Рішення

від 08.01.2014 по справі 913/3246/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

08 січня 2014 року Справа № 913/3246/13

Провадження №17/913/3246/13

За позовом Приватного підприємства "Добре життя", м. Донецьк

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення 182473 грн. 41 коп.

Суддя Фонова О.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу у сумі 178441,92 грн. та 3% річних у сумі 4031,49 грн., за договором купівлі-продажу № б/н від 11.07.2012.

Представником позивача 16.12.2013 було надано до суду заяву про уточнення періоду нарахування 3% річних, в якій він просить вважати періодом нарахування 3% річних з 26.09.2012 по 27.03.2013.

Також позивачем було надано до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 16.12.2013 та 08.01.2014 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між Приватним підприємством "Добре життя" (позивач у справі), як Продавцем, та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач у справі), як Покупцем, укладений договір купівлі-продажу №б/н від 11.07.2012 (далі - Договір).

Згідно п. 1.1 Договору, Продавець зобов'язується постачати Покупцю шпалери та іншу продукцію, надалі - Товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього Договору. Асортимент, кількість, ціна, вартість та терміни поставки товару вказуються в специфікації(ях) та накладних, що є невід'ємними частинами цього Договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору, Товар постачається Покупцеві на умовах відвантаження зі складу Продавця (EXW) у м. Донецьк.

Як зазначено у п. 2.3 Договору, Продавець надає Покупцю необхідні документи (накладну на товар, податкову накладну).

Згідно п. 4.1 Договору, ціна товару, що постачається згідно діючого Договору, вказана в Специфікаціях до даного Договору.

Пунктом п. 4.2 Договору передбачено, що загальна сума Договору складає суму, яка дорівнює вартості всіх партій товару, відвантаженої згідно всіх Специфікацій діючого Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору, Покупець зобов'язаний сплатити вартість товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця протягом 45 днів з моменту отримання кожної партії товару, що вказана у рахунку Продавця.

В пункті 6.1 Договору встановлено, що цей Договір набуває чинності з моменту підписання його сторона і діє до 31.12.2013. У випадку, якщо у Сторін на момент закінчення терміну дії Договору залишаються невиконаними договірні зобов'язання та не задоволені законні вимоги, дія Договору продовжується до повного виконання таких зобов'язань.

На виконання умов Договору, на підставі видаткової накладної № РН-0000986 від 11.07.2012 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 268005,12 грн.

Однак, відповідач умови Договору у встановлені строки не виконав, оплату здійснив частково, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у сумі 178441,92 грн., яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 4031,49 грн. за період з 26.09.2012 по 27.03.2013.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, борг на час розгляду справи не сплатив.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Як встановлено статтею 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 268500,12 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000986 від 11.07.2012 (а.с.9).

Відповідачем згідно накладної на повернення від покупця № 31 від 14.06.2013 було повернуто товару на суму 56563,20 грн. та сплачено в період з 18.06.2013 по 27.09.2013 суму 33000,00 грн.

Таким чином, факт наявності боргу в сумі 178441,92 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 4031,49 грн. за період з 26.09.2012 по 27.03.2013, нараховані на суму боргу, що існувала станом на 27.03.2013, тобто на 268005,12 грн.

.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних у сумі 4031,49 грн. відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 178441,92 грн. та 3% річних у сумі 4031,49 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Позивачем при подачі позову було сплачено 5440,72 грн., тоді як слід було сплатити 3649,47 грн., у зв'язку з чим судовий збір в сумі 1791,25 грн. підлягає поверненню позивачу.

Питання про повернення судового збору буде вирішено в ухвалі суду від 13.01.2014.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Приватного підприємства «Добре життя», м. Донецьк, вул. Новосінна, 78, ідентифікаційний код 33956685, заборгованість у сумі 178441,92 грн. та 3% річних у сумі 4031,49 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 3649,47 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 13.01.2014.

Суддя О.С. Фонова