Рішення

від 04.11.2013 по справі 755/11881/13-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/11881/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2013 р.Дніпровський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Гончарука В.П.,

при секретарі Лисенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Заступника прокурора Дніпровського району м.Києва, що діє в інтересах Київської міської ради до ОСОБА_1, ТОВ «Спільне Українське - Італійське підприємство «Гріфус» про визнання недійсним державного акту на право власності на землю та зобов»язання повернути земельну ділянку, -

в с т а н о в и в :

Заступник прокурора Дніпровського району м. Києва звернувся до суду з позовом про визнання договору купівлі- продажу земельної ділянки від 15.10.2010 року укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю « Спільне Українсько - Італійське підприємство «Гріфус» недійсним, витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько - Італійське підприємство «Гріфус» на користь Київської міської ради земельної ділянки площею 0,0721 га (кадастровий номер 8000000000:63:021:0062), що розташована по АДРЕСА_1. Скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 від 17.12.2008 року, що зареєстрований в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею за № 09-7-0569, що виданий ОСОБА_1

Свої позовні вимоги мотивує тим, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29 вересня 2008 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) про визнання укладеним договору купівлі- продажу земельної ділянки за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, прокуратура Дніпровського району м. Києва, в інтересах Київської міської ради, звернулась до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, таким, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 16.09.2010 року, апеляційну скаргу прокуратури Дніпровського району м. Києва задоволено частково. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29 вересня 2008 року скасовано та постановлено нове рішення, яким ОСОБА_1 в задоволенні позову про визнання укладеним договору купівлі- продажу відмовлено.

Проте, після набрання законної сили рішенням Апеляційного суду м. Києва від 16.09.2010 року, ОСОБА_1 уклала договір купівлі- продажу від 15.10.2010 року нежитлової будівлі та земельної ділянки по АДРЕСА_1 з ТОВ « Спільне Українсько - Італійське підприємство « Гріфус».

Таким чином, на момент укладання між ОСОБА_1 та ТОВ «Спільне Українько- Італійське підприємство «Гріфус» договору купівлі- продажу земельної ділянки, лише Київська міська рада мала право розпоряджатися спірною земельною ділянкою.

Незаконним відчуженням земельної ділянки порушено інтереси держави в особі Київської міської ради, яка в даному випадку незаконно позбавлена можливості щодо реалізації свого права на розпорядження земельною ділянкою. Оскільки земельна ділянка, що розташована по АДРЕСА_1 вибула з володіння Київської міської ради поза волею останньої, тому підлягає витребуванню від ТОВ « Спільне Українсько- Італійське підприємство «Гріфус».

В судовому засіданні представник Позивача підтримала позовні вимоги, підтвердила обставини викладені у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_1 проти позову заперечував, вважає, що підстави для визнання договору купівлі- продажу , у тому числі земельної ділянки від 15.10.2010 року укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Спільне Українсько - Італійське підприємство «Гріфус» відсутні, як і відсутні підстави для витребування у ТОВ «Спільне Українсько - Італійське підприємство «Гріфус» на користь Київської міської ради земельної ділянки.

В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що ОСОБА_1 була власником нежитлової будівлі, загальною площею 186,90 кв.м. яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що придбана у Державного підприємства « Укржитлосервіс Дежавного управління справами Президента України, на підставі договору купівлі- продажу нежитлового приміщення від 24.12.2004 року за реєстром № 4265, який зареєстрований в Київському БТІ.

Рішенням Київської міської ради від 2.12.2006 року № 511/568, ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою та передано в оренду земельну ділянку для реконструкції нежитлової будівлі під офіс з подальшою експлуатацією та обслуговуванням.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 17.12.2008 року на підставі договору купівлі- продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 29.09.2008 року, зареєстрованого в книзі записів землекористування землею, договорів оренди землі № 09-7-02569, земельна ділянка, загальною площею 0,0721 га, розташована за адресою АДРЕСА_1 - належала відповідачці ОСОБА_1

Оскільки Відповідачка ОСОБА_1 є добросовісним набувачем даної земельної ділянки на підставі рішення Київської міської ради № 511/568 від 21.12.2006 року, договору оренди від 20.06.2007 року, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29.09.2008 року, Державного акту на право власності на земельну ділянку № 006596 від 17.12 2008 року вона мала право на укладання договору купівлі продажу нежитлової будівлі та земельної ділянки від 15.10.2010 року.

При укладанні цього договору було перевірено наявність правових підстав володіння нерухомого майна та земельною ділянкою, що підтверджується довідкою Головного управління земельних ресурсів від 23.092010 № ОО 11657 2010, якою зазначено, у тому числі , про відсутність обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.

За таких обставин вважає що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «Спільне Українсько - Італійське підприємство «Гріфус», заперечувала проти позову з аналогічних підстав.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, приходить до наступного:

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29 вересня 2008 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) про визнання укладеним договору купівлі- продажу земельної ділянки за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1( а.с.21)

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 16.09.2010 року, апеляційну скаргу прокуратури Дніпровського району м. Києва задоволено частково. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29 вересня 2008 року скасовано та постановлено нове рішення, яким ОСОБА_1 в задоволенні позову про визнання укладеним договору купівлі - продажу відмовлено ( а.с. 6-8).

Відповідно до договору купівлі- продажу від 15.10.2010 року нежитлової будівлі та земельної ділянки ОСОБА_1 передає у власність ТОВ «Спільне Українсько - Італійське підприємство «Гріфус» нежитлову будівлю, загальною площею 186,90 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0721 га, у межах згідно з планом, розташовану по АДРЕСА_1 кадастровий номер 8000000000:63:021:0062, цільове призначення якої реконструкція нежитлової будівлі під офіс з подальшими експлуатацією та обслуговуванням, на якій розташована вищевказана нежитлова будівля.

Об'єкт продажу, а саме нежитлова будівля належить Продавцю на підставі договору купівлі - продажу нежитлового приміщення, посвідченого ОСОБА_3 , приватним нотарісом Київського міського нотаріального округу 24 грудня 2004 року за реєстровим № 4265, зареєстрованому в Київському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно ССХ № 827996, виданий 24 вересня 2010 року № витягу 2742675, реєстраційний номер 31585359, номер запису у книзі - 107п-101. Земельна ділянка належить Продавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 006596, виданого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 17.12.2008 року на підставі договору купівлі- продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 29.09.2008 року, зареєстрованого в книзі записів землекористування землею, договорів оренди землі № 09-7-02569, земельна ділянка, загальною площею 0,0721 га, розташована за адресою АДРЕСА_1 - належала відповідачці ОСОБА_1 (а.с.10- 13).

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 006594, державний акт на право власності на земельну ділянку видано ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 29.09.2008 року. Земельна ділянка розташована за адресою, АДРЕСА_1 (а.с. 63).

Таким чином, ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку відповідно до договору купівлі- продажу від 29.09.2008 року, а не на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29.09.2008 року, яке в подальшому було скасовано рішенням Апеляційного суду м. Києва від 16 вересня 2010 року.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи Позивача щодо про визнання договору купівлі- продажу земельної ділянки від 15.10.2010 року укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько - Італійське підприємство «Гріфус» недійсним, витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько - Італійське підприємство «Гріфус» на користь Київської міської ради земельної ділянки площею 0,0721 га (кадастровий номер 8000000000:63:021:0062), що розташована по АДРЕСА_1. Скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 від 17.12.2008 року, що зареєстрований в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею за № 09-7-0569, що виданий ОСОБА_1 , є необґрунтованими та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 203, 215 Цивільного Кодексу України, керуючись ст. 10, 60, 88, 110, 130, 212, 213, 215 ЦПК України

в и р і ш и в:

В задоволені позову Заступника прокурора Дніпровського району м.Києва, що діє в інтересах Київської міської ради до ОСОБА_1, ТОВ «Спільне Українське - Італійське підприємство «Гріфус» про визнання недійсним державного акту на право власності на землю та зобов»язання повернути земельну ділянку - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: