Постанова

від 17.10.2013 по справі 640/13558/13-п

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа№ 640/13558/13-п

н/п 3/640/2748/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2013 р. Суддя Київського районного суду міста Харкова Нев'ядомський Д.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Державно Фінансової Інспекції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народженої в Харківській області, що мешкає: м.Харків, пр. Плиточний 3/14, індефікаційний код НОМЕР_1, яка обіймає посаду заступника головного бухгалтера Національного фармацевтичного Університету

У скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП ,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 07 серпня 2013 року, № 76 виявлено правопорушення у відношенні ОСОБА_1, а саме: залишення ПДВ у 9660, 83 грн. та за липень 2010 року у розмірі 345,69 грн. за жовтень 2010 року порушено п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4., п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7., ст.. 7 Заону України «Про податок на додану вартість»

ОСОБА_1 допустила правопорушення, передбачене ст.163-1 ч. 1 КУпАП, тобто відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Перед початком судового засідання від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення в яких вона посилається на наступне:

Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, зокрема, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання.

З матеріалів справи вбачається наступне, що 07.08.2013 головним державним ревізором - інспектором відділу податкового супроводження підприємств транспорту і зв'язку, закладів освіти ОСОБА_2 Заявника було складено Акт № 62/46-00-15/02010936 про результати позапланової виїзної перевірки НФаУ, код ЄДРПОУ 02010936, з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ фірмою «СНАРК, ЛТД», код ЄДРПОУ 24139808, за липень та жовтень 2010 року (далі за текстом - Акт перевірки).

Цього ж дня (07.08.2013) було складено протокол № 76 серії АА № 569822 (далі за текстом - протокол № 76) про притягнення Особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП (Відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України).

З протоколу № 76 вбачається, що Особа обвинувачується у порушенні ведення податкового обліку, а саме: заниження ПДВ у 9660,83 грн. за липень 2010 року та у розмірі 345,59 грн. за жовтень 2010 року, що спричинене, на думку Заявника, порушенням з боку Особи пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 та пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі за текстом - Закон про ПДВ).

В подальшому, 16.08.2013 на підставі Акту перевірки Заявником було прийнято податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» № НОМЕР_2 на загальну суму 12 507,25 грн. (у тому числі основний платіж - 10 006,00 грн. та штрафні санкції - 2 501,25 грн.).

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати:

- чи було вчинено адміністративне правопорушення,

- чи винна дана особа в його вчиненні,

- чи підлягає вона адміністративній відповідальності,

- чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність,

- чи заподіяно майнову шкоду,

- чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу,

- а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

ОСОБА_1 вважає, що правопорушення, за яке Особа притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, не було вчинено з огляду на наступне.

По-перше, твердження Заявника про порушення НФаУ податкового законодавства базується на підставі отриманого від ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова акту від 09.03.2011 № 923/233/24139808 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ фірми «СНАРК, ЛТД» з питань виявленої недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Вказаним актом договори, укладені між ТОВ фірма «СНАРК, ЛТД» та його контрагентами, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова визнало нікчемними.

Внаслідок зазначеного, Заявник зробив висновок, що податкові накладні, виписані ТОВ фірмою «СНАРК, ЛТД» на користь НФаУ у липні та жовтні 2010 року, не є підставою для формування НФаУ податкового кредиту.

На підставі цього був також складений протокол № 76 про притягнення Особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Такий висновок Заявника є неправомірним та порушує норми чинного законодавства України, з огляду на те, що Заявник не врахував наступне.

Після складання вказаного акту документальної позапланової невиїзної перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, керуючись правами, передбаченими ст. 6 КАС України, ТОВ фірма «СНАРК, ЛТД» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з метою зобов'язати ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова вчинити певні дії, що витікали з порушень, встановлених в ході податкової перевірки, а саме прийняти податкові повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду у справі № 2а-3611/11/2070 від 23.05.2011 акт документальної позапланової невиїзної перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 09.03.2011 № 923/233/24139808 визнано неналежним доказом порушення ТОВ фірмою «СНАРК, ЛТД» податкового законодавства.

Вказаним рішенням було встановлено, що з акту ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова ані для ТОВ фірми «СНАРК, ЛТД», ані для його контрагентів, будь-які зобов'язання виникати не можуть.

Не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного адміністративного суду з проханням змінити постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2011 в частині визнання акту перевірки неналежним доказом.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2011 апеляційну скаргу ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2011 без змін.

Рішення суду касаційної інстанції у даній справі відсутнє.

Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Відповідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Отже, виходячи з того, що рішення суду апеляційної інстанції від 28.07.2011 у справі № 2а-3611/11/2070 набрало законної сили, акт ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова не є доказом вини ТОВ фірма «СНАРК, ЛТД» у порушенні законодавства.

А отже договори, укладені між ТОВ фірма «СНАРК, ЛТД» та його контрагентами, зокрема договори з НФаУ, є чинними.

Таким чином, керуючись тільки актом перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, Заявник не мав права робити висновок, що податкові накладні, виписані ТОВ фірмою «СНАРК, ЛТД» на користь НФаУ у липні та жовтні 2010 року, не є підставою для формування останнім податкового кредиту.

За таких обставин, твердження Заявника про порушення НФаУ податкового законодавства, а отже і вчинення Особою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, є безпідставним та неправомірним.

По-друге, як на підставу вчинення адміністративного правопорушення Заявник посилається на порушення Особою пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ внаслідок чого, в порушення пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 цього ж закону, НФаУ було занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 10 006,00 грн.

Такий висновок Заявника не відповідає дійсності з огляду на наступне.

У періоді, що перевірявся, тобто у липні та жовтні 2010 року, з ТОВ фірмою «СНАРК, ЛТД» НФаУ було укладено наступні договори:

- договір підряду від 09.07.2010 № 17 на виконання робіт з капітального ремонту системи опалення учбового корпусу літ А 2-5 по вул. О. Невського, 18;

- договір підряду від 09.07.2010 № 33 на виконання робіт з капітального ремонту системи каналізації та опалення учбового корпусу літ А-4 по вул. Блюхера, 4;

- договір підряду від 12.07.2010 № 34 на виконання робіт з капітального ремонту системи водопостачання та каналізації гурт. № 3 літ А-9 по вул. Тимурівців, 11;

- договір підряду від 12.07.2010 № 37 на виконання робіт з поточного ремонту приміщень навчального корпусу літ А-2 по вул. Пушкінська, 27;

- договір підряду від 14.07.2010 № 24 на виконання робіт з поточного ремонту покрівлі навчального корпусу літ А-4 по вул. Блюхера, 4;

- договір від 04.10.2010 № 04/10 про надання послуг з очищення системи дворової каналізації учбових корпусів по вул. Пушкінська, 53, вул. Мельникова, 12, вул. Блюхера, 4-А, вул. А. Невського, 18, пл. Повстання, 17, гуртожитку № 1 по пр-ту 50 років ВЛКСМ, 48, гуртожиток № 2 по вул. Тимурівців, 35, гуртожиток № 3, 4 по вул. Тимурівців, 11А.

На дату укладення договорів ТОВ фірма «СНАРК, ЛТД» мало державну реєстрацію юридичної особи від 29.02.1996 (свідоцтво серія А01 № 424010), ліцензію Міністерства регіонального розвитку та будівництва України на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури від 04.06.2010 № 11-Л (строк дії до 04.06.2015), свідоцтво платника ПДВ від 19.07.1997 № 100273022

Результати робіт по вказаним договорам приймалася на підставі проектно-кошторисної документації.

Відповідно до умов договорів на підтвердження виконання робіт сторонами були підписані акти приймання виконаних підрядних робіт.

Розрахунки з ТОВ фірмою «СНАРК, ЛТД» проводились у безготівковій формі з розрахункового рахунку НФаУ згідно з платіжними дорученнями.

Згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону про ПДВ, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону про ПДВ, база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами.

Як встановлено пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

- порядковий номер податкової накладної;

- дату виписування податкової накладної;

- повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

- податковий номер платника податку (продавця та покупця);

- місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

- опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

- повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

- ціну поставки без врахування податку;

- ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

- загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

НФаУ отримав від ТОВ Фірма «СНАРК, ЛТД» податкові накладні, які повною мірою відповідають вимогам законодавства.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону України про ПДВ податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

За правилами пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України про ПДВ датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Єдине обмеження щодо включення до складу податкового кредиту сплаченого податку, міститься у пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України про ПДВ - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, законодавством, чинним як на момент виникнення спірних правовідносин, так і сьогодні, передбачено право платника податків відносити до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних, оформлених належним чином.

Податкові накладні, отримані НФаУ від ТОВ Фірми «СНАРК, ЛТД» за операціями по договорам підряду на виконання робіт та договору про надання послуг, оформлені належним чином.

Таким чином, вважаю, що Особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, не було порушено пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ, а НФаУ правомірно задекларовано податковий кредит з ПДВ за період липень та жовтень 2010 року.

По-третє, як вже було зазначено вище, 16.08.2013 на підставі Акту перевірки Заявником було прийнято податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» № НОМЕР_2 на загальну суму 12 507,25 грн. (у тому числі основний платіж - 10 006,00 грн. та штрафні санкції - 2 501,25 грн.).

Слід зазначити, що вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено НФаУ до Харківського окружного адміністративного суду.

Підтвердженням чого є копія позовної заяви від 19.08.2013 за підписом представника НФаУ за довіреністю ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення № НОМЕР_2 на загальну суму 12 507,25 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2013 було відкрито провадження у справі 820/7419/13-а за вказаною вище позовною заявою.

В даний час розгляд справи триває, засідання Харківського окружного адміністративного суду відбудеться 20.09.2013 о 11-30.

Згідно з пп. 56.1. ст.. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У відповідності до пп. 56.15. ст. 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідно до пп. 56.18. ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, на підставі викладеного вище вбачається, що станом на час подання даних письмових пояснень процедура оскарження податкових повідомлень-рішень не завершена, вона триває.

За таких обставин, податкове повідомлення є неузгодженим і до остаточного вирішення цього факту допущення порушення є невстановленим.

По-четверте, з викладеного вище вбачається, що в діях Особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, відсутня вина на його вчинення.

Так, вищевикладені обставини та матеріали даної адміністративної справи свідчать про те, що викладена податковим органом у протоколі № 76 суть адміністративного порушення та посилання на нормативний акт, який передбачає адміністративну відповідальність Особи за вчинення даного правопорушення, є нічим не підтвердженою позицією податкового органу.

Таким чином, нічим не підтверджена позиція податкового органу не може бути підставою для висновку про існування в діях посадової особи платника податку вини в порушенні встановленого законом порядку ведення податкового обліку у формі умислу або необережності, і відповідно, підставою її притягнення до адміністративної відповідальності.

Слід зазначити, що відповідної правової позиції дотримуються і інші суди при розгляду подібної категорії справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності: Постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 05.07.2013 по справі № 752/10215/13-п, Постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 05.07.2013 по справі № 752/8517/13-п, Постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 05.07.2013 по справі № 752/8224/13-п.

По-п'яте, фактичний аналіз змісту протоколу № 76 дає підстави стверджувати про те, що він (зміст протоколу) не відповідає вимога ст. 256 КУпАП.

Так, відповідно до вказаної статті КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються:

- дата і місце його складення,

- посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол,

- відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення),

- місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення,

- нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення,

- прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є,

- пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,

- інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Таким чином, в протоколі про адміністративне правопорушення обов'язково повинна бути зазначена суть адміністративного правопорушення.

Зі змісту протоколу № 76 вбачається, що Особу притягують до адміністративної відповідальності за: «порушення ведення податкового обліку, а саме: заниження ПДВ у 9660,83 грн. за липень 2010 року та у розмірі 345,59 грн. за жовтень 2010 року, що спричинене, на думку Заявника, порушенням з боку Особи пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 та пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»

Відповідно до ч. 1 ст. 163-1 КУпАП відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зі змісту ч. 1 ст. 163-1 КУпАП вбачається, що під порушенням порядку ведення податкового обліку слід розуміти:

- відсутність податкового обліку,

- порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Вважаю за необхідне зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення № 76 за своїм змістом не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у ньому не зазначено суті правопорушення, а саме: не розкрито об'єктивної сторони правопорушення, яка відповідала б диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Так, в протоколі № 76 не зазначено, які конкретно дії чи бездіяльність призвели до порушення Особою, яку притягують до адміністративної відповідальності, правил ведення податкового обліку.

За таких обставин, вважаю, що протокол № 76 про адміністративне правопорушення складений з порушеннями вимог КУпАП, а саме - статті 256, не може бути підставою для притягнення Особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Слід зазначити, що відповідної правової позиції дотримуються і інші суди при розгляду подібної категорії справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності: Постанова Апеляційного суду Одеської області від 31.07.2013 № провадження 33/785/263/13, Постанова Апеляційного суду Черкаської області від 18.07.2013 у справі № 33/793/155/13.

По-шосте, вважаю, що строк притягнення Особи до адміністративної відповідальності минув.

З матеріалів даної справи вбачається, що на думку Заявника порушення ведення податкового обліку відбулося у липні та жовтні 2010 року.

Таким чином, відповідне правопорушення, як би воно дійсно було вчинене, відбулося б у конкретному податковому періоді, тобто, вважалося б скоєним у момент складення та подання відповідальною за ведення фінансово - господарської діяльності особою податкової звітності за відповідний період.

Якщо в наступному періоді дана особа знову б неправильно вела облік доходів та витрат і, як результат, неправильно складала б податкову звітність (не беручи до уваги показники попереднього періоду), це вже вважалося б новим правопорушенням. Воно було б або тотожнім попередньому правопорушенню, або зовсім іншим. Неодноразове скоєння тотожних правопорушень слідувало б розглядати як триваюче.

Таким чином, оскільки порушення у разі його вчинення мало б місце лише у липні та жовтні 2010 року то воно було б разовим, а не триваючим.

З матеріалів даної адміністративної справи вбачається, що адміністративне правопорушення, яке начебто було вчинено Особою, було виявлено співробітниками податкового під час проведення позапланової виїзної перевірки та зафіксовано в акті та протоколі від 07.08.2013.

За таких обставин, вважаю, що, навіть якби відповідне правопорушення було дійсно вчинене Особою, строк накладення адміністративного стягнення, на час розгляду справи судом, минув.

Слід зазначити, що відповідної правової позиції дотримуються і інші суди при розгляду подібної категорії справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності: Постанова Апеляційного суду Чернігівської області від 23.04.2013 у справі 750/2091/13-п, Постанова Апеляційного суду Черкаської області від 21.01.2013 у справі № 33/793/10/13, Постанова Апеляційного суду Кіровоградської області від 14.01.2013 у справі 1109/11275/12.

Вивчивши матеріали справи, надані пояснення особі яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя приходить до наступного, що обставини скоєного правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, не призвела, матеріальної шкоди інтересам держави, тому відповідно до правил п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення,

Також, відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Таким чином, навіть якби відповідне адміністративне правопорушення було вчинено Особою, то воно б було вчинене у липні та жовтні 2010 року, що, відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, виключало б можливість притягнення її до адміністративної відповідальності.

Керуючись ст. ст. 38, ч.1 ст. 164-14, 287 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1- закрити, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови апеляційної скарги до Київського районного суду м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Д.В. Нев'ядомський