Рішення

від 13.01.2014 по справі 920/2190/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.01.2014 Справа № 920/2190/13 За позовом: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Суми,

до відповідача: Управління Держземагенства у Сумському районі Сумської області, м. Суми

про стягнення 2830 грн. 34 коп.

Суддя Лущик М.С.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - представник Дмитренко С.М., довіреність № 2/01-28 від 11.01.2014

При секретарі судового засідання Кас'ян А.О.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 2830 грн. 34 коп. заборгованості, з яких: 2772 грн. 35 коп. основного боргу за період з вересня по листопад 2013 року, відповідно до укладеного між сторонами договору про надання послуг бізнес-мережі № 598302/12-408 від 14.02.2013 року та додаткових угод до зазначеного договору №№ 1, 2 від 14.02.2013 року; пені в сумі 39 грн. 96 коп.; сума боргу з урахуванням індексу інфляції - 11 грн. 49 коп., 3% річних від простроченої суми - 06 грн. 54 коп., а також судовий збір в сумі 1720 грн. 50 коп.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, проте в судовому засіданні, яке відбулося 13.01.2014 року, усно пояснив, що не заперечує проти позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та оцінивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами за даним спором укладено договір про надання послуг бізнес-мережі № 598302/12-408 від 14.02.2013 року, додаткову угоду до зазначеного договору про надання послуг телефонного зв'язку (для бюджетних організацій) № 1 від 14.02.2013 року та додаткову угоду до даного договору про надання послуг не комутованого доступу до мережі Інтернет № 2 від 14.02.2013 року.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до пункту 5 статті 33 Закону України «Про телекомунікації», пункту 1.1 названого договору, відповідач повинен своєчасно проводити оплату за надані послуги та у відповідності з підпунктом 3.2.3 пункту 3.2, пункту 4.5 укладеного між сторонами договору відповідач повинен оплатити рахунок не пізніше останнього числа місяця наступного за розрахунковим. Порушуючи умови вказаного договору та додаткових угод до нього відповідач не в повному обсязі виконував свої зобов'язання в частині своєчасної та повної оплати послуг, у зв'язку з чим за період з вересня по листопад 2013 року утворилась заборгованість в сумі 2772 грн. 35 коп.

Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а статтею 610 названого Кодексу визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно зі статтею 612 цього ж Кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 216, 217, 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, оскільки відповідач в супереч діючого законодавства, зобов'язання щодо оплати вартості отриманих послуг не виконав, не надав суду доказів сплати даної заборгованості, а також враховуючи те, що відповідач не заперечує проти позовних вимог, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу в розмірі 2772 грн. 35 коп. визнаються судом обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі на підставі статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 546 Цивільного кодексу України передбачає неустойку (штраф, пеню) як вид забезпечення виконання зобов'язання.

На підставі пункту 5.2 договору № 598302/12-408 від 14.02.2013 року та пункту 2 статті 36 Закону України «Про телекомунікації» відповідачу нарахована пеня за невиконання зобов'язань по сплаті за надані телекомунікаційні послуги за період з вересня по листопад 2013 року, яка згідно з розрахунком становить 39 грн. 96 коп.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 39 грн. 96 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тому позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі статей 549-552 Цивільного кодексу України.

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач просить стягнути з відповідача за весь час прострочення 11 грн. 49 коп. інфляційних збитків та 06 грн. 54 коп. 3 % річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 02 грн. 90 коп. інфляційних збитків та 30 грн. 98 коп. 3% річних, підлягають задоволенню, оскільки нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Враховуючи наведене, а також те, що доказів сплати заборгованості в повному розмірі відповідач не подав, не подав обґрунтованого заперечення щодо заявленого позову та визнав факт наявності заборгованості в судовому засіданні, яке відбулося 13.01.2014 року, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, правомірними і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно Закону України «Про судовий збір» та статті 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 1720 грн. 50 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління Держземагенства у Сумському районі Сумської області (40021, м. Суми, вул. Гамалія, буд. 25, код 38076034) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії ПАТ «Укртелеком» (40030, м. Суми, вул. Іллінська, 2, код 23825401) суму боргу в розмірі 2772 грн. 35 коп., пеню в розмірі 39 грн. 96 коп., суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 11 грн. 49 коп., 3 % річних від простроченої суми в розмірі 06 грн. 54 коп. та судовий збір в розмірі 1720 грн. 50 коп.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.01.2014 року.

Суддя М.С. Лущик