ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2014 року Справа № 803/2774/13-a
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Каленюк Ж.В.,
при секретарі судового засідання Шаблій Л.П.,
за участю представників відповідача Корнелюк З.П., Саловій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до приватного підприємства "Центуріон-А" про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Ковельська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Ковельська ОДПІ) звернулася з позовом до приватного підприємства "Центуріон-А" (далі - ПП "Центуріон-А") про стягнення коштів для погашення податкового боргу в сумі 8989,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований суб'єктом господарювання, взятий на податковий облік, зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі - ПК України). За ПП "Центуріон-А" рахується заборгованість з податку на додану вартість (ПДВ) у сумі 8989,00 грн. У зв'язку з несплатою податкового боргу, позивачем до відповідача вживались заходи щодо стягнення заборгованості в порядку, визначеному статтею 59 ПК України, а саме була надіслана податкова вимога №1-15 від 05 серпня 2013 року. Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20, пункту 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.
Оскільки податковий борг не погашений, то позивач просив позов задовольнити.
В письмових запереченнях проти позову відповідач його не визнав (а.с.46-48). В обґрунтування заперечення вказав, що документальна позапланова перевірка ПП "Центуріон-А", за наслідками якої прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2013 року № 0000121500 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ та нарахування штрафних санкцій (всього 8989,00 грн.), проведена з порушенням встановленого порядку. Податкове повідомлення-рішення також є безпідставним. Крім того вважає, що грошове зобов'язання з ПДВ не може йому нараховуватись та стягуватись, бо з 22 липня 2011 року підприємство не є платником ПДВ.
У судове засідання представник позивача не прибув, у письмовому клопотанні від 08 січня 2013 року № 9/10.1-011 позивач просив розгляд справи здійснювати за відсутності його представника; позовні вимоги підтримує (а.с.49).
Представники відповідача, кожен зокрема, у судовому засіданні позов не визнають, у його задоволенні просять відмовити, посилаючись на незаконність проведення податковим органом перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення підприємству, що втратив статус платника ПДВ.
Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ПП "Центуріон-А" 13 серпня 2010 року зареєстроване Любомльською районною державною адміністрацією Волинської області як юридична особа, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.5, 39). 13 серпня 2010 року підприємство узято на податковий облік, про що свідчить довідка позивача від 16 серпня 2010 року №1948 (а.с.6).
Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
З матеріалів справи слідує, що за відповідачем рахується податковий борг з ПДВ у сумі 8989,00 грн., що підтверджується розрахунком боргу станом на 21 жовтня 2013 року (а.с.4). Як встановлено судом, податковий борг з ПДВ у сумі 8989,00 грн. у відповідача виник у зв'язку із несплатою грошового зобов'язання, визначеного податковою інспекцією у повідомленні-рішенні від 12 березня 2013 року №0000121500 (а.с.23).
Податковим повідомленням-рішенням від 12 березня 2013 року №0000121500 ПП "Центуріон-А" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 8989,00 грн., в тому числі за основним платежем - 8988,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 25 лютого 2013 року №17/15/36709974 документальної позапланової невиїзної перевірки податкової декларації ПП "Центуріон-А" з ПДВ за березень 2011 року щодо правильності заповнення рядків декларації. Перевіркою встановлено, що в порушення пункту 200.3 статті 200 ПК України відповідачем у березні місяці завищено значення рядка 20.1 декларації від 20 квітня 2011 року № 9002496154 на 8988,00 грн. (а.с.18-21).
Згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відповідно до частини першої статті 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
ПП "Центуріон-А" є відповідачем у справі. Правомірність проведення податкової перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення не є предметом адміністративного позову, а тому суд не надає оцінку цим обставинам, відтак доводи відповідача щодо його незгоди з результатами проведеної перевірки судом до уваги не беруться.
Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене відповідачем в адміністративному порядку. 04 квітня 2013 року Державною податковою службою у Волинській області прийнято рішення №1469/10/10.2-06 про результати розгляду первинної скарги, яким податкове повідомлення-рішення Любомльської МДПІ № 0000121500 від 12 березня 2013 року залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с.32-35). В судовому порядку, як пояснили представники відповідача у судовому засіданні, податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2013 року №0000121500 відповідачем не оскаржувалося. Таким чином, це рішення є чинним та обов'язковим до виконання.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пункту 56.1, підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Отже, грошове зобов'язання у сумі 8989,00 грн., визначене у податковому повідомленні-рішенні №0000121500 від 12 березня 2013 року, є узгодженим, а тому у платника податків існує обов'язок його сплатити.
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідач протягом 10 календарних днів після завершення процедури адміністративного узгодження грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 8989,00 грн. не сплатив.
Згідно з підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.
Таким чином, несплачене у встановлений строк грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 8989,00 грн. набуло статусу податкового боргу, наявність якого підтверджується розрахунком податкового боргу (а.с.4). На думку суду, відсутність у відповідача статусу платника ПДВ з 22 липня 2011 року не може бути підставою для звільнення його від обов'язку погасити податковий борг, оскільки грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом за період (березень 2011 року), коли той був платником ПДВ.
Відповідно до пункту 59.1. статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до вимог статті 59 ПК України Любомльським відділенням Ковельської ОДПІ відповідачу надсилалась податкова вимога від 05 серпня 2013 року №1-15, яка залишились без належного реагування (а.с.36).
Згідно зі статтею 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Ковельською ОДПІ дотримано процедури, встановленої ПК України, для реалізації повноважень щодо стягнення з відповідача податкового боргу у судовому порядку.
Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг у сумі 8989,00 грн., доказів сплати якого відповідачем станом на день розгляду справи суду не надано, вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Керуючись статтями 11, 138, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків приватного підприємства "Центуріон-А" (44351, Волинська область, Любомльський район, село Вишнів, вулиця Зелена, будинок 55, ідентифікаційний код 36709974) у банках, що його обслуговують, в дохід Державного бюджету України податковий борг у сумі 8989,00 грн. (вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять грн. 00 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 13 січня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ж.В. Каленюк
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.01.2014 |
Оприлюднено | 14.01.2014 |
Номер документу | 36562597 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Каленюк Жанна Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні