Постанова

від 27.12.2013 по справі 826/17943/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 грудня 2013 року 08 год. 25 хв. № 826/17943/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 20 червня 2013 року № 0008041710 та зобов'язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1) з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) із позовними вимогами про: 1) визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2013р. № 0008041710; 2) зобов'язати відповідача підготувати та надати до органу Державної казначейської служби України висновок для повернення в повному обсязі надміру сплаченого позивачем грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб (код платежу 85 11010500) внаслідок застосування права на податкову знижку, згідно поданої декларації за 2012 рік, з урахуванням суми в розмірі 1 807, 15 грн. (з урахуванням заяви від 16.12.2013р.).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що вона категорично не погоджується з висновками Акта ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 10.06.2013р. № 34/17-1-20, складеного за результатами проведення камеральної перевірки податкової декларації ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) про майновий стан і доходи за 2012 рік (з Додатком № 6 до рядку 11 такої Податкової декларації), та винесеним на його підставі податковим повідомленням-рішенням від 20.06.2013р. № 0008041710. На думку позивача, вона правомірно скористалась, наданим їй нормою пп.166.3.6 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України, правом на отримання податкової знижки та подала до ДПІ Податкову декларацію про майновий стан і доходи поданої за 2012 рік з Додатком № 6 до рядка 11 цієї Податкової декларації (вх. № 1300016256 від 26.04.2013р.), які підтверджують фактично здійснені нею витрати на оплату допоміжних репродуктивних технологій, згідно з умовами встановленими законодавством. При цьому лист Державної податкової адміністрації України від 15.05.2008р. № 9704/7/17-0717, який роз'яснює положення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що натомість втратив чинність 1 січня 2011 року, не має силу нормативно-правового акту, а тому не можу бути законною підставою для неповернення ОСОБА_1 надміру сплаченого грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 1 807, 15 грн. внаслідок застосування права податкової знижки згідно поданої Податкової декларації за 2012 рік.

В судовому засіданні позивач і представник позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 16 грудня 2013 року, не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, та жодних письмових заперечень проти позову і документів до суду не подав.

16 грудня 2013 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення позивача і його представника, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду встановлено, що протягом лютого-березня 2012 року ОСОБА_1 знаходилася на обстеженні та лікуванні в ПрАТ «Інститут репродуктивної медицини» (ідентифікаційний код 22903777) з проблеми безпліддя. З 27.02.2012 року, де їй була проведена медична програма з використанням допоміжних репродуктивних технологій, а саме: програма ЗІВ (запліднення in vitro) загальною вартістю 15 050, 00 грн. В період лікування з 27.02.2012 по 31.03.2012 року при виконанні програми Позивачу були введені медичні препарати, які придбані нею в аптеці ПрАТ «Інститут репродуктивної медицини» на загальну суму 11 528, 90 грн. (що підтверджується наявними матеріалами справи, зокрема: копіями договору про надання медичної допомоги від 16.02.2012р. б/н, укладеним між ОСОБА_1 і ПрАТ «Інститут репродуктивної медицини», акта виконаних робіт ПрАТ «Інститут репродуктивної медицини» від 10.04.2012р. № 728, довідки ПрАТ «Інститут репродуктивної медицини» від 18.04.2012р. № 168, медичної програми пацієнтки ОСОБА_1, фіскальних звітних чеків що сплати ліків за медичною програмою з використанням допоміжних репродуктивних технологій).

26 квітня 2013 року позивач подала до податкової інспекції Податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2012 рік з додатками № 6 (вх. № 1300016256)(за формою встановленою Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011р. № 1395), в якій визначила перелік витрат, дозволених для включення до податкової знижки. Зокрема, платником податків задекларовано частину суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом в сумі 52 517, 38 грн. та витрати на оплату допоміжних репродуктивних технологій в сумі 27 101, 50 грн. (в т.ч. вартість медичної програми ІКСІ (запліднення in vitro) - 15 050, 00 грн., вартість медичних препаратів, придбаних пацієнткою в аптеці при виконанні програми на суму 11 528, 90 грн.

10 червня 2013 року працівником ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС була проведена камеральна перевірка податкової декларації ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) про майновий стан і доходи за 2012 рік (з Додатком № 6 до рядку 11 такої Податкової декларації)(вх. № 1300016256 від 26.04.2013р.), за результатами якої складений Акт від 10.06.2013р. № 34/17-1-20 (далі - Акт камеральної перевірки).

За результатами проведення вказаної камеральної перевірки перевіряючим встановлено, що ОСОБА_1 порушила вимоги норми пп. 163.3.6 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України та приписи листа Державної податкової адміністрації України від 15.05.2008р. № 9704/7/17-0717, що призвело до завищення нею суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, дозволених до включення до податкової знижки за наслідками звітного податкового року, сума податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає поверненню з бюджету, згідно поданої Податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік, за даними перевірки - 10 164, 63 грн., а не 11 971, 78 грн. Відхилення становить 1 807, 15 грн.

При цьому, з тексту цього Акта камеральної перевірки вбачається, що реальність понесення ОСОБА_1 витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій на загальну суму 27 101, 50 грн. податковим органом під сумнів не ставиться.

20 червня 2013 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, на підставі Акта камеральної перевірки та розрахунку податку (копія якого також наявна в матеріалах даної справи) перевірки прийняла спірне податкове повідомлення-рішення за № 0008041710 (форми «Р»), яким згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України та відповідно до п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу, за порушення вимог пп. 163.3.6 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України, зменшило ОСОБА_1 грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб (код платежу 85 11010500) на суму 1 807, 15 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 20.06.2013р. №0008041710 позивач скористалася своїм правом на адміністративне оскарження у відповідності до ст. 56 Податкового кодексу України

Згідно рішень Головного управління Міндоходів у м. Києві від 10.09.2013р. № 1397/ф/26-15-10-04 і Міністерства доходів і зборів України від 14.10.2013р. № 5166/ф/99-99-10-01-14, винесених за результатами розгляду первинної та повторної скарг ОСОБА_1, спірне податкове повідомлення-рішення від 20.06.2013р. № 0008041710 було залишено без змін, а скарги фізичної особи - без задоволення.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

Починаючи з 01 квітня 2011 року, порядок утримання податку з доходу з джерелом його походження з України регулюється Податковим кодексом України (далі - ПК України).

У розумінні пп. 14.1.170 п.14.1 ст. 14 ПК України «податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання» - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 166.1.1 п. 166.1 ст.166 ПК України за наслідками звітного податкового року платник має право на податкову знижку.

Згідно із пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 цього Кодексу підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Нормами пп. 166.2.1 п. 166.2 ст.166 ПК України передбачено, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Оригінали зазначених у підпункті 166.2.1 цього пункту документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого цим Кодексом (пп. 166.2.2 п. 166.2 ст.166 ПК України).

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, наведено у п. 166.3 ст. 166 ПК України.

Зокрема, пп. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 цього Кодексу встановлено, що платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 статті 164 цього Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік.

Також, нормами пп. 166.4.1, пп. 166.4.3 і пп. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПК України визначено, що податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті.

Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу.

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Одночасно ст. 5 ПК України передбачено, що для регулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів застосовуються поняття, правила та положення, встановлені ПК України. У разі, якщо інші терміни, що застосовуються ПК України і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Поняття «допоміжні репродуктивні технології» ПК України не визначено. Натомість відносини у сфері лікування безпліддя з використанням допоміжних репродуктивних технологій, що виникли та існували у період лікування та справляння податків Позивачем регулювалися у той період чинним Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.2008р. №771 «Про затвердження Інструкції про порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.03.2009 року за № 263/16279, (далі - Наказ № 771).

Відповідно до п. 2 Наказу № 771 ДРТ - це методики лікування безпліддя, за яких маніпуляції з репродуктивними клітинами, окремі або всі етапи підготовки репродуктивних клітин, процеси запліднення і розвитку ембріонів до переносу їх у матку реципієнти здійснюються в умовах in vitro (далі - ЗІВ).

Згідно п. 3 цього наказу МОЗ № 771 етапність проведення ЗІВ наступна: відбір і обстеження пацієнтів; контрольована стимуляція яєчників (індукція суперовуляції); моніторинг фолікулогенезу та розвитку ендометрія; пункція фолікулів яєчників, пошук ооцитів; підготовка сперміїв; інсемінація ооцитів та культивування ембріонів in vitro; ембріотрансфер - перенесення ембріонів у порожнину матки; підтримка лютеїнової фази стимульованого менструального циклу; діагностика вагітності.

Пунктом 3.1. Методики лікування ДРТ Наказу № 771 визначено, що для контрольованої стимуляції яєчників (далі - КСЯ) застосовуватись лікарські засоби, зареєстровані в установленому законодавством порядку на території України. Вибір схеми стимуляції, препаратів, корекція доз здійснюються спеціалістом з урахуванням інструкції щодо використання лікарських засобів, індивідуальних особливостей пацієнтки, результатів клінічного та ультразвукового обстеження, моніторингу.

Таким чином, з наведених вище положень Наказу № 771 чітко вбачається необхідність використання лікарських засобів під час лікування безпліддя за допомогою ДРТ. Лікарські засоби використовуються в різних обсягах виходячи із результатів обстеження. У випадку Позивача лікарські засоби були сплачені нею особисто.

З огляду на викладене, та з урахуванням наявних матеріалів справи, суд дійшов висновку про протиправність зменшення позивачу суми податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшується податкове зобов'язання у зв'язку з використанням права на податкову знижку за 2012 рік, в розмірі 1 807, 15 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням.

Загальний порядок повернення платнику податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань встановлений у ст. 43 ПК України.

У відповідності до п. 43.1 ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2 ст. 43 цього Кодексу).

Згідно п. 43.3 ст. 43 ПК України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

За приписами норми 179.8 ст. 179 цього Кодексу сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Форма та порядок заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, за якою необхідно відображати отримані доходи та витрати за 2012 рік, в т.ч. для реалізації права на податкову знижку, затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011р. № 1395, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2011 року за № 1532/20270.

Пунктами 1 - 3 розд. ІІ «Порядок оформлення декларації» Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої вказаним вище Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011р. № 1395, (далі - Інструкція), вказано, що декларація складається з восьми розділів, що подаються на двох двосторонніх аркушах формату А4, та семи додатків до декларації, які подаються на одно- та двосторонніх аркушах формату А4 та містять розрахунки окремих видів доходів (витрат).

Додатки до декларації є складовою частиною декларації і без декларації не дійсні. Додатки до декларації заповнюються та подаються виключно за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься у цих додатках.

При цьому у декларації та додатках до неї зазначаються всі передбачені в ній відомості (показники), крім випадків, прямо визначених у декларації та/або додатках до неї. Якщо будь-який рядок декларації та/або додатка до неї не заповнюється через відсутність інформації (операції, суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації та/або додатках до неї.

Зокрема, в п. 1.9 розд. III «Порядок заповнення декларації» Інструкції визначено, що у рядку 9 розд. І Декларації вказуються реквізити банківського рахунку для перерахування коштів у разі повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку (номер рахунку, найменування установи банку, код банку, МФО банку).

Також, у рядку 11 розд. ІІІ Декларації вказується сума податку, на яку платник податку має право зменшити суму річного податкового зобов'язання у зв'язку з використанням права на податкову знижку згідно із статтею 166 розділу IV Кодексу. У разі використання права на податкову знижку разом з декларацією заповнюється та подається додаток 6 до декларації (п. 5.4 розд. III цієї Інструкції).

Пунктом 5.7 розд. III Інструкції передбачено, що у рядку 13.02 вказується сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету. Рядок 13.02 декларації заповнюється у разі, якщо за результатами розрахунку різниці між значеннями рядків 09, 10, 11, 12 та 03.02 декларації отримано від'ємне значення. У разі заповнення рядка 13.02 декларації значення вказується без знака «-».

Аналіз зазначених норм свідчить, що наслідком закінчення процедури судового оскарження податкового повідомлення-рішення, яким платнику податку фактично було відмовлено у наданні податкової знижки в сумі 1 807, 15 грн., у випадку прийняття рішення на користь такого платника податку, є проведення податковою інспекцією перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку згідно поданої позивачем Податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік. Обов'язок податкового органу по здійсненню такого перерахунку, виникає лише після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження цього рішення.

Крім того, в ході огляду наявної в матеріалах копії Податкової декларації ОСОБА_1 про майновий стан і доходи за 2012 рік (вх. 26.04.2013р.) судом встановлено, що позивачем при поданні такої Податкової декларації до ДПІ ряд. 9 розд. І такої Декларації заповнений не був.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

На момент розгляду справи процедура судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 20.06.2013р. № 0008041710 не закінчилась, а тому у податкового органу не виникло обов'язку по проведенню відповідного перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку (ОСОБА_1) згідно Податкової декларації за 2012 рік для визначення суми податку, що підлягає поверненню позивачу з бюджету внаслідок застосування нею права на податкову знижку.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати спірне по справі податкове повідомлення-рішення та відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, від 20 червня 2013 року № 0008041710.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова