Постанова
від 21.12.2006 по справі 8/749ад
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/749ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21.12.06                                                                                 Справа № 8/749ад.

Суддя   Середа А.П.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Державної податкової інспекції у Артемівському районі міста Луганська

до Приватного підприємства „Гронас”, місто Луганськ, -

про звернення стягнення на активи на суму  850 грн. 11 коп.,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Ведмеденко Р.І. –старший державний податковий інспектор, довіреність №55/9/10 від 10.01.06 року;

від відповідача –не прибув, -   

встановив:

           суть спору: позивачем заявлено вимогу про звернення стягнення  на активи відповідача у зв'язку з наявністю у нього несплаченого до бюджету:

           штрафних санкцій з  податку на прибуток у сумі 170,00 грн.;

           податку на додану вартість у сумі 2,00 грн., пені у сумі 0,11 грн. та штрафних санкцій у сумі 678,00 грн., -

а всього  850,11 грн.

          Розпорядженням заступника голови суду –в.о. голови суду Рябцевої О.В. від 24.11.06 року розгляд цієї справи доручено судді названого суду Середі А.П.

          Відповідно до ст. 111 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАСУ) попереднє судове засідання було призначене та фактично відбулося 24.11.06 року.

           Відповідач до цього засідання не прибув.

          

          На підставі ст.ст. 128 та 150 КАСУ розгляд справи було відкладено з 08 до 21 грудня 2006 року –у зв'язку з неявкою до суду відповідача.

Представником позивача подано  клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.41 та пункту 2-1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення»КАСУ, а тому  його задоволено судом.

У судовому засіданні він позовні вимоги підтримав.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, позовні вимоги не оспорив, до судового засідання не прибув, участь у ньому свого представника не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового слухання.

Суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання з огляду на наступне:

1)згідно матеріалам справи, юридичною адресою (місцезнаходженням) відповідача є місто Луганськ, вул. Філатова, 48-а.

Господарським судом на цю адресу 06.11.06 року, за вихідним №2173 спрямовано ухвалу суду від 03.11.06  року –про призначення справи до слухання у  попередньому судовому засіданні, а також судову повістку.

Поштовою службою це відправлення  повернуто до суду з поміткою «за цією адресою такої організації немає».

29.11.06 року, за вихідним №2257, на ту ж адресу було спрямовано ухвалу суду від 24.11.06 року –про призначення справи до розгляду у судовому засіданні, а також повістку.

Згідно письмовому повідомленню про вручення поштового відправлення №2741110, ухвалу та повістку 02.12.06 року отримано уповноваженою особою ПП «Гронас»Глушко.

12.12.06 року, за вих. №2389 судом на ту ж адресу спрямовано ухвалу суду від 08.12.06 року –про призначення справи до повторного слухання у судовому засіданні  та повістку.

Поштовою службою це поштове відправлення повернуто до суду з поміткою «за даною адресою такої організації немає».

2)Згідно статті 93 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ), місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не передбачено законом.

Місцезнаходження юридичної особи вказується у його установчих документах..

3)Частиною 8 ст. 35 КАСУ передбачено, що вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у своїй позовній заяві послався саме на  ту адресу, яку внесено до відповідного державного реєстру, а суд на цю адресу тричі спрямував свої ухвали та повістки.     

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.40,49, 51,  частиною 6 ст.71, а також ст. 86 КАСУ, суд розглянув справу по суті за відсутності представника відповідача, - на підставі наявних у ній доказів.

          Заслухавши представника позивача, дослідивши обставини справи та додатково надані  матеріали,  суд  дійшов  наступного.

          І.1.  12.02.2003 року управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради Приватне підприємство «Гронас»(далі –ПП «Гронас», - Відповідач), ідентифікаційний код  32371722, зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності –юридичної особи, про що зроблено реєстраційний запис №25370169Ю0043063.

          

          2.Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі –ЗУ №2181-ІІІ) відповідач з 22.11.2004 року має самостійно узгоджене податкове зобов'язання з податку на додану вартість, - що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2004 року.

          Згідно цій декларації відповідач самостійно узгодив податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 2,00 грн.

          Як вбачається з наданих позивачем доказів, це податкове зобов'язання платник податку не сплатив до цього часу.

 

          3.Факт наявності цього боргу, а також штрафних санкцій у зв'язку з несплатою податку на прибуток, а  також вжиття позивачем заходів, спрямованих на його погашення боржником підтверджується доданими до матеріалів справи:

          довідкою державної податкової інспекції у Артемівському районі міста Луганська (далі –ДПІ. –Позивач)  про суми податкового боргу платника податків ПП «Гронас»за станом на 13.10.06 року, згідно якій відповідач має:

          борг зі сплати основного платежу  у сумі 2,00 грн.;

          штрафні санкції з цього виду податку у сумі 678,00 грн.;

          пеню з ПДВ у сумі 0,11 грн., - а всього 680 грн. 11 коп.;

          довідкою про суми податкового боргу того ж платника податків з податку на прибуток у сумі 170,00 грн.  (штрафні санкції);

          податковим повідомленням-рішенням №0001671601/0 від 26.04.04 року –про застосування щодо платника податків штрафних санкцій з ПДВ у сумі 680,00 грн.;

          податковим повідомленням-рішенням №0001681601/0 від 26.04.04 року –про застосування щодо платника податків штрафних (фінансових) санкцій за несплату податку на прибуток у сумі 170,00 грн.;

          розрахунками суми поточної заборгованості з податку на прибуток та з ПДВ;   

          першою податковою вимогою №1/240 від 19.05.04 року на суму 860,00 грн.;

          другою податковою вимогою №2/319 від 06.07.04 року на таку ж  суму;

          витягом з Державного реєстру застав рухомого майна №1324165, виданим Інформаційним центром МЮ України у м. Луганську 28.05.04 року –про те, що все майно та майнові права відповідача з 28.05.04 року перебувають у податковій заставі, термін дії якої –до 27.05.09 року.

4.У зв'язку з тим, що відповідачем самостійно узгоджену суду  ПДВ та штрафні санкції з цього податку, а також з податку на прибуток не сплачено до бюджету у встановлені ЗУ №2181-ІІІ порядку, вона відповідно до  пункту 5.4.1 п.5.4 ст. 5 цього Закону є податковим боргом.

          

          ІІ. Заслухавши  представника позивача, дослідивши та оцінивши матеріали справи та додатково надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі  з таких підстав.          

          1.Згідно статті 4 Закону України  від 25.06.1991 року №1251-ХІІ „Про систему оподаткування” (далі –ЗУ №1251-ХІІ) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

          Пунктом 3 частини 1 ст.14 цього Закону податок на прибуток   віднесено до загальнодержавних податків.

          2.Пунктом 2 частини 1 ст. 9 цього Закону до числа обов'язків платників податків віднесено подання до державних податкових органів… відповідно до законів декларацій, бухгалтерської звітності та інших документів і відомостей, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а пунктом 3 тієї ж частини  ст. 9 на них покладено обов'язок по сплаті належних сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

          3.Право на вжиття заходів до примусового стягнення податкового боргу шляхом звернення з позовом до суду органам державної податкової служби України надано п. 11 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 року №509 «Про державну податкову службу в Україні».

          Звідси є очевидною правомірність звернення ДПІ до суду з позовом, який є предметом розгляду по цій справі.

          4.Як сказано у п. 1.3 ст.1 ЗУ №2181-ІІІ - податковий борг (недоїмка) –це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

          Матеріалами справи належним чином доведено, що спірне податкове зобов'язання з ПДВ платник податку узгодив самостійно, тобто у порядку, передбаченому пунктом 5.1 ст.5 ЗУ №2181-ІІІ; штрафні санкції щодо нього застосовано у повній відповідності до вимог підпункту 17.1.1. п. 17.1 ст. 17 того ж  Закону.

5.Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 цього Закону передбачено, що активи платника  податків можуть бути  примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу  виключно за рішенням суду.

          Активами платника податків за змістом п.1.7 статті 1 ЗУ №2181-ІІІ є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного господарського відання.

6.Відповідач позовні вимоги не спростував.

          Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу з ПДВ та штрафних санкцій з цього виду податку, а також штрафних санкцій з податку на прибуток; виходячи з доведеності факту його ухилення від його сплати до бюджету, - позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.

Керуючись частиною 4 ст.94 КАСУ суд не стягує з відповідача судові витрати.

Судом прийнято до уваги те, що позивач згідно ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 “Про державне мито”  при зверненні до суду з позовом звільнений від сплати державного мита.

          На підставі викладеного, ст.9 та 14 ЗУ від 25.06.1991 №1251-ХІІ „Про систему оподаткування”; п.1.3 та 1.7 ст.1; п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України  від 20.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, керуючись ст.ст. 71, 86, 158-163 та 167 КАС України,  суд

п о с т а н о в и в :

           1.Позов задовольнити у повному обсязі.           

           2.Стягнути з Приватного підприємства „Гронас”, ідентифікаційний код 32371722,  яке знаходиться за адресою:  місто Луганськ, вул. Філатова,48-а, - на користь Державного бюджету податковий борг у вигляді:

           штрафних санкцій з податку на прибуток  - у сумі 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп., - звернувши стягнення на активи боржника;

          податку на додану вартість у сумі 2(дві) грн. 00 коп., пені у сумі 0 (нуль) грн. 11 коп. та штрафних санкцій у сумі 678 (шістсот сімдесят вісім) грн. 00 коп., - звернувши стягнення на активи боржника.  

          Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України  за згодою представника позивача у судовому засіданні 21.12.2006 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу - з  дня  складення  в  повному обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанову у повному обсязі складено та підписано 26.12.2006 року.

Суддя                                                                                                А.П.Середа

СудГосподарський суд Луганської області
Дата ухвалення рішення21.12.2006
Оприлюднено23.08.2007
Номер документу366046
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —8/749ад

Постанова від 21.12.2006

Господарське

Господарський суд Луганської області

Середа А.П.

Ухвала від 08.12.2006

Господарське

Господарський суд Луганської області

Середа А.П.

Ухвала від 03.11.2006

Господарське

Господарський суд Луганської області

Середа А.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні