Постанова

від 11.11.2013 по справі 806/4332/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/4332/13-a

категорія 8.2.1

11 листопада 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Фещук А.В.,

за участю секретаря судового Стралківської К.П.,

за участю:

представника позивача - Бахур Л.В. (директор);

представника відповідача - Кислого О.О. (за довіреністю від 16.08.2013 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства "Мета" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002141502 та №0002161502 від 27.05.2013р.,-

встановив:

У червні 2013 року Мале приватне підприємство "Мета" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: №0002141502 від 27.05.2013 р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2010 року у розмірі 25802 грн.; №0002161502 від 27.05.2013 р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2010 року у розмірі 8563 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2010 року податковими повідомленнями-рішеннями №0002141502 та №0002161502 від 27.05.2013р. Не погоджується з висновками відповідача про те, що господарські операції Малого приватного підприємства "Мета" з ТОВ "НП Сомет" не мали реального характеру і тому в результаті виконання сторонами цих угод у позивача не може виникати право на податковий кредит з податку на додану вартість. Позивач також вважає безпідставним висновок відповідача про те, що укладені між підприємством та ТОВ "НП Сомет" угоди не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) та не спричиняють реального настання правових наслідків, оскільки факт реалізації товарно-матеріальних цінностей ТОВ "НП Сомет", а також їх прийняття та оплата позивачем підтверджується наданими до перевірки видатковими накладними, платіжними дорученнями, податковими накладними, подорожніми листами та документами щодо подальшого використання товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності позивача.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0002141502 та №0002161502 від 27.05.2013 р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, викладених у адміністративному позові, просив їх задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову та пояснення, за змістом яких просить відмовити у його задоволенні. Зазначив, що податкові повідомлення-рішення №0002141502 та №0002161502 від 27.05.2013 р. прийняті у зв'язку з порушенням позивачем п.п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.44.1 ст.44, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 34364,88 грн., такий висновок контролюючим органом зроблено з огляду на те, що підприємством не надано до перевірки договір купівлі-продажу товарів, товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, журнали-ордери та оборотно-сальдові відомості по бухгалтерським рахункам. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у господарській діяльності. Сума податку на додану вартість у розмірі 34364,88 грн., віднесена до податкового кредиту по податкових накладних, отриманих позивачем від Товариства з обмеженою відповідальністю "НП Сомет" не може вважатися сплаченою у зв'язку з придбанням товарів, використаних в господарській діяльності платника податків тому, що дорожні листи та видаткові накладні оформленні не належним чином.

Посилаючись на зазначені обставини відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Мале приватне підприємство "Мета" (далі - МПП "Мета") є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 13580401, перебуває на податковому обліку в Коростенській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Коростенська ОДПІ).

Відповідачем здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правових взаємовідносин з ТОВ "НП Сомет" (код ЄДРПОУ 37027735) за період з 01.09.2010 р. по 30.09.2010 р., за наслідками якої складено акт №470/15-3/13580401 від 14.05.2013 р. (далі - акт перевірки).

Актом перевірки зафіксовано порушення підприємством вимог п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.44.1 ст.44, п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено податок на додану вартість на загальну суму 34364,88 грн., в тому числі за вересень 2010 року на суму 34364,88 грн. (а.с.13-21).

Такий висновок контролюючим органом зроблено на підставі того, що в ході перевірки не встановлено факту передачі товарів від ТОВ "НП Сомет" до МПП "Мета" у зв'язку з відсутністю оформлених актів приймання-передачі товару, товарно-транспортних накладних та інших документів, що засвідчують транспортування та зберігання товарів. Окрім того, підприємством подано до перевірки оформлені неналежним чином первинні документи, а саме - дорожні листи, які не дають змоги відслідкувати з якого складу продавця транспортувався товар, податкову накладну.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення: №0002141502 від 27.05.2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2010 року у розмірі 25802 грн.; №0002161502 від 27.05.2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2010 року у розмірі 8563 грн. (а.с.22, 23).

Перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може визнати їх такими, що узгоджуються з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.

Так, згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Таким чином, відповідач при проведені перевірки позивача здійснював повноваження надані йому Податковим кодексом України.

Відповідно до наданих первинних бухгалтерських документів, судом встановлено, що за період, що перевірявся позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "НП Сомет".

Судом встановлено, що між позивачем ("Покупець") та ТОВ "НП Сомет" ("Продавець") у спрощений спосіб (шляхом прийняття замовлення) укладено договір купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, відповідно до якого позивач за видатковими накладними №361, №362, №363, №364, №365, №366, №367 від 27.08.2010 року одержав від ТОВ "НП Сомет" товарно-матеріальні цінності (а.с.31-34).

Оплата вартості товару позивачем на користь ТОВ "НП Сомет" здійснено шляхом безготівкового розрахунку, згідно з платіжними дорученнями від 16.08.2010 року за №251, від 02.09.2010 року за №1398 та від 11.10.2010 року за №1465, перерахування коштів на рахунок "Продавця" підтверджується виписками по банківському рахунку "Покупця" (а.с.38-40).

Перевезення придбаного товару здійснено позивачем найманими вантажними автомобілями відповідно до подорожнього листа вантажного автомобіля ЗИЛ 441510-АМ2730ХТ від 27.08.2010 року №474972, та подорожнього листа вантажного автомобіля МАЗ 544008-АМ3778ВВ від 27.08.2010 року №474970 та подорожнього листа вантажного автомобіля Газель 27051 №71-17 АА від 27.08.2010 р. №474968 та договорів найму транспортних засобів від 26.08.2010 р. (а.с.38, 39,40, 24-26, 27-29).

Судом встановлено, що фактично умови Договору, укладеного між позивачем та "НП Сомет", виконувався сторонами у спірному періоді.

На виконання умов Договору ТОВ "НП Сомет" виписано позивачу видаткові накладні та податкову накладну на поставку товарно-матеріальних цінностей (а.с. 30, 31, 32, 33, 34).

Використання позивачем придбаних товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності (поточний ремонт приміщень) підтверджується копіями актів списання (а.с.41-45).

Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отримавши податкову накладну, покупець товару набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

Підпункт 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Оскільки судом встановлено, що в даному випадку господарська операція з придбання товару була вчинена реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач має право на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого в ціні товару на користь контрагента, до податкового кредиту.

З огляду на зазначені обставини суд приходить до висновку про безпідставність збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Крім того, частина 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, визначає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 цього Закону визначає, що первинний документ - це документ, який місить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Наявні у позивача первинні бухгалтерські документи підтверджують фактичне виконання вищевказаного договору, що свідчить про помилковість висновку контролюючого органу про неправомірність включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по господарських операціях з ТОВ "НП Сомет".

Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

постановив:

Позов Малого приватного підприємства "Мета" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002141502 та №0002161502 від 27.05.2013 р., - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області №0002141502 та №0002161502 від 27.05.2013 р.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Малого приватного підприємства "Мета" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 343 (триста сорок три) грн. 65 (шістдесят п'ять) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 11 листопада 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Фещук

Повний текст постанови виготовлено: 18 листопада 2013 р.