Рішення

від 09.01.2014 по справі 907/1194/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.01.2014 Справа № 907/1194/13

Розглянувши матеріали справи

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фолгат ФТК", м. Київ

До відповідача Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації, м. Ужгород

Про стягнення 2004494,79 грн.

Суддя Журавчак Л.С.

За участі представників сторін

від позивача - Шаповалов Д.В., предст. за дов. №1112 від 16.12.13;

від відповідача - Огар Н.В., предст. за дов. від 08.01.14 №01-19/9; Маюрник В.К., предст. за дов. від 08.1.14 №01-19/10;

СУТЬ СПОРУ: стягнення 2004494,79 грн., в т. ч. 1982304грн. боргу за поставлений товар та 22190,79 грн. пені

Присутній в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві. Зазначив, що позовні вимоги підтверджені належними доказами, зокрема, договором № 136 від 29.04.13, видатковою накладною №01 від 16.08.13, розрахунком заборгованості.

Представники відповідача подали суду письмовий відзив, в якому основний борг у розмірі 1982304 грн. визнали.

Пояснили, що департамент освіти і науки, молоді та спорту облдержадміністрації є структурним підрозділом обласної державної адміністрації, який діє відповідно до положення, затвердженого розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації 04.01.2014 № 4, є юридичною особою публічного права. Також зауважили, що департаментом було вжито вичерпні заходи щодо виконання умов договору в частині його оплати. Однак, з невідомих відповідачу причин, Головним управлінням Державної казначейської служби в Закарпатській області, яке здійснює обслуговування бюджетних коштів, відповідні оплати платіжних доручень проведено не було.

У судовому засіданні заявили клопотання про зменшення розміру пені в порядку ст. 83 Господарського процесуального кодексу України на 75% та встановлення її у розмірі 5471,70 грн. з виключних підстав, що наведені у відзиві, проти задоволення якого не заперечив представник позивача.

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2013 року між Департаментом освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації та товариством з обмеженою відповідальністю «Фолгат ФТК» укладено договір №136 про закупівлю за державні кошти, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався у 2013 році поставити замовнику: машини обчислювальні, частини та приладдя до них (навчальні комп"ютерні комплекси - 20 од., інтерактивні комплекси - 16 од.), а замовник - прийняти і оплатити такі товари (п.1.1. договору).

Найменування (номенклатура, асортимент, технічні характеристики) товару зазначені у Додатку 2 до договору.

Відповідно до п. 3.1. ціна Договору становить 2882304 грн., у тому числі ПДВ 20% - 480384грн., сума попередньої оплати становить З854790,00 грн.(п. 4.2 ).

На виконання умов договору позивач здійснив поставку товарів згідно з переліком, кількістю та асортиментом, визначеним у договорі, що підтверджується підписаною між сторонами видатковою накладною №01 від 16 серпня 2013 року.

Відповідно до п. 4.3 договору остаточний розрахунок за товар згідно з договором здійснюється замовником у національній валюті гривні протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання накладних.

Відповідно до п. 6.1.1 договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.

Упродовж червня-липня 2013 року Головним управлінням Державної казначейської служби в Закарпатській області проведено оплату на загальну суму 900000 грн. (платіжні доручення № 782 від 10.06.2013 на суму 300000 грн., № 989 від 10.06.2013 на суму 200000 грн., №990 від 01.07.2013 на суму 400000 грн.).

Оскільки решту суми боргу в розмірі 1982304 грн. відповідачем погашено не було, позивач звернувся з даним позовом в суд з метою стягнення її в примусовому порядку.

Окрім суми боргу, відповідно до п. 7.3 Договору ( у разі несвоєчасної остаточної оплати товарів Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від неперерахованої суми за кожний день прострочення платежу) позивачем нараховано та поставлено вимогу про стягнення пені у розмірі 22190,79 грн.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши представників сторін, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову з наступним обгрунтуванням.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України(ст. 526) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено матеріалами справи, позивач вимоги укладеного між сторонами договору щодо поставки товару відповідачу виконав в повному обсязі, що підтверджено належними доказами, а саме: договором №136 про закупівлю за державні кошти від 29.04.2013, видатковою накладною №01 від 16.08.2013 та розрахунком заборгованості.

Однак відповідач в порушення умов договору, якими визначено порядок розрахунку, за отриману продукцію розрахувався частково, внаслідок чого у нього рахується заборгованість на 1982304 грн.

Оскільки сума боргу належним чином доведена матеріалами справи, відповідачем визнана, а тому вимога про стягнення 1982304 грн. підлягає до задоволення.

Вимога позивача про стягнення пені за період з 03.09.2013 по 04.11.2013 в розмірі 22190,79 грн. підлягає частовому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 7.3 договору у разі несвоєчасної остаточної оплати товарів замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від не перерахованої суми за кожний день прострочення платежу.

Судом встановлено, що позивачем при розрахунку пені враховано 360 календарних днів у 2013 році, тоді як має бути 365.

Таким чином, розмір пені за період прострочення - з 03.09.2013 по 04.11.2013 - повинен становити 21886,81 грн.

Відповідач у судовому засіданні заявив клопотання про зменшення розміру пені в порядку ст. 83 Господарського процесуального кодексу України на 75% та встановлення її у розмірі 5471,70 грн. з виключних підстав, що наведені у відзиві.

Позивач проти задоволення такого клопотання не заперечує.

Відповідно до п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи, що департаментом освіти і науки, молоді та спорту облдержадміністрації вжито вичерпні заходи щодо виконання умов договору в частині його оплати, однак остання не була проведена з невідомих відповідачу причин Головним управлінням Державної казначейської служби в Закарпатській області, а також згоду позивача, суд вважає за доцільне задоволити вказане клопотання та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача в розмірі 5471,70 грн. на підставі пункту 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, відмовивши в задоволенні решти пені.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 38533450, м. Ужгород, пл. Народна, 4) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фолгат ФТК" (код ЄДРПОУ 30114318, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 1) суму 1987775,70 грн. (один мільйон дев"ятсот вісімдесят сім тисяч сімсот сімдесят п"ять гривень 70 коп.), в тому числі 1982304 грн. основного боргу і 5471,70 грн. пені, а також суму 40083,82 грн. (сорок тисяч вісімдесят три гривні 82 коп.) на відшкодування сплаченого судового збору.

3. В решті вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 13.01.2014р.

Суддя Л. С. Журавчак