Постанова

від 10.01.2007 по справі 10/121-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/121-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "10" січня 2007 р.                                                           Справа № 10/121-06

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Щепанської Г.А.

суддів:                                                                        Пасічник С.С.

                                                                                   Шкляр Л.Т.

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Бойко Д.Д., довіреність №344/10 від 29.12.2006р.,

від відповідача: Дідиченко О.О., довіреність від 24.05.2006р.,

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", м. Вінниця  

на рішення господарського суду Вінницької області

від "24" липня 2006 р. у справі № 10/121-06 (суддя Даценко М.В.)

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ    

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", м. Вінниця  

про стягнення 18909203,01 грн., -  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 24.07.2006 рокуу справі №10/121-06 позов ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до  ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" про стягнення 18909203,01 грн. задоволено частково.

Стягнуто на користь позивача 14472936,12 грн. основного боргу, 731091,27 грн. 3% річних, 2340927, 41 грн. інфляційних нарахувань, 23660,23 грн. відшкодування сплаченого державного мита та 109,48 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В стягненні 1364247,90 грн. пені - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою,  в якій просить зазначене рішення від 24.07.06р. у справі №10/121-06 скасувати в частині стягнення 3% річних та суми нарахованих інфляційних втрат.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права. Зокрема, судом не взято до уваги, що 09.11.2005р. ухвалою господарського суду Вінницької області було порушено провадження у справі     №10/176-05 про банкрутство відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Також, судом невірно застосовано ст.625 ЦК України, оскільки  відповідно до ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і тому суд неправомірно задовольнив в повному обсязі позовні вимоги щодо стягнення нарахованих 3% річних та інфляційних нарахувань. Борг з урахуванням індексу інфляції повинен стягуватись станом на листопад місяць 2005 року і сума  має становити 1671086,54 грн., 3% річних -         397605,88 грн.

Крім того, відповідач не міг проводити оплату за поставлений газ через накладення Державною виконавчою службою  арешту на його рахунки в банку, на підставі ст.ст.616, 617 ЦК України вважає, що порушення виконання зобов'язань  відповідачем мало місце за опосередкованої вини позивача і з цих підстав він повинен бути звільнений від відповідальності у вигляді нарахувань 3% річних та інфляційних за неналежне виконання грошових зобов'язань.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні заперечили проти вимог апеляційної скарги, вважаючи їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню (детальніше у письмовому відзиві від 27.10.2006р., а.с.95).

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.12.2003р. між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (Постачальник) та ВАТ "Вінницягаз" (Покупець) був укладений договір на постачання природного газу для потреб населення, з урахуванням можливих втрат газу.

Відповідно до п.п. 2.1, 3.3 Постачальник передає Покупцеві в 2004 році газ з урахуванням його можливих втрат, в обсязі до 549720,000 тис. куб. м у розрізі по місяцях кварталів.

Приймання-передача природного газу оформлюється щомісячними актами приймання-передачі, в яких визначається обсяг фактично переданого газу. В акті окремим рядком визначається обсяг притоків або відтоків газу.

Акти прийому-передачі є підставою для остаточних розрахунків згідно п. 5.1 даного договору (п. 3.4.1 договору).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. №1729, якою затверджено Порядок забезпечення галузей національної економіки і населення природним газом, передбачено, що потреба у природному газі бюджетних установ і населення задовольняється за рахунок придбання ресурсів НАК "Нафтогаз України".

Згідно узгоджених актів прийому-передачі природного газу від 20.01.04р., 29.02.04р., 30.04.04р., 30.06.04р., 31.08.04р., 31.10.04р., 31.12.04р. позивачем поставлено для потреб населення 541235,303 тис. куб. м газу  на суму 63041727,04 грн. по ціні, передбаченій у договорі: за 1000 куб. м при наявності газових лічильників - 116,98 грн., при відсутності газових лічильників - 131,98 грн., притоків та відтоків газу - 131,98 грн. (п. 4.1 договору).

За отриманий природний газ  відповідач розрахувався частково, сплативши 48568790,72 грн.

Борг за поставлений природний  газ на день подачі позову становив 14472936,12 грн., що  підтверджується  актом звіряння сторонами розрахунків станом на 31.03.2006р. (а.с. 70).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За таких обставин суд першої інстанції на законних підставах прийняв рішення, яким задоволив позов ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" щодо стягнення боргу у сумі 14472936,18 грн.

Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

2340927,41 грн. інфляційних нарахувань на суму боргу та 731091,27 грн. 3% річних  стягнуто судом першої інстанції згідно поданого позивачем  розрахунку  за спірні періоди  з 02.04. по 05.06р. та з 11.02.04р. по 15.01.05р.

Стягнення річних та інфляційних є мірою відповідальності за порушення грошових зобов'язань і, відповідно, санкціями.

Посилання відповідача на те, що порушення 9.11.05р. господарським судом Вінницької області провадження у справі №10/176-05 про банкрутство відповідача та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника є підставою для відмови в нарахуванні інфляційних та 3% річних не береться  до уваги, оскільки нарахування інфляційних втрат не порушує положень Закону України "Про банкрутство" в зв'язку з тим, що за своєю правовою природою вони є не  штрафними санкціями, а лише наслідком інфляційних процесів у державі.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань.

Суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову у частині стягнення пені в сумі - 1364247,90 грн.

Посилання відповідача на те, що він має бути звільнений від відповідальності за неналежне виконання грошових зобов'язань на підставі ст.ст. 616, 617 ЦК України через те, що його рахунки були заарештовані Державною виконавчою службою, що унеможливило розрахунки з позивачем судом не береться до уваги, оскільки матеріали справи свідчать, що постанови державного виконавця не оскаржувались в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, відповідач вважає, що обсяги розбалансування газу (відтоки/притоки) виникають не з його вини, а у зв'язку з сезонною невідповідністю середньорічних норм споживання обсягам фактично спожитого населенням природного газу. А тому  нараховувати штрафні санкції за неоплату  відповідачем обсягів розбалансування газу, за які він не отримує плати від споживачів газу  є неправомірно.

Колегія суддів вважає, що питання компенсації втрат, пов'язаних з притоками чи відтоками природного газу сторони договором не врегулювали, тому слід керуватись Тимчасовим положення про облік відтоків та притоків природного газу, що затверджено наказом НАК "Нафтогаз України" за №209 від 09.08.69р. та Порядком доступу до газотранспортної системи, затвердженим наказом НАК "Нафтогаз України" за №79 від 26.03.01р.

Дослідивши дійсні права та обов'язки, що склалися між сторонами за договором та нормативні акти, що регулюють сферу видобутку та реалізацію газу, суд першої інстанції прийняв законне та обгрунтоване рішення і підстави для його скасування в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних - відсутні, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги ВАТ "Вінницягаз" не вбачається.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", м.Вінниця залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 24 липня 2006 року у справі №10/121-06 залишити без змін.

Абзац 2 резолютивної частини рішення викласти в такій редакції:

"Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (21012, м.Вінниця, пров. Щорса, 21, р/р 260053021146, МФО 302010, код ЄДРПОУ 03338649) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, М.Київ, вул.Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) - 14472936,12 грн. основного боргу, 731091,27грн., 3% річних, 2340927,41 інфляційних нарахувань, 23660,23грн. відшкодування витрат на державне мито, 109,48грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу."

3. Видачу наказу доручити господарському суду Вінницької області.

4. Справу №10/121-06 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                 Щепанська Г.А.

судді:

                                                                                           Пасічник С.С.  

                                                                                           Шкляр Л.Т.  

Віддрук. 4 прим.

1-до справи

2,3-сторонам

4-в наряд

друк. Кравчук Н.В.