Рішення

від 23.12.2013 по справі 910/14197/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14197/13 23.12.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікро-Ф Київ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорс Буд Компані"

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

24 липня 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява б/н б/д Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікро-Ф Київ" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорс Буд Компані" (відповідач) про стягнення 22 723,58 грн. Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 5 000,00 грн. за юридичну допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору оренди № 04-23/12 ОР від 23.04.2012 року.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)» передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2013 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 09.09.2013 року.

У зв`язку із перебуванням судді Цюкала Ю.В. на лікарняному, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 09.09.2013 року, з метою дотримання процесуальних строків, справу було передано судді Якименку М.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2013 року, на підставі ст.ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею - Якименко М.М. та призначено розгляд справи на 07.10.2013 року.

У зв'язку з виходом з лікарняного судді Цюкала Ю.В., з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 року справу було передано судді Цюкалу Ю.В. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято справу до свого провадження.

У зв`язку із перебуванням судді Цюкала Ю.В. на лікарняному, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 07.10.2013 року, з метою дотримання процесуальних строків, справу було передано судді Підченку Ю.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2013 року суддею Підченко Ю.О. прийнято справу до свого провадження. Розгляд справи призначено на 11.11.2013 року.

У зв'язку з виходом з лікарняного судді Цюкала Ю.В., з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.10.2013 року справу було передано судді Цюкалу Ю.В. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2013 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято справу до свого провадження.

В судове засідання, призначене на 11.11.2013 року, з'явились представники позивача, надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 року розгляд справи відкладено до 02.12.2013 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку із перебуванням судді Цюкала Ю.В. на лікарняному, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 02.12.2013 року, з метою дотримання процесуальних строків, справу було передано судді Підченко Ю.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2013 року суддею Підченко Ю.О. прийнято справу до свого провадження. Розгляд справи призначено на 23.12.2013 року.

У зв'язку із виходом судді Цюкала Ю.В. з лікарняного, з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 09.12.2013 року справу було передано судді Цюкалу Ю.В. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2013 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято справу № 910/14197/13 до свого провадження.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2012 року між позивачем (надалі - Орендодавець) та відповідачем (далі по тексту - Орендар) (разом - сторони) було укладено договір оренди № 04-23/12 ОР (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг або Договір оренди), згідно умов п. 1.1. якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у платне строкове користування автонавантажувач згідно з наступною специфікацією: 7FD15 серія №№ 10509. Загальна сума навантажувача - 114 000,00 грн.

Позивач зазначає, що всупереч умовам Договору Орендар не сплатив грошових коштів за оренду навантажувача в розмірі 18 422,40 грн., а також не перерахував коштів в обсязі 2 832,00 грн. на усунення наявних несправностей навантажувача виниклих з вини Орендаря, які були виявлені під час передачі автонавантажувача від Орендаря Орендодавцю, внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість за Договором в сумі 21 254,41 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за неналежне виконання умов Договору щодо оплати вартості оренди та пеню за несплату коштів на усунення несправностей навантажувача.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як вже було встановлено судом, 23 квітня 2012 року між сторонами укладено договір оренди № 04-23/12 ОР відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у платне строкове користування автонавантажувач згідно з наступною специфікацією: 7FD15 серія №№ 10509. Загальна сума навантажувача - 114 000,00 грн.

Відвантаження навантажувача проводиться 26.04.2012р. згідно акту прийому-передачі (п. 3.1. Договору).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду автонавантажувач 7FD15 серія №№ 10509, що підтверджується актом прийому-передачі навантажувача № 104-23/12 ОР від 26.04.2012р. (копія акту в справі).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За п.п. 5.1., 5.2. Договору оренди Орендар зобов'язаний оплатити вартість орендної плати авансовим платежем згідно виставленого рахунку, чи договору Орендодавця. Оплата за оренду проводиться на п/р Орендодавця в термін до 2 (двох) банківських днів з дня виставленого рахунку-фактури.

Матеріали справи свідчать, що в оплату послуг за Договором Орендар перерахував на користь Орендодавця 14 133,32 грн. орендного платежу згідно виставленого позивачем рахунку № СФ-0000389 від 14.06.2012р., що випливає з акту звірки станом на 20.02.2013р. та Орендодавцем не заперечується. Вказаний розмір орендної плати погоджений обома сторонами, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000163 від 30.07.2012р. (копії актів містяться в справі).

24 вересня 2012 року Орендодавець виставив Орендарю на оплату рахунок № СФ-00708 від 24.09.2012р. за оренду автонавантажувача на суму 18 422,40 грн. Факт виставлення позивачем відповідачу відповідного рахунку та обставини обізнаності останнього про рахунок № СФ-00708 від 24.09.2012р. свідчить посилання на такий рахунок у складеному між позивачем та відповідачем акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000223 від 24.09.2012р. (копія акту міститься в справі).

Доказів оплати Орендарем рахунку № СФ-00708 від 24.09.2012р. в термін до 2 (двох) банківських днів з дня виставленого рахунку-фактури, як то передбачено п. 5.2. Договору, до суду не надано.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів оплати рахунку № СФ-00708 від 24.09.2012р. за Договором, станом на грудень 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Орендодавця про стягнення з Орендаря боргу за Договором по оплаті орендного платежу в розмірі 18 422,40 грн. (несплачена вартість оренди згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000223 від 24.09.2012р.).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Так, позивач також просить суд стягнути з відповідача 1 279,47 грн. за прострочення заборгованості, однак, з урахуванням того, що Орендодавцем не визначено вид заявленої до стягнення господарсько-правової відповідальності, а також чітко не визначено період за який нараховується така санкція, зважаючи на те, що розділом 5 Договору не визначено господарсько-правової відповідальності за прострочення у здійсненні сплати орендних платежів, недоведеними є заявлені позивачем вимоги про стягнення 1 279,47 грн. за прострочення заборгованості.

Щодо вимог про стягнення 2 832,00 грн. коштів на усунення несправностей навантажувача та 189,71 грн. пені за прострочення суми сплати відповідної заборгованості.

Пунктом 3.2. Договору оренди, в редакції додатку № 2 від 23.05.2012 року, сторонами погоджено, що термін оренди автонавантажувача по 25.09.2012р.

В вересні 2012 року Орендар передав, а Орендодавець прийняв з оренди автонавантажувач 7FD15, що підтверджується актом прийому-передачі навантажувача з оренди № 104-23/13 ОР від 25.09.2012р. (копія акту в справі). Зі змісту вказаного акту витікає, що станом на момент передачі рухомого майна наявні зауваження Орендодавця до Орендаря щодо технічного стану навантажувача, а саме: відсутні фари, освітлювання 2 штуки.

За п.п. 4.3., 4.6. Договору виявлені несправності, недоліки у момент передачі автонавантажувача від Орендаря Орендодавцю, останній зобов'язується усунути за рахунок Орендаря. При виникненні несправностей навантажувача з вини Орендаря, Орендар зобов'язується оплатити вартість ремонтних робіт в термін до 5 (п'яти) банківських днів з дати виконання робіт.

Позивач стверджує, що направляв на адресу відповідача лист № 01/12-24 від 24.12.2012р. та претензію № 01/01-13 від 30.01.2013р. в яких вимагав оплатити рахунок-фактуру № СФ-00726 на суму 2 832,00 грн., виставленого за заміну фар, однак, рахунку Орендодавець не оплатив.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З конструкції п. 4.6. Договору випливають обставини встановлення факту виконання Орендодавцем ремонтних робіт щодо усунення несправностей навантажувача та дати їх проведення. При цьому ж, Орендар зобов'язується оплатити вартість таких ремонтних робіт в термін до 5 (п'яти) банківських днів з дати їх виконання.

Обґрунтованих доказів виконання Орендодавцем ремонтних робіт з усунення несправностей навантажувача 7FD15 до суду не представлено.

Окрім того, суд зазначає, що з наявних в матеріалах рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення реєстр. № 04071 1632027 1, опису вкладення в цінний лист № 0221703735378 та фіскального чеку про відправку № 9090 від 30.01.2013р. суд унеможливлений дійти одностайного висновку про надсилання позивачем та отримання відповідачем саме листа № 01/12-24 від 24.12.2012р. з доданими до нього документами та претензії № 01/01-13 від 30.01.2013р. відповідно.

Окрім того, в підтвердження викладених в позові обставин позивачем не надано, а в матеріалах справи відсутній рахунок-фактура № СФ-00726 на суму 2 832,00 грн., посилання на який щодо визначення розміру вартості робіт за заміну фар має місце також в листі № 01/12-24 від 24.12.2012р. та претензії № 01/01-13 від 30.01.2013р.

Частиною 1 статті 613 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Частиною 4 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Зважаючи на викладене, з урахуванням відсутності достатніх доказів, що свідчать про направлення Орендодавцем та отримання Орендарем листа № 01/12-24 від 24.12.2012р. з доданими до нього документами та претензії № 01/01-13 від 30.01.2013р., недоведеним з боку позивача, в силу ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, є факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати вартості ремонтних робіт на усунення несправностей навантажувача 7FD15 за Договором по оплаті рахунку-фактури № СФ-00726 на суму 2 832,00 грн., строк виконання якого, за викладених в позові обставин та ст.ст. 530, 612, 613 Цивільного кодексу України є таким, що не настав.

Зважаючи на обставини не доведення позовних вимог в частині стягнення 2 832,00 грн., необґрунтованими є заявлені позивачем до стягнення похідних від суми боргу та нараховані 189,71 грн. пені.

В пункті 2 прохальної частини позовної заяви б/н б/д позивачем заявлені також вимоги про стягнення з відповідача 5 000,00 грн. за юридичну допомогу.

Враховуючи те, що позивачем не підтверджено належними та достатніми докази сплати ним 5 000,00 грн. за юридичну допомогу, що свідчить про не недоведеність сплати позивачем/понесення ним витрат заявленої до стягнення відповідної суми коштів, необґрунтованими, в силу ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, є заявлені позивачем вимоги про стягнення 5 000,00 грн.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 18 422,40 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 143,27 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорс Буд Компані" (ідентифікаційний код 35057663, адреса: 01042, м. Київ, вул. І. Кудрі, буд. 7, р/р № 26005601003429 в ПАТ «Промінвестбанк», м. Київ, МФО 300012, ІПН № 350576626551, свід-во плат. ПДВ 100039713), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікро-Ф Київ" (ідентифікаційний код 33941003, адреса: 01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 6, р/р № 2600833109119 в ПАТ «Діамантбанк», м. Київ, МФО 320854, ІПН № 339410026555, свід-во плат. ПДВ 100084974), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 18 422,40 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та судові витрати - 1 143,27 грн. (одна тисяча сто сорок три гривні 27 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Копію даного рішення направити сторонам у справі № 910/14197/13.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 30.12.2013р.

Суддя Ю.В. Цюкало