Рішення

від 08.01.2014 по справі 910/20298/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20298/13 08.01.14

За позовомПідприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Конференс Хауз» простягнення 27 719,57 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» (надалі - «Підприємство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конференс Хауз» (надалі - «Товариство») про стягнення 27 719,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №27 від 19.10.2011 р. позивач надав послуги, а відповідач зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 26 062,75 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 358,73 грн. та 3% річних у розмірі 298,09 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.10.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02.12.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.12.2013 р. розгляд справи відкладено до 08.01.2014 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду.

В судове засідання представник позивача не з'явився, на адресу господарського суду міста Києва направив клопотання про розгляд справи без участі його представника, а його пояснення стосовно суті спору були заслухані судом в попередньому судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01004, м. Київ, вул. Басейна, 7, кв. 10, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №17601248 від 19.11.2013 р. та матеріалами справи.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.10.2011 р. між Підприємством (виконавець) та Товариством (замовник) було укладено договір №27 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець за завданням замовника, в рамках проведення « 4 Міжнародного інвестиційного форуму DID: Міжрегіональне і трансграничне співробітництво» зобов'язався надати послуги по організації харчування учасників, доповідачів та гостей, відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (Додаток №1).

Пунктом 2.2 Договору встановлено, що замовник зобов'язується оплачувати послуги згідно акту приймання-передачі наданих послуг до 30.10.2011 р.

Згідно з п. 3.1 Договору по закінченню виконання виконавцем послуг, він надає замовнику акт приймання-передачі наданих послуг протягом 3-х днів з моменту його пред'явлення.

Відповідно до п. 4.1 Договору загальна вартість договору складає 86 878,75 грн. та перераховується замовником на розрахунковий рахунок виконавця на підставі акту приймання-передачі виконаних послуг.

На виконання умов Договору позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 86 878,75 грн., що підтверджується актом приймання виконаних робіт №20 від 20.10.2011 р.

30.12.2011 р. сторонами було укладено додаткову угоду до Договору, відповідно до якої сторони погодили змінити п. 2.2 Договору та викласти його в наступній редакції: замовник зобов'язується оплачувати роботи відповідно до графіку погашення заборгованості:

до 15.05.2012 - 8 688, 00 грн.

до 15.06.2012 - 8 688, 00 грн.

до 15.07.2012 - 8 688, 00 грн.

до 15.08.2012 - 8 688, 00 грн.

до 15.09.2012 - 8 688, 00 грн.

до 15.10.2012 - 8 688, 00 грн.

до 15.11.2012 - 8 688, 00 грн.

до 15.12.2012 - 8 688, 00 грн.

до 15.01.2013 - 8 688, 00 грн.

до 15.02.2013 - 8 686, 75 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.11.2012 р. у справі №5011-9/12145-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2013 р., стягнуто з Товариства на користь Підприємства заборгованість за Договором у розмірі 60 816,00 грн., що становила суму перших семи платежів за додатковою угодою від 30.12.2011 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 26 062,75 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.11.2012 р. у справі №5011-9/12145-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2013 р., підтверджується факт належного надання позивачем та прийняття відповідачем послуг згідно Договору на загальну суму 86 878,75 грн., а тому відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не підлягає повторному доказуванню.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Вказаним рішенням господарського суду міста Києва від 27.11.2012 р. у справі №5011-9/12145-2012 задоволено позовні вимоги в частині стягнення з Товариства на користь Підприємства заборгованість за Договором у розмірі 60 816,00 грн., що становила суму перших семи платежів за додатковою угодою від 30.12.2011 р.

Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги становить 26 062,75 грн. (8 688,00*2 + 8 686,75 грн.) , а з урахуванням приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу та умов додаткової угоди від 30.12.2011 р. строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за надані послуги станом на момент звернення до суду із позовною заявою у розмірі 26 062,75 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариством обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Підприємства про стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 26 062,75 грн. є правомірними та обґрунтованим.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 358,73 грн. та 3% річних у розмірі 298,09 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати (несплати) замовником послуг в обумовлені строки, замовник оплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої в строк суми, за кожний день прострочки, що діяла на період, за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 358,73 грн. та 3% річних у розмірі 298,09 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства на користь Підприємства заборгованості у розмірі 26 062,75 грн., пені у розмірі 1 358,73 грн. та 3% річних у розмірі 298,09 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конференс Хауз» (01004, м. Київ, вул. Басейна, 7, кв. 10; ідентифікаційний код 33234682) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» (83015, м. Донецьк, просп. Миру, 14-А; ідентифікаційний код 31534840) заборгованість у розмірі 26 062 (двадцять шість тисяч шістдесят дві) грн. 75 коп., пеню у розмірі 1 358 (одна тисяча триста п'ятдесят вісім) грн. 73 коп., 3% річних у розмірі 298 (двісті дев'яносто вісім) грн. 09 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.01.2014 р.

Суддя В.П. Босий