Рішення

від 09.01.2014 по справі 906/1713/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" січня 2014 р. Справа № 906/1713/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність б/н від 10.12.13р.;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом (м. Мелітополь, Запорізька область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брусилів агро імпекс" (с. Морозівка, Брусилівський район, Житомирська область)

про стягнення 70400,00 грн.

В судовому засіданні 16.12.13р. оголошувалась перерва до 09.01.14р.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 70400,00 грн. заборгованості за надані послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься розписка від 16.12.13р. (а.с. 56).

В судовому засіданні, яке відбувалось 16.12.13р., представник відповідача усно проти позову заперечив, посилаючись на часткову оплату наданих послуг, заперечення документально не підтвердив, письмового відзиву не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідачів своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 19.08.13р. по 09.09.13р. року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (перевізник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брусилів агро імпекс" (замовник/відповідач) було підписано договори-заявки №2, 3, 4, 5 про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом (а.с. 12,14,16,18), відповідно до умов яких перевізник прийняв на себе зобов'язання організувати перевезення вантажів замовника - полуниці на палетах за маршрутом м. Донецьк (Україна) - м. Москва (Росія), а замовник зобов'язувався сплатити перевізнику за надані послуги.

На виконання зобов'язань за договором на автотранспортне обслуговування у міжнародному перевезенні позивач здійснив перевезення обумовленого в заявці вантажу, що стверджується: міжнародними товарно-транспортними накладними CMR від 20.08.13р., 27.08.13р., 30.08.13р., 10.09.13р. (а.с. 13,15,17,19).

Відповідачу виставлено рахунки-фактури №126 від 24.08.13р. (а.с. 22), №127 від 02.09.13р. (а.с. 25). №128 від 08.09.13р. (а.с. 28), №129 від 23.09.13р. (а.с.31) на загальну суму 70400,00 грн.

Окрім цього в матеріалах справи містяться акти здачі - прийняття робіт (наданих послуг) №126 від 24.08.13р. (а.с. 23), №127 від 02.09.13р. (а.с. 26). №128 від 08.09.13р. (а.с. 29), №129 від 23.09.13р. (а.с. 32), які не підписані замовником, тобто уповноваженим представником ТОВ "Брусилів агро імпекс".

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

При цьому в первинних документах фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. В свою чергу дані бухгалтерського обліку та податкового обліку відображуються у податкових деклараціях платників податків.

Враховуючи ту обставину, що акти здачі - прийняття робіт (наданих послуг) не підписані замовником, позивач подав суду податкові накладні від 24.08.13р. (а.с. 24), від 02.09.13р. (а.с. 27), від 08.09.13р. (а.с. 30). від 23.09.13р. (а.с. 33).

Даними податковими накладними підтверджено, що загальна сума коштів, яка підлягає сплаті відповідачем, становить 70400,00 грн.

Також позивач зазначає, що ТОВ "Брусилів агро імпекс" свої зобов'язання щодо розрахунку за надані послуги перевезення не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 70400,00грн.

03.10.13р. позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити заборгованість в сумі 70400,00грн. (а.с. 34-36), яку відповідачем залишено без належного реагування.

Заборгованість відповідачем не було погашено, що спонукало позивача звернутись з даним позовом до суду.

З огляду на предмет і характер зобов'язань, взятих сторонами в договорі, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 64 Цивільного кодексу України "Перевезення".

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо не встановлений строк, кредитор має право вимагати його в будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача. Зайво сплачений судовий збір в сумі 106,50грн. повертається позивачу.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брусилів агро імпекс" (12634, Житомирська область, Брусилівський район, с. Морозівка, вул. Гур'єва, 1в, ід. код 36976531)

- на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) 70400,00 грн. заборгованості, а також 1720,50 грн. сплаченого судового збору.

3. Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в сумі 106,50грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 13.01.14р.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - позивачу (рек.) (згідно заяви);

3 - відповідачу (рек. з повід.)