списанню відповідно до вимог  Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 14.03.01р. № 103, та зареєстрованого Міністерством юстиції України 10.01.02р. за №16/6304  /в редакції, що діяла на час виникнення форс-мажорних обставин/. Посилається відповідач також і на те, що дію  підпункту  "г" підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону  України  від 21.12.2000 р.  N  2181-III  зупинено  на 2005, 2006 р.р. згідно  із Законами про держбюджет N 2285-IV від 23.12.2004, N 2505-IV від 25.03.2005р., N 3235-IV  від 20.12.2005р.

          Заперечуючи позов, відповідач наполягає на тому, що пропущення строку звернення до адміністративного суду відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

          За результатами розгляду поданих позивачем до ДПІ в  Снятинському районі заяви про списання безнадійного податкового боргу та доданих до неї документів,  рішенням ДПІ № 1/8-24  від 24.02.04р.  на підставі  підпункту  "г"  підпункту  18.2.1  пункту 18.2 ст.18 Закону  України  “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р.  N  2181-III  було проведене  списання безнадійного податкового боргу позивача з фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 34022,85грн., який виник  станом на   16.06.03р.(на день виникнення форс-мажорних обставин).  

          Позивач, не оспорюючи дане рішення ДПІ, не погоджується з тим, що при його прийнятті податковим органом не було враховано розрахунок сільськогосподарського податку до кінця бюджетного 2003р. року та день проведення списання  в сумі 23 238 грн.25 коп.  У зв”язку з цим, позивач, повторно звертався до відповідача з відповідними заявами про списання податкового боргу №389 від 24.11.05р.; № 388 від 24.11.05р, за результатами розгляду яких відповідач листом від 13.12.05р. № 4145/8/24 повідомив про відсутність підстав для списання спірної суми. Враховуючи ту обставину, що відмова податкового органу в списанні відображена саме зазначеному листі, що датований 13.12.05р., у суду відсутні підстави вважати пропущеним річний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав та інтересів, а тому заперечення відповідача з цього приводу  безпідставні.

          Підтримуючи позовні вимоги про зобов”язання ДПІ прийняте відповідне рішення про списання спірної суми податкового боргу позивач посилається на наявність безпосереднього причинного зв»язку між форс-мажорними обставинами , засвідченими у встановленому законом порядку, і несплатою позивачем спірної суми податкових зобов»язань, а також на внесені   наказом Державної   податкової  адміністрації  N  629    від 03.11.2004 р. зміни до Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків,  затвердженого  наказом  ДПА України  від 14.03.2001 р.  N 103.  А саме, згідно п.4.5. Порядку, що набрав чинності 28.11.04р.,  списанню   підлягає   податковий   борг  з  фіксованого сільськогосподарського  податку,     що  виникає  у  зв'язку  з непогашенням  податкових  зобов'язань за період після дня настання обставин  непереборної  сили   (форс-мажорних   обставин)   і   до закінчення  термінів  його  сплати за бюджетний рік,  в якому такі обставини виникли.

          Суд вважає вимоги позивача частково обгрунтованими, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

          Відповідно до  підпункту  "г"  підпункту  18.2.1  пункту 18.2 ст.18 Закону  України  від 21.12.2000 р.  N  2181-III /далі –Закон N 2181-III/ підлягає списанню безнадійний податковий борг,  у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг,  а також штрафні санкції,  що виникли   внаслідок   обставин  непереборної  сили  (форс-мажорних обставин).

          Згідно підпункту  18.2.3  цього  пункту Закону податкові органи здійснюють щоквартальне списання  безнадійного  податкового боргу. Порядок такого списання визначається центральним податковим органом за узгодженням з Міністерством фінансів України.

          Як передбачено  пунктом  3.4  Порядку  списання  безнадійного податкового боргу платників податків,  затвердженого  наказом  ДПА України  від 14.03.2001 р.  N 103 ,  зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 січня 2002 р.  за N  16/6304 /далі- Порядок/,  під безнадійним   податковим   боргом   розуміється   податковий  борг юридичних  або  фізичних  осіб,  що   виник   внаслідок   обставин непереборної  сили  (форс-мажорних  обставин),  тобто  не  з  вини платників податків, і які неможливо упередити або запобігти своїми заходами,   за  умови,  що  форс-мажорні  обставини  безпосередньо вплинули на своєчасне виконання податкових зобов'язань.

          Факт непереборної  сили  має бути засвідчений у встановленому чинним законодавством України порядку.

          Таким чином, для списання безнадійного податкового боргу необхідні умови, передбачені Законом України N 2181-III, а саме: наявність форс-мажорних обставин непереборної сили, що вплинули на своєчасність сплати податкового зобов»язання, а також причинний зв»язок між діями непереборної сили і виникненням податкового боргу, що, як наслідок, позбавило позивача можливості  отримати доходи та сплатити податки.

          Матеріали справи свідчать, що згідно висновку Торгово–промислової палати України від 24.12.03р. № 16223/05-4 було встановлено, що внаслідок несприятливих погодних умов влітку 2003р. на площах сільськогосподарської ПАФ “Кобзар” сталася  загибель сільськогосподарських культур станом на 16.06.03р., що підтверджується актами комісії від 27.02.03р., від 16.06.03р., затвердженими управлінням сільського господарства і продовольства Снятинської райдержадміністрації. Торгова - промислова палата України підтвердила у своєму висновку, що вищевказані несприятливі погодні умови, які потягли за собою загибель сільськогосподарських культур на площах позивача, - є форс–мажорними обставинами   станом на 16.06.03 року у відповідності до пункту 18.2. статті 18 Закону N 2181-III.

          Неспиятливі погодні умови, що спричинили  загибель сільськогосподарських культур , призвели до збиткової фінансової діяльності агропромислового підприємства позивача, що підтверджується звітом про фінансові результати за 2003р. та балансом позивача станом на 01.01.04р., згідно яких збитки позивача звітного періоду склали  203,9 тис. грн.

          Наведені обставини та норми є достатніми для висновку про те, що форс-мажорні обставини та пов'язані з ними збитки знаходяться у причинному зв'язку з існуванням податкового боргу і позивач має правові підстави для списання боргу з фіксованого сільськогосподарського податку .

          Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків встановлено визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню, відповідно до даних карток особових рахунків платників податків, які ведуться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення державними податковими інспекціями оперативного обліку податків і неподаткових платежів, затвердженою Наказом ДПА України від 02.04.1999  за № 174, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.05.1999. під № 304/3597.

          Відповідно до п.1.3. статті 1 Закону N 2181-III податковим боргом (недоїмкою) вважається податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

          Як зазначено в п.п.5.1. та 5.2. Закону N 2181-III, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податку в податковій декларації, вважається узгодженим з дня надання такої декларації, а податкове зобов'язання платника податку, нараховане контролюючим органом  відповідно до п.п. 4.2. та 4.3. нього ж Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначеих п.п. 5.2.2.цієї статті.

          Пунктом 1.11 статті 1 вищевказаного Закону визначено поняття "податкової декларації, розрахунку" як документу, який надається платником податку до контролюючого органу в строки та по формі, встановленої законодавством України, на підставі якого здійснюється нарахування або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

          В даному випадку, зобов'язання позивача з фіксованого сільськогосподарського податку  визначені позивачем самостійно шляхом подання відповідних розрахунків , які були отримані відповідачем.  Отже, зазначені податкові зобов'язання є узгодженими. Враховуючи, що узгоджена сума податкового зобов'язання не сплачена позивачем в установлений законом термін, ця сума є податковим боргом позивача.

          Наявність у позивача податкового боргу з фіксованого сільськогосподарського податку станом на 01.01.2004 року в сумі 22398,47 грн. , в тому числі: основний платіж -  20503,26 грн., штрафні санкції - 1826,80 грн. та 68,41- пеня, підтверджується довідкою ДПІ в Снятинському райлні від 17.01.07р. № 340/10/19-030, а також наявними в матеріалах справи актами звірки розрахунків з бюджетом, формами розрахунку фіксованого с/г податку.

          За наведених обставин, зазначена вище сума податкового боргу станом на 01.01.04р.  є безнадійною в розумінні Закону  N  2181-III та підлягає списанню. Вимоги позивача щодо списання решти суми податку 839,78 грн. задоволенню не підлягають, оскільки матеріалами справи не підтверджується те, що зазначена сума є безнадійним податковим боргом в розумінні Закону N 2181-III.

          Враховуючи те, що Закон України “Про порядок погашення зобов'язань  платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ згідно його преамбули  /в редакції Закону України  від 20.02.2003р. № 550-ІУ/  є спеціальним Законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів  (обов'язкових платежів), а списання податкового боргу є однією з форм його погашення за наявності  визначених законом підстав, посилання податкового органу на зупинення дії підпункту  "г" підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону, що мало місце згідно із Законами про держбюджет N 2285-IV від 23.12.2004, N 2505-IV від 25.03.2005р., N 3235-IV  від 20.12.2005р. , - не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову , так як норми законів  про держбюджет не позбавляють права позивача відповідно п.18.2. ст.18 Закону  N  2181-III  на списання  безнадійного податкового боргу; зміни з цього приводу до спеціального Закону N  2181-III   не внесені.

             Керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України  “Про порядок погашення зобов'язань  платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ,  ст.ст. 94, 158, 160, 186, п.6 Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                                     п о с т а н о в и в  :

          позов задоволити частково.

Зобов”язати ДПІ у Снятинському районі прийняти рішення про списання з Приватної агрофірми “Кобзар” смт. Заболотів, вул. Хмельницького, Снятинського району (код  ЄДРПОУ 30627038)  безнадійного податкового боргу з фіксованого сільськогосподарського податку  в сумі 22398,47 грн.

В решті позову –відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватної агрофірми “Кобзар”     (код  ЄДРПОУ 30627038) смт.Заболотів, вул.Б. Хмельницького, Снятинського району –3,40 грн держмита.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення; апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження

           Суддя                                                                 Шелест С.Б.

    Постанова складена у повному обсязі 19.01.07р.

Виготовлено в діловодстві

           Кузишин У.Б.