cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
13.01.2014 Справа № 905/8323/13
Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при секретарі судового засідання Займак Н.М. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом : Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», Донецька обл., м. Горлівка
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шахтар», Донецька область, м.Горлівка
про: стягнення заборгованості у розмірі 21380,82 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Гладкіх І.Ф.- довіреність №06/4823 від 16.04.2013 р.;
від відповідача: Городов С.С.- за наказом №62 від 13.02.2011 р.
Позивач, Приватне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа», Донецька обл., м. Горлівка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шахтар», Донецька обл., м. Горлівка про стягнення заборгованості у сумі 21380,82 грн., а саме вартості теплових витрат на неізольованих трубопроводах у розмірі 18198,15 грн., пеню в сумі 2798,72 грн., 3% річних у розмірі 383,95 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору купівлі - продажу теплової енергії №41 від 12.02.2013 р. з додатками №1,2,3 до договору з протоколом розбіжностей, протоколом погодження розбіжностей, акт на включення опалення від 15.10.2012р., рішення виконкому Горлівської міської ради №307 від 03.04.2013р., реєстр сум, пред`явлених у платіжних вимогах, платіжні вимоги-доручення № 41 від 22.04.2013 р., 17.04.2013 р., 19.03.2013 р., 25.03.2013 р., 25.02.2013 р., 28.01.2013 р., 24.12.2012 р., 26.11.2012 р.
Представник позивача в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, надав заяву №43587/13 від 17.12.2013р. про збільшення розміру позовних вимог. Просив суд стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шахтар» на користь Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» суму заборгованості з урахуванням вартості теплових витрат на неізольованих трубопроводах у розмірі 19385,97 грн. за період з листопада 2012р. по жовтень 2013р., до того ж, стягнути пеню за несвоєчасну оплату отриманої теплової енергії за період з 21.12.2012р. по 15.12.2013р. у сумі 2821,37 грн., а також 3% річних у сумі 418,51 грн. за період з 21.12.2012р. по 15.12.2013р.
Суд розглядає позов з урахуванням наданої заяви.
Представник відповідача через канцелярію суду 10.12.2013 р. надав відзив в якому проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на відсутність вини позивача у формуванні заборгованості через несплату вартості послуг кінцевими споживачами.
У запереченнях на відзив, наданих через канцелярію суду 17.12.2013 р. позивач зазначив про правомірність заявлених позовних вимог з огляду на рішення господарського суду Донецької області № 905/3028/13, предметом розгляду якого було, зокрема, спірні пункти договору купівлі - продажу теплової енергії №41 від 12.02.2013 п.п. 8.3., 8.4.
08.01.2013 р. відповідач через канцелярію суду надав заперечення на заяву про збільшення позовних вимог. Посилався на безпідставне нарахування позивачем пені за несвоєчасну оплату бюджетних коштів.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.
12.02.2013 р. між Приватним акціонерним товариством "Горлівськтепломережа" (Постачальник) та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шахтар» (Споживач) було укладено договір на купівлі - продажу теплової енергії №41 (надалі Договір), згідно до якого зобов'язався поставити Споживач теплову енергію згідно додатку № 1 за адресою: вул. 60 років СРСР, буд. 41, а споживач - зобов'язується отримувати і оплачувати теплову енергію за встановленими тарифами у строки, передбачені цим договором. Теплова енергія надається споживачу для теплопостачання об'єкту, загальною площею 5712,10 м.кв., з максимальним тепловим навантаженням на опалення 0,499 Гкал/год, згідно Додаткам №1,2 (п. 1.2. договору).
Дати початку та закінчення опалювального періоду встановлюється органами місцевого самоврядування і не можуть бути змінені сторонами (п.1.3 договору).
Згідно п.1.5 договору відповідальність між постачальником та споживачем за технічний стан теплових мереж та теплових установок визначається межею розподілу згідно акту розмежування балансової приналежності та експлуатаційної відповідальності сторін (додаток № 3).
Відповідно до п. 4.1 договору у випадку установки прибору обліку теплової енергії не на межі балансової приналежності та/або межі технічного і експлуатаційного обслуговування теплових мереж, до об'ємів теплової енергії, визначеним за фактичними показниками прибору обліку, додаються втрати теплової енергії на ділянках тепломережі, які знаходяться на балансі та/або технічному і експлуатаційному обслуговуванні Споживача від межі балансової приналежності теплових мереж до місця установки прибору обліку.
У разі встановлення приладу обліку теплової енергії не на межі балансової належності, до об'ємів теплової енергії, визначеними за фактичними показниками приладу обліку, додаються втрати теплової енергії на ділянках теплових мереж. Які знаходяться на балансі споживача від межі балансової належності теплових мереж до місця установки приладу обліку.
Додатком №3 до договору є акт від 26.07.12р. розмежування балансової приналежності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності сторін між ПАТ «Горлівськтепломережа» та ОСББ «Шахтар», в якому зазначено, що межею розподілу трубопроводів теплових мереж між сторонами договору є зовнішня стінка теплової камери ТК-11. Згідно з означеним актом, визначено, що прилади обліку теплової енергії на ОСББ «Шахтар» по вул. 60років СРСР, 22, встановлені не на межі розподілу, та визначено, що розрахунок за теплову енергію буде виконуватись з урахуванням фактичних втрат тепла на ділянці теплових мереж від ТК-11 до фундаменту будівлі, тощо.
За умов п. 3.1.19. Договору виконавець зобов'язаний підтримувати у належному санітарно - технічному стані технічні підвали, підпілля та горища, приміщення теплових вузлів, і вузлів обліку теплової енергії, теплові мережі, що перебувають на балансі та/або технічному і експлуатаційному обслуговуванні Споживача до об'єктів теплопостачання, здійснювати регулювання розподілу тепла у внутрішніх системах теплопостачання і відновлювати теплову ізоляцію трубопроводів опалення, що проходять по технічним підвалам, підпіллям, горищам, теплових мереж до об'єктів теплоспоживання.
Умовами п. 6.1. Договору передбачено, що споживач оплачує відпущену теплову енергію в грошовій формі по об'єктах з приладами обліку:
- на опалення за показниками приладу обліку за тарифом 240,92 грн. за 1 Гкал, крім того ПДВ 20% у сумі 48,18 грн, разом 289,10 грн.;
- за опалювальний період 234845,58 грн., крім того ПДВ 20% у сумі46969,12 грн., разом 281814,70 грн.
На виконання умов Договору Виробником була поставлена Виконавцю теплова енергія на об'єкт позивача для забезпечені споживачів послугами з централізованого опалення - на житловий будинок за адресою: вул. 60 років СРСР, буд. 41, загальною площею 5712,10 м.кв., з максимальним тепловим навантаженням на опалення 0,499 Гкал/год. Факт надання теплової енергії відповідачу за означеною адресою підтверджується актами на включення опалення від 15.10.2012р., 03.10.2013 р. рішенням виконкому Горлівської міської ради №307 від 03.04.2013р.
Згідно п. 8.6. Договору Виконавець сплачує Виробнику за відсутності теплової ізоляції на теплових мережах від межі розподілу теплових мереж та експлуатаційної відповідальності або невідповідальності ї товщини СНіП 2.04.14-88 «Теплова ізоляція устаткування і трубопроводів», залиття водою каналів теплових мереж, що знаходяться на балансі та/або межі технічного і експлуатаційного обслуговувані споживача, споживач оплачує постачальнику вартість теплових страт (потужність втрат), розрахованих постачальником згідно Методик розрахунку теплових страт (потужностей втрат), що погоджені Державним підприємством «Науково-експертний центр «НАЄР».
Споживач оплачує постачальнику платежі, вказані в п.п. 8.5.-8.14. цього Договору в семиденний термін з моменту отримання рахунку (платіжної вимоги-доручення), виставленого постачальником.
На виконання умов зазначеного договору позивачем пред'явлено споживачу платіжні вимоги-доручення № 41 від 22.04.2013 р., 17.04.2013 р., 19.03.2013 р., 25.03.2013 р., 25.02.2013 р., 28.01.2013 р., 24.12.2012 р., 26.11.2012 р., 23.10.2013 р. з розрахунками вартості послуг з постачання теплової енергії та теплових втрат за період листопада 2012 р. по жовтень 2013 р. Означені платіжні вимоги-доручення направленні відповідачу згідно з наявними у матеріалах справи належним чином засвідченими копіями реєстрів сум, пред'явлених в платіжних вимогах.
Частиною першою статті 67 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (частина друга статті 67 ГК України).
Так, в силу статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Частина 3 статті 179 Господарського кодексу України зобов'язує укладання господарського договору, який є обов'язковим для сторін
Порядок надання споживачам послуг з теплопостачання встановлюється Законом України „Про теплопостачання", Законом України „Про житлово-комунальні послуги" також передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно статті 3 Закону України «Про теплопостачання», відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що відношення між учасниками договірних відношень у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних началах.
В свою чергу, ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України закріплює, що відпуск теплової енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Правовідносини у сфері теплопостачання регулюються Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України "Про теплопостачання", Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.05 №630.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії, теплопостачання, - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії, теплоносія, споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Статтею 714 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона, постачальник, зобов'язується надавати другій стороні, споживачеві, абонентові, енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.
Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк(дату).
Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 275 Господарського кодексу України унормовано, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство, енергопостачальник, відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду, енергію, споживачеві, абоненту, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Згідно з ч. 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про теплопостачання", у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Як вже зазначалось вище, умовами п. 8.6. Договору передбачено, що у разі відсутності теплової ізоляції на теплових мережах від межі розподілу теплових мереж та експлуатаційної відповідальності або невідповідальності ї товщини СНіП 2.04.14-88 «Теплова ізоляція устаткування і трубопроводів», залиття водою каналів теплових мереж, що знаходяться на балансі та/або межі технічного і експлуатаційного обслуговувані споживача, споживач оплачує постачальнику вартість теплових втрат (потужність втрат), розрахованих постачальником згідно Методик розрахунку теплових страт (потужностей втрат), що погоджені Державним підприємством «Науково-експертний центр «НАЄР».
Пунктом 8.15. Договору встановлено, що споживач оплачує постачальнику платежі, вказані в п. 8.5.-8.14. цього договору в семиденний термін з моменту отримання рахунку (платіжної вимоги-доручення), виставленого постачальником.
Актом технічного огляду системи теплопостачання від 26.07.2012 р. встановлено, що стан теплоізоляції на теплових мережах ОСББ «Шахтар» по вул. 60 років СРСР, 41 «не заізольовані в порушення СНіП 2.04.14-88» та «прилади обліку теплової енергії встановлені не на межі розподілу теплових мереж».
При здійснені розрахувань позивач керувався умовами п. 8.6. Договору.
Виходячи з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за договором поставки теплової енергії належним чином, про що свідчать акти на включення опалення: від 15.10.2012р., 03.10.2013 р. за адресою: вул. 60-річчя СРСР, б. 41, наявний в матеріалах справи.
Виставлені позивачем платіжні-вимоги доручення отримані відповідачем, проте, у передбачений п. 8.15. договору строк, не оплачені у повному обсязі.
Отже, враховуючи норми статей 193 Господарського кодексу України, ст. 526, ст. 530, 629 Цивільного кодексу України, відповідач не виконав господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору у встановлений у зобов'язанні строк та порушив умови обов'язковості виконання договорів.
Таким чином, згідно до наявних в матеріалах справи доказів, розмір заборгованості відповідача з урахуванням вартості теплових витрат на неізольованих трубопроводах за період з листопада 2012р. по жовтень 2013р. становить 19385,97 грн.
На момент прийняття рішення по справі відповідач доказів погашення існуючого боргу за теплові втрати в сумі 19385,97 грн. не надав, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.
Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних у сумі 418,51 грн. за період з 21.12.2012р. по 15.12.2013р. згідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України.
У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до умов п. 8.4. Договору при простроченні оплати теплової енергії споживач на вимогу постачальника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
Заявлені до стягнення розміри 3% річних за період з 21.12.2012 р. по 15.12.2013 р. у сумі 418,51 грн. суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цей частині.
Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у сумі 2821,37 грн. за період з 21.12.2012р. по 15.12.2013р. відповідно до п.8.3. Договору.
Відповідно до ст.ст. 216 - 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п.п.1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За умовами п.8.3 Договору за весь період несвоєчасної оплати теплової енергії Споживач оплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, діючої в період за який стягується пеня (згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96р.).
У відповідності до ст.ст. 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Заявлені до стягнення розміри пеня у сумі 2821,37 грн. суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині.
Заперечення відповідача щодо відсутності бюджетного фінансування для проведення оплат за отриману теплову енергію та нарахування пені на прострочення оплат в частині. що здійснюється саме з грошових коштів державного бюджету, судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.
Щодо посилань відповідача на відсутність бюджетного фінансування, господарський суд вважає, що така обставина не звільняє відповідач від виконання договірних зобов'язань з огляду на наступне.
Відповідно до приписів статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 ГПК України, господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.
Згідно з вимогами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Європейського суду з прав людини з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні (абзац 3 пункт другий інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.11.2003 № 01-8/1427 «Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини» із відповідними змінами, внесеними інформаційним листом Вищого господарського суду України від 24.07.2008 № 01-8/451 «Про внесення змін до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.11.2003 № 01-8/1427 «Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини»).
Cудом встановлено, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини «відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності» (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005, «Бакалов проти України» від 30.11.2004).
Про помилковість позиції відповідача про те, що відсутність бюджетного асигнування є підставою для звільнення від виконання грошового зобов'язання, викладено також у постанові Вищого господарського суду України від 27.10.2011 № 11/446.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).
На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст.67, 175, 179, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 27, 33, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», Донецька обл., м. Горлівка до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шахтар», Донецька область, м.Горлівка, про стягнення заборгованості у сумі заборгованості з урахуванням вартості теплових витрат на неізольованих трубопроводах у розмірі 19385,97 грн. основного боргу, пеню у сумі 2821,37 грн., 3% річних у сумі 418,51 грн. задовольнити.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шахтар» (84607, Донецька область, м.Горлівка, вул.60 років СРСР, буд. 41, кв. 77, ЄДРПОУ 23117259) на користь Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Академіка Павлова, б.13, ЄДРПОУ 03337007) заборгованість у сумі розмірі 19385,97 грн. основного боргу, пеню у сумі 2821,37 грн., 3% річних у сумі 418,51 грн., судовий збір у розмірі 1720,50 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.А. Бойко
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 13.01.2014 |
Оприлюднено | 14.01.2014 |
Номер документу | 36604324 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
І.А. Бойко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні