Постанова

від 09.12.2013 по справі 801/10519/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 грудня 2013 р. Справа №801/10519/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Суворової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного Фонду України в м. Феодосія АР Крим

до Публічного акціонерного товариства «Лаванда»,

про стягнення 7 371,88 грн.

Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосії АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Публічного акціонерного товариства «Лаванда», про стягнення 7 371,88 грн. заборгованості з відшкодування витрат на доставку та виплату пільгових пенсій, призначених відповідно до пп. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Список № 2) за червень-липень 2013 року та про звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування позову зазначено, що внаслідок порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV відповідач має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пенсій по Списку №2 за період з червня по липень 2013 року на загальну суму 7 371,88 грн.

З урахуванням клопотання Управління Пенсійного Фонду України в м. Феодосія АР Крим про розгляд справи у відсутності представника позивача , відповідно до вимог статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Лаванда» є юридичною особою згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №434351 (а.с.7) та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Феодосії АР Крим.

Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені статтею 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні до об'єкта оподаткування, який передбачений статтею 2 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 статті 2, пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи сплачують також збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до частини 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено право на пільгове пенсійне забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (до 01 січня 1992 року) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством.

При цьому, відповідно до пункту 8 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за №1451/11731, застосовуються Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22 серпня 1956 року.

З огляду на зазначене, право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01 січня 1992 року і після цієї дати не працювала на цих роботах. При цьому наявності атестації робочих місць не вимагається.

Особі, яка до і після 01 січня 1992 року працювала на роботах, передбачених Списками, пенсія призначається відповідно до статі 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (зі змінами).

Згідно із частиною 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із пунктами 6.4, 6.5 цієї Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Таким чином, підприємства здійснюють сплату витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ще до виплати пільгових пенсій Пенсійним фондом.

За даними Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосії АР Крим з березня 2013 року Управлінням Пенсійного фонду здійснені витрати на виплату і доставку пенсій пенсіонерам, які працювали у ПАТ «Лаванда» та у березні 2013 року отримували пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Підприємством не сплачено витрати, понесені Пенсійним фондом, а саме: по Списку №2 з березня 2013 року здійснені витрати на загальну суму 3 685,94 грн.: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

В матеріалах справи міститься розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку 2 з березня 2013 року на суму 3 685,94 грн.

Зазначений розрахунок направлений позивачем листом за №2041/02 від 06.03.2013 року про відшкодування пільгових пенсій на адресу відповідача, та отримано ним 11.03.2013 року (а.с.4).

Враховуючи, що сума, яка підлягає відшкодуванню у червні-липні 2013 року по Списку №2 не змінювалася, УПФУ в м. Феодосії АР Крим повторно не надсилало відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з червня, липня 2013 року, т.ч. сума з червня-липня 2013 року, яка підлягає відшкодуванню становить 7 371,88 грн.(3685,94 * 2=7 371,88 грн.).

Станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Феодосії АР Крим складає 7 371,88 грн., що підтверджується розрахунком суми позову (а.с.3).

При цьому ч. 12 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно відомостей з ЄДР щодо ПАТ «Лаванда» порушено процедуру банкрутства на підставі ухвали Господарського суду АР Крим від 26.03.2012 року у справі №5002-16/923-2012.

Відповідно до ст. 1 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343 у редакції від 10.01.2002 р., мораторій на задоволення вимог кредиторів (далі - мораторій) - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань 2 і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на виконання цих зобов'язань, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Мораторій вводиться на задоволення всіх вимог кредиторів, крім випадків, передбачених частиною 4 ст. 12 Закону №2343 у редакції від 10.01.2002 р. 3 . Мораторій також не поширюється на задоволення вимог кредиторів арбітражним керуючим у процедурах санації, мирової угоди та ліквідації.

Відповідно до частини 4 ст. 12 Закону №2343 у редакції від 10.01.2002 р., мораторій на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку з зобов'язаннями боржника в процедурах розпорядження майном боржника та санації.

Статтею 2 Закону України №2343 від 14.05.1992 року встановлено, що даний закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Прикінцевими та перехідними положеннями вищевказаного Закону передбачено, що його положення застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом, тобто після 19.01.2013 року. Наведене стосується й вирішення спорів, зазначених у ч.4 ст.10 Закону.

Суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України (ч.4 ст.10 Закону №2343).

Аналогічна позиція викладена у листі Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року за №01-06/606/2013.

Враховуючи, що справа про банкрутство відповідача порушена до набрання чинності новою редакцією Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», стягнення поточної заборгованості здійснюється шляхом подання УПФУ у м. Феодосія АР Крим адміністративного позову до Окружного адміністративного суду АРК у відповідності до норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач доводів на спростування заявлених вимог суду не надав. Наявність підстав для виплати пенсії на пільгових умовах та частки, що має відшкодовуватись безпосередньо ним не спростував.

Проаналізувавши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені до відшкодування витрати підтверджено належним чином, ґрунтуються на положеннях Закону України " Про Пенсійне забезпечення", тому заявлені позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, є обгрунтованими.

Стосовно вимог позивача щодо звільнення його від сплати судового збору, суд зазначає, що згідно до п.18 ст.5 Закону України «Про судовий збір» Пенсійний фонд України та його органи; органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального захисту інвалідів і його відділення звільняються від сплати судового збору, а тому вимоги позивача не є обгрунтованими.

Згідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, який звільнений від сплати судового збору, то судові витрати з іншої сторони не стягуються, а тому вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Лаванда» (код ЄДРПОУ 00307371, вул. Бойова, 14, м. Феодосія, 98100, п/р 2600503439601 у КФ АБ «Експресбанк», м. Сімферополь, МФО 384674) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим (код ЄДРПОУ 22300286) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах з червня-липня 2013 року по Списку №2 у сумі 7 371,88 грн. (сім тисяч триста сімдесят одна грн. 88 коп.) на р/р 25600010048601 в АБ «Ощадбанк», МФО 324805, ОКПО 22300286.

3.В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів від дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя Суворова С.В.