Постанова

від 13.01.2014 по справі 802/4885/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 січня 2014 р. Справа № 802/4885/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Жданкіної Наталії володимирівни, розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовом: Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі

до: Дочірнього підприємства "Вінні - транс" ВАТ "Вінніфрут"

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства "Вінні-транс" ВАТ "Вінніфрут" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах (список № 2).

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем обліковується заборгованість по невідшкодованих фактичних витратах на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, призначеної за списком № 2 в сумі 517,85 грн., яка на момент звернення до суду є непогашеною.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був завчасно та належним чином повідомлений. Причини неявки представника позивача в судове засідання суду не відомі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був завчасно та належним чином повідомлений. Причини неявки представника відповідача в судове засідання суду не відомі.

Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод у розгляді справи та потреби у виклику свідків чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

При цьому, відповідно до положень статті 41 КАС України технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

З огляду на викладене та враховуючи достатність наявних у справі доказів, суд вважає можливим вирішення справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позову, з наступних підстав.

Відповідно до приписів пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Абзацом 4 п.1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (п.1 - суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; п.2 - філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади), об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Дочірнє підприємство "Вінні-транс" ВАТ "Вінніфрут" взято на облік в управлінні Пенсійного фонду України у Калинівському районі та є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", а також платником страхових внесків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За Дочірнім підприємством "Вінні-транс" ВАТ "Вінніфрут" рахується заборгованість по невідшкодованих до Пенсійного фонду України фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_1 в загальній сумі 517,85 грн.

Заявлена сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, підтверджується наявними у справі розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з 26.06.2013р. по 25.11.2013 р.

На час розгляду адміністративної справи відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", абзацу 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", ч. 1 п. 6.1 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 у розмірі 100 відсотків.

Отже, зазначеною нормою прямо визначено обов'язок підприємств стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості до управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі в розмірі 517,85 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог. Таким чином позов підлягає задоволенню в повному обсязі відповідно до заявлених вимог.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Вінні-транс" ВАТ "Вінніфрут" (м. Калинівка, Вінницька область, вул. Фрунзе, 45 код ЄДРПОУ 30807764) на користь управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі (р/р 25606323540103 ОПЕРВ ПАТ "Державний ощадбанк", МФО 302076, код ЄДРПОУ 21726913) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах (список №2) в сумі 517,85 (п'ятсот сімнадцять грн. 85 коп.) грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна