Рішення

від 13.01.2014 по справі 910/23056/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23056/13 13.01.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант -М Лепсе"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Автотрак"

про стягнення 8 185,88 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Войтковська І. В. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явилися

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Автотрак" заборгованості за Договором підряду № 1061-03-2013 від 29.03.2013 року в розмірі 8 185,88 грн., в тому числі 5 766,88 грн. основного боргу, 254,10 грн. пені, 444,40 грн. 24 % річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивачем виконано на користь відповідача роботи з технічного обслуговування автомобіля на загальну суму 5 766,88 грн., за які відповідач не розрахувався. У зв'язку з простроченням оплати виконаних робіт позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню та річні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2013 року порушено провадження по справі № 910/23056/13, розгляд справи призначено на 16.12.2013 року.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 16.12.2013 представника відповідача розгляд справи відкладено на 13.01.2014.

Представник позивача в судовому засіданні 13.01.2014 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх правомірними та обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Представник відповідача відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, ухвала суду надіслана за вказаною адресою вважається врученою відповідачеві належним чином, а тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 13.01.2014 року відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

29.03.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант -М Лепсе", як виконавцем (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Люкс Автотрак", як замовником (надалі - відповідач) укладено Договір підряду № 1061-03-2013 з технічного обслуговування автомобіля/ів. (надалі -Договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору, виконавець за замовленням/завданням замовника приймає на себе зобов'язання протягом строку дії цього договору, виконувати роботи з ремонту та технічного обслуговування наданих замовником автомобілів, надані за текстом - «роботи», а замовник зобов'язується приймати виконані роботи та оплачувати вартість таких робіт в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх підписів відбитками печаток і дії до 31.12.2014 року включно, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Договір вважається пролонгованим на таких самих умовах та на такий самий строк за умови відсутності письмових заперечень однієї зі сторін щодо пролонгації за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору (п 6.1 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору вартість робіт встановлюється та затверджується сторонами у відповідному наряді-замовленні (прирівнюється до акту виконаних робіт) на автомобіль.

Замовник сплачує виконавцю вартість визначених робіт, запасних частин, паливно-мастильних матеріалів протягом 10 банківських днів з дати підписання наряд-замовлення (акту виконаних робіт) та виписки рахунку-фактури та/або видаткової накладної (п. 3.2 договору).

Відповідно до акту виконаних робіт (заказ-наряд) № 2310119067 від 27.07.2013, який підписаний сторонами без зауважень, позивачем виконані роботи з технічного обслуговування автомобіля Фольцваген д/н АА4675МІ на суму 5766,88 грн.

На виконання умов договору позивач виставив відповідачу рахунок № 2310119067-4 від 27.07.2013 на суму 5766,99 грн.

Проте, відповідач свої зобов'язання за договором року за виконані роботи з технічного обслуговування автомобіля не виконав, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 5766,99 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату боргу в розмірі 5766,88 грн. На доказ отримання вимоги відповідачем позивач надав суду копію повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, суму боргу не сплатив.

За наведених обставин, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 5766,88 грн. основного боргу.

Відповідач в судові засідання не з'явився, заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст. ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання ст.837 - ст.864 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно умов договору були виконані, а відповідачем прийняті роботи з обслуговування автомобіля на суму 5766,88 грн., що підтверджується актом виконаних робіт (заказ-наряд) № 2310119067 від 27.07.2013

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи строки оплати встановлені в договорі та з огляду на те, що роботи з ремонту та технічного обслуговування наданого відповідачем автомобілю фактично виконані позивачем та прийняті відповідачем на підставі підписаного обома сторонами акту виконаних робіт (заказ-наряд) № 2310119067 від 27.07.2013, строк оплати виконаних позивачем робіт настав.

Таким чином, судом встановлено, що зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт у строк встановлений договором, відповідачем не виконано.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт з ремонту та технічного обслуговування автомобіля та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору, положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 5766,88 грн. заборгованості.

Крім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 254,10 грн. пені, 444,40 грн. 24 % річних нарахованих за період з 09.08.2013 по 27.11.2013

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до пункту 5.2 договору у випадку порушення строку оплати вартсоті робіт, визначеного в п. 3.2 цього договору, виконавець має право стягнути із замовника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла і період за який нараховується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожний день прострочення платежу.

При дослідженні розрахунку пені наданого позивачем, судом встановлено, що позивач не правильно визначив дату початку нарахування пені. Оскільки останній день строку оплати припадає на 09.08.2013р., то нарахування пені можливе з 10.09.2013.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення пені в розмірі 226,41 грн., відповідно до розрахунку суду.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.2.1 договору у випадку порушення більше ніж на 30 календарних днів строку оплати вартості робіт, визначеного в п. 3.2 цього договору, замовник, у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує 24 % річних від простроченої суми.

При дослідженні розрахунку 24% річних наданого позивачем, судом встановлено, що позивач не правильно визначив дату початку нарахування 24% річних.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення 24% річних в розмірі 417,11 грн., відповідно до розрахунку суду.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Автотрак" (03148, м. Київ, вул. Пшенична, 9, код ЄДРПОУ 34187636), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант -М Лепсе" (03067, м. Київ, бул. Івана Лепсе, 4, код ЄДРПОУ 36645529) 5766 (п'ять тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 88 коп. основного боргу, 226 (двісті двадцять шість) грн. 41 коп. пені, 417 (чотириста сімнадцять) грн. 11 коп. 24% річних та 1 705 (одну тисячу сімсот п'ять) грн. 89 коп. - судового збору.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання

повного тексту рішення: 14.01.2014

Суддя О.А. Грєхова