Постанова

від 10.12.2013 по справі 805/16044/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 р. Справа № 805/16044/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Інститут «Стройремпроект» до Центрально-міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити заходи примусового стягнення.

Товариство з додатковою відповідальністю «Інститут «Стройремпроект» звернулось до суду з позовом до Центрально-міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити заходи примусового стягнення.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення.

Судове засідання у справі було призначене на 10 грудня 2013 року.

10 грудня 2013 року представником відповідача о 14 год. 11 хв., через канцелярію суду надано клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Виходячи з вище наведеного, суд не приймає до уваги клопотання відповідача, у зв'язку з тим, що воно подане після призначеного часу для розгляду справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги частини четвертої статті 122, частини четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю «Інститут «Стройремпроект» звернулось до суду з позовом до Центрально-міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити заходи примусового стягнення.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на виконанні Центрально-міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції знаходиться наказ від 11.01.2011 № 20/189, виданий Господарським судом Донецької області про стягнення з ВАТ «Донецькобленерго» на користь ВАТ «Інститут «Стройремпроект» 60 295,67 гривень. Разом з тим, з моменту відкриття виконавчого провадження 11.02.2011 року ВП 24449602, відповідачем фактичних дій направлених на примусове виконання рішення про стягнення грошових коштів не здійснювалось.

Відповідач через канцелярію суду надав клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника відділу через погодні умови.

Згідно з пунктом 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Тому суд не приймає посилання відповідача на неможливість явки у судове засідання через погодні умови. Також представник відповідача через канцелярію суду надав заперечення на скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Інститут «Стройремпроект», в яких зазначив, що строк передбачений для проведення виконавчих дій ще не минув, у зв'язку з тим, що Останній виконавчий документ щодо стягнення з ПАТ « ДТЕК Донецькобленерго» був приєднаний до зведеного виконавчого провадження 06.12.2013року. Також відповідач зазначив, що в силу своїх повноважень не має права застосовувати до підприємства - боржника, яке внесене до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, заходи примусового виконання рішень передбачені ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження, а також здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення згідно з вимогами статті 11 Закону України «Про виконавче провадження».

У задоволені скарги Товариства з додатковою відповідальністю «Інститут «Стройремпроект» просив відмовити в повному обсязі.

Судом встановлено, що позивач - Товариство з додатковою відповідальністю «Інститут «Стройремпроект» зареєстровано в якості юридичної особи та включено до ЄДРПОУ за номером 04688536, що підтверджується наявною у матеріалах справи копіями Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (Бланк Серії АВ №085410) та Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (Бланк Серії ААВ № 773702).

Відповідач - Центрально-міський відділ державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції, діє на підставі Законів України «Про державну виконавчу службу» та «Про виконавче провадження», відповідно до яких виконує функції з виконання судових рішень.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що на виконанні Центрально-міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції знаходиться наказ від 11.01.2011 № 20/189, виданий Господарським судом Донецької області про стягнення з ВАТ «Донецькобленерго» на користь ВАТ «Інститут «Стройремпроект» 60 295,67 гривень.

Відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства ВАТ «Інститут «Стройремпроект» було реорганізовано у ТДВ «Інститут «Стройремпроект».

11.02.2011 року головним державним виконавцем Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження.(ВП № 24449602).

21.02.2011 постановою № 2840/1-11 приєднано до зведеного виконавчого провадження виконання виконавчого документу № 20/189 виданого 11.01.2011 року Господарським судом Донецької області про стягнення з ВАТ «Донецькобленерго» на користь ВАТ «Стройремпроект» суму боргу у розмірі 60 295,67 гривень.

30.03.2012 року відбулася зміна найменування ВАТ «Донецькобленерго» на ПАТ «Донецькобленерго. У подальшому було перейменовано у Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго».

22.01.2013 року та 25.03.2013 року позивач звертався до Центрально-міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції із заявами вих. № 9/34 та вих. № 9/141 стосовно надання інформації відносно дій по стягненню заборгованості з ВАТ «Донецькобенерго».

17.06.2013 року на адресу ТДВ «Інститут «Стройремпроект» надійшла відповідь Центрально-міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції від 02.04.2013 року № 397/0563/3616-05-38, в якій зазначено, що 02.01.20143 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчих документів про стягнення з ПАТ «Донецькобленерго» на корить стягувачів грошових коштів поновлено, але інформація, що стосується фактичного здійснення заходів направлених на виконання рішення про стягнення грошових коштів у відповіді відсутня.

Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, підрозділу примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Державний виконавець, як працівник органу державної виконавчої служби за ст. 7 Закону України «Про Державну виконавчу службу», зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» - використовувати надані йому права у точній відповідності до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

В силу ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; 4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; 5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна; 8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення; 9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа; 10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; 12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку; 15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення; 16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження; 18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням; 19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Суд не приймає доводи відповідача, що строк проведення виконавчих дій ще не минув, та зазначає наступне.

Як вказує відповідач, строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документу. При цьому не враховує, що на час приєднання Наказу Господарського суду від 11.01.2011 року за № 20/189 та постановляючи рішення про приєднання цього виконавчого провадження до зведеного - це вважається останнім документом в такому виконавчому провадженні.

Постановою від 21.02.20111 року за № 2840/1-11 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документу № 20/189 виданого 11.01.2011 року Господарським судом Донецької області про стягнення з ВАТ «Донецькобленерго» на користь ВАТ «Стройремпроект» суму боргу у розмірі 60 295,67 гривень було приєднано до зведеного виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих документів на користь стягувачів грошових коштів з ВАТ «Донецькобленерго».

На час звернення до Донецького окружного адміністративного суду рішення Господарського суду Донецької області не виконано.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем дійсно не в повному обсязі проводилась робота по виконанню Наказу від 11.01.2011 № 20/189 про стягнення з ВАТ «Донецькобленерго» на користь ВАТ «Інститут Стройремпроект» заборгованості в розмірі 60295,67 гривень та задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 19, 41 Конституції України, ст.ст. 1, 16, 54, 60 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 9, 11, 17-20, 33, 51, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 181, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Інститут «Стройремпроект» до Центрально-міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити заходи примусового стягнення - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Центрально-міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції .

Зобов'язати державного виконавця Центрально-міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції здійснити виконавче провадження з примусового стягнення з ПАТ «Донецькобленерго» на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Інститут «Стройремпроект» заборгованості в розмірі 60295,67 гривень.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст 10 грудня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.