Рішення

від 14.01.2014 по справі 904/8869/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.01.14р. Справа № 904/8869/13

За позовом Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нейрон Плюс ЛТД", м.Дніпропетровськ

про стягнення 1 622,60 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від позивач:Плахотній С.В.., представник за довіреністю № 10/3-144 від 30.12.13р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду від 14.11.13р. порушено провадження у справі №904/8869/13 за позовом Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нейрон Плюс ЛТД" (далі-відповідач) про стягнення 1 622,60 грн. Справу призначено до розгляду на 17.12.13р.

Ухвалою господарського суду від 17.12.13р. відкладено розгляд справи на 14.01.14р.

14.01.14р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи письмові пояснення.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходиться конверт з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.13р. про відкладено розгляд справи на 14.01.14р., який направлявся на адресу відповідача та був повернутий поштою з відміткою "за закінченням строку зберігання" (а.с.39-40).

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч.1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.01.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.03.13р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 76-ДКП/13 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста (далі - Договір оренди), відповідно до умов п.1.1. якого, з метою ефективного використання комунального майна позивач на підставі рішення міської ради від 21.03.07р. № 41/11 зі змінами та доповненнями передає, а відповідач приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 64,1 кв.м. (в т.ч. ґанок 6,8 кв.м), на другому поверсі 6-поверхової будівлі, розташоване за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 19/21, вартість якого, згідно з незалежною оцінкою становить 288 920,00 грн., без ПДВ, що перебуває на балансі "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпропетровської міської ради (даті-балансоутримувач), для використання під науково-дослідну діяльність. Використання об'єкту оренди не за цільовим призначення забороняється.

Пунктом 2.2. Договору оренди передбачено, що відповідач вступає у строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі об'єкта оренди.

Згідно з п. 3.1. Договору оренди, розрахунок орендної плати здійснюється за Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального нерухомого майна, затвердженою міською радою.

Відповідно до п. 3.2. Договору оренди, розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить 721,58 грн. без ПДВ /базова за лютий місяць 2013рік/. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується відповідачем на рахунок балансоутримувача. Орендна плата за перший місяць оренди коригується на індекс інфляції, починаючи з березня місяця 2013р. У платіжному дорученні обов'язково зазначити, номер договору оренди, дату укладання та назву орендаря.

Як зазначено в п. 3.3. Договору оренди, за користування об'єктом оренди відповідач сплачує орендну плату, яку спрямовує:

- 50% від загальної суми орендної плати у розмірі 360,79 грн. до загального фонду міського бюджету;

- 50% від загальної суми орендної плати у розмірі 360,79 грн. на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди.

В п. 3.4. Договору оренди зазначено про те, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.5. Договору оренди передбачено, що орендна плата сплачується відповідачем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності відповідача. Орендна плата сплачується відповідачем за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди, включно.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням штрафних санкцій, у співвідношенні, визначеному п. 3.3. цього договору (п. 3.8. Договору оренди).

Згідно з п. 5.2. Договору оренди передбачено, що відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання - передачі об'єкта оренди, включно.

В п. 7.2. Договору оренди зазначено про те, що позивач зобов'язаний здійснювати контроль за своєчасним і повним надходженням платежів до міського бюджету за оренду нерухомого майна.

За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з умовами цього договору та чинним законодавством України (п. 9.1. Договору оренди).

Відповідно до п. 9.2. Договору оренди, за несвоєчасну сплату суми орендної плати відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у п.3.3. цього договору.

Цей Договір діє з 18.03.13р. до 04.03.16р. включно (п.10.1 Договору оренди).

На виконання умов вищезазначеного Договору оренди, позивач передав передбачене Договором оренди об'єкт оренди, а відповідач його прийняв у строкове платне користування, що підтверджує акт приймання - передачі від 18.03.13р. (а.с.15).

Позивач звертає увагу суду на те, що 27.07.13р. Договір оренди припинив свою дію за взаємною згодою сторін.

З метою досудового врегулювання спору, 13.09.13р. позивачем був направлений на адресу відповідача лист з вих. № 7/3-1212 від 12.09.13р., відповідно до якого позивач вимагав в строк до 28.09.13р. сплатити заборгованість по орендній платі та пеню (а.с.16 та його зворот). Як зазначає позивач, вищевказані вимоги відповідачем залишені без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду з позовом.

За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору оренди, позивачем на підставі п. 9.2. Договору оренди була нарахована пеня у розмірі 62,33 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 1 560,27 грн., пеню у розмірі 62,33 грн., всього 1 622,60 грн.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору оренди на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

В статті 762 Цивільного кодексу України зазначено про те, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Як передбачено в ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частиною 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови Договору оренди та обставини справи, господарський суд вважає вимоги позивача в частині стягнення заборгованості з орендної плати у розмір 1 560,27 грн. обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 9.2. Договору оренди передбачено, що за несвоєчасну сплату суми орендної плати відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у п.3.3. цього договору.

На підставі п. 9.2. Договору оренди, позивачем була нарахована пеня у розмірі 62,33грн., розрахунок якої господарським судом перевірений та визнаний таким, що зроблено невірно.

Після перерахунку проведеного господарським судом в "ЛІГА:ЗАКОН" відповідно до вимог чинного законодавства України та п. 9.2. Договору оренди, пеня складає 56,76 грн.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 56,76 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягають заборгованість з орендної плати у розмірі 1 560,27 грн., пеня у розмірі 56,76 грн., а в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 285, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нейрон Плюс ЛТД" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, буд. 19/21, літ. В-6, 2-й поверх, код ЄДРПОУ 35447921) на користь Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, буд. 75) до міського бюджету (Отримувач: УДКСУ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, КБК 22080401, код отримувача 37989269, р/р 33211871700005, банк - ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) заборгованість по орендній платі у розмірі 1 560,27 грн. (одна тисяча п'ятсот шістдесят грн. 27 коп.), пеню у розмірі 56,76 грн. (п'ятдесят шість грн. 76 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 714,59 грн. (одна тисяча сімсот чотирнадцять грн. 59 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко Повне рішення складено 14.01.14р.